Судові реформи під загрозою? Який аспект реформування виявився найменш успішним за "тіньовим" аналізом прогресу України на шляху до Європейського Союзу?

"Європейська правда" раніше інформувала про те, що Україні готується важливий звіт від Єврокомісії. Цей документ буде опубліковано найближчим часом: офіційна презентація запланована на 4 листопада в Брюсселі.

Проте вже зараз можна побачити основні контури звіту стосовно двох важливих розділів - 23 та 24, які входять до першого, "базового" розділу вступних переговорів з Європейським Союзом. На ці питання був представлений альтернативний звіт від коаліції українських громадських організацій. Саме на основі цього звіту формулює свої висновки Єврокомісія.

На минулому тижні ми представили загальний огляд, в якому тіньовий звіт аналізує досягнення України у напрямку європейської інтеграції. Цей огляд не видався особливо позитивним. Проте, варто зосередитися на окремих секторах більш детально.

Якщо спитати пересічного українця про те, де є найбільші проблеми у нашому русі до вступу в Євросоюз і де за останній рік в України було найбільше проблем, то напевно ви почуєте у відповідь згадку про боротьбу з корупцією. Події липня додатково загострили увагу до цієї сфери і в Україні, і у Брюсселі.

Насправді, основні виклики сьогодні стосуються системи правосуддя.

Це - єдина область, в якій у тіньовому звіті з'являється термін "відкат реформи". Наразі мова йде про спроби скасування певних змін, які поки що не реалізовані, тому їх можна зупинити. Проте сама згадка про це викликає занепокоєння.

У представників влади зазначають, що вони звернули увагу на звернення громадянського суспільства і мають намір реагувати. Проте підкреслюють, що для стимулювання процесу їм не вистачає сигналу з боку Європейського Союзу, зокрема, щодо готовності розпочати офіційні переговори про вступ.

У цьому тексті описуємо звіт щодо стану судової реформи за розділом документа, що був підготовлений Лабораторією законодавчих ініціатив.

"Від вересня 2024 року до липня 2025 року спостерігалося певне уповільнення процесу реформування судової системи", - такими словами розпочинається розділ звіту про правосуддя, підготовленого Лабораторією законодавчих ініціатив.

Термін "уповільнення" можна вважати аналогом образу стакана, що є "наполовину заповненим" і в той же час "наполовину порожнім".

Отже, за бажанням у цьому можна виявити як позитивні, так і негативні аспекти.

Ґрунт для оптимістів дає те, що виконання реформ збавило темп - а отже, не зупинилося. І дійсно, звіт пояснює, що протягом року дещо таки змінилося, і деякі рекомендації ЄС були втілені. Відбувся старт роботи Служби дисциплінарних інспекторів ВРП; звільнення низки суддів-корупціонерів; затверджені єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді, що є важливим і під час перевірки чинних суддів, і під час призначення нових; стартував добір суддів місцевих судів і призначені низка раніше відібраних; є поступ у конкурсі до апеляційних судів; ВР ухвалила закон щодо порядку створення вищих адміністративних судів.

На перший погляд, список достатньо довгий, тобто щось таки відбувалося.

Але автори звіту не приховують: негативні тенденції значно серйозніші.

Хоча цей документ викликаний емоціями у своєму описі та зазначає лише "конкретні труднощі, пов’язані з діяльністю основних державних та судових установ", навіть сам перелік викликаних питань говорить багато про що.

Причому у звіті підкреслюється: проблеми є такими, що доводиться відокремлювати "найбільш серйозні", такі що потребують термінового вирішення.

На початку списку викликів виявляється "тиск, який чинять правоохоронні органи, зокрема Державне бюро розслідувань, на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України". Це твердження є вкрай серйозним. Ситуація досягла такого рівня, що про неї згадують у річному звіті для Європейського Союзу. Це означає, що питання, безперечно, вимагатиме уваги з боку Брюсселя.

І ця проблема - не єдина, на якій наголошують як на пріоритетній.

"Провал конкурсу до Вищого антикорупційного суду, зволікання зі створенням вищих адмінсудів, та нові схеми масштабної корупції в окремих судах" - це наведений у тіньовому звіті перелік проблем, які не лишають сумніву, що минулий рік у судовій реформі став роком негативу, а не навпаки.

Обговорюючи систематичну судову реформу, важливо зазначити, що необхідною умовою є наявність чіткої стратегії, яка визначає, як ця реформа має реалізовуватися. На думку Європейського Союзу, Україна наразі не має такого бачення, оскільки документ під назвою "Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025-2029 роки", про який оголосила Банкова, досі не затверджений.

Тіньовий звіт підкреслює, що проект документа вже готовий, однак, "незважаючи на кілька відкритих презентацій основних аспектів стратегії, вона досі не отримала затвердження".

Причому Київ знає, що це вже перетворилося на одне з ключових зауважень Брюсселя. Саме з цього питання почала свій виступ Ірина Мудра - заступниця голови ОПУ, що відвідала презентацію тіньового звіту. Її пояснення: те, що стратегія не затверджена офіційно, не заважає реформам, оскільки документ втілюється навіть без його ухвалення.

"У вас виникає питання, а де затверджена стратегія, чому президент зволікає? Насправді стратегія була затверджена у 24-му році, ще до попередніх рекомендацій Єврокомісії, потім адаптована з урахуванням цих рекомендацій, і (відсутня - ЄП) формалізація цієї стратегії абсолютно не гальмує її виконання", - наголосила Мудра.

Однак важко уявити, що це пояснення могло бути сприйняте Європейським Союзом як переконливе.

Реалізація документа, який не був офіційно оприлюднений, навіть у форматі проєкту, навряд чи може відбутися.

Несхвалення стратегії в той час, коли перший рік її реалізації вже майже добіг кінця, вказує на те, що у держави, насправді, відсутнє чітке стратегічне уявлення щодо судової реформи.

Окрім цього, існує відсутність можливості перевірити, наскільки "неопублікована, але реалізована" стратегія відповідає пріоритетам Дорожньої карти з питань верховенства права — ключового документа в цій галузі, що регулює відносини з Європейським Союзом.

Треба віддати належне владі за увагу до тіньового звіту навіть за умов, коли було наперед зрозуміло, що цей документ буде критичним щодо дій влади. Попри це, на його презентацію прийшли керівники або топпосадовці ключових органів, відповідальних за судову реформу.

"Це питання стосується як зрілості громадянського суспільства, так і готовності влади слухати. Наша спільна мета – це інтеграція України до Європейського Союзу", - зазначила Ірина Мудра.

Вона також наголосила: додаткову перепону для ухвалення реформ створює те, що ЄС не робить свою частину роботи у питанні вступу України, і ця претензія не позбавлена ґрунту. "В нашій дискусії (всередині влади - ЄП) ми часто чуємо, а де ж результат нашої роботи, яку ми всі робимо? Досі не відкрито жодного кластера, досі немає чіткого сигналу про те, що те, що ми робимо - справді наближає нас до ЄС", - дорікає Мудра.

Проте слід визнати, що саме в контексті судової реформи в Європейському Союзі Україна має достатньо підстав для критики.

Щоб отримати позитивну оцінку з боку Брюсселя, необхідно здійснити суттєві зміни в пріоритетах реформ. Проте, на даний момент, тіньовий звіт зафіксував, що цього ще не вдалося досягти. Проблеми, які були викладені в тіньовому звіті-2024, залишаються актуальними і на цей момент у таких аспектах:

Найбільше хвилює те, що зараз мова йде про наміри зупинити реформи.

"У зазначеному періоді слід акцентувати увагу на спробах повернення до попередніх етапів деяких складових судової реформи", зазначається у документі.

Більше того, мова йде не лише про один випадок, а про цілу низку подібних спроб.

Автори звіту наводять приклади реєстрації у ВР законопроєкту про дисциплінарну відповідальність суддів, а також ухвалення закону щодо створення нових вищих спеціалізованих адміністративних судів. Також проблемою є затягування строків виконання частини заходів. Неухвалення стратегії - лише один з низки таких прикладів.

Словом, ситуація із втіленням європейських реформ у сфері правосуддя не дає підстав для позитивних очікувань і щодо офіційного звіту ЄК, який зараз готується до публікації.

Європейська правда слідкуватиме за цим процесом, а також готує нові публікації про перебіг реформ у різних секторах.

Автор: Сергій Сидоренко.