Лише одна нація на планеті здатна повністю забезпечити свої потреби в їжі: яким чином їй це вдається?

У той час як мільйони людей по всьому світу переживають проблеми з продовольством, маленька нація в Південній Америці досягла унікального успіху, ставши єдиною країною, яка здатна самостійно забезпечити свої потреби в їжі без зовнішньої допомоги.

Країна, що має площу втричі меншу за Україну, де переважна більшість населення живе у великій щільності на вузькій прибережній смузі, а 85% її території покривають непрохідні тропічні ліси, стала єдиною на планеті, яка повністю забезпечує себе продуктами харчування виключно з власних ресурсів. Ця країна з населенням близько 830 тисяч осіб носить назву Гайана і розташована в Південній Америці. Гайана досягла повної продовольчої незалежності у всіх основних групах продуктів. Це відкриття стало результатом дослідження, опублікованого в журналі Nature Food, де було проаналізовано дані 186 країн для визначення здатності кожної з них теоретично прогодувати своє населення виключно на основі внутрішнього виробництва, згідно з інформацією від Science Focus.

У Фокус. Технології відкрив власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з наукового світу!

Гайана розташована між Венесуелою, Бразилією та Сурінамом, і більшість її населення осідає на прибережній рівнині, яка займає менш ніж 5% від загальної площі держави. Величезні території, що складають 85% країни, покриті густими непрохідними тропічними лісами, які не сприяють розвитку великомасштабного сільського господарства. Проте Гайана змогла досягти продовольчої самодостатності, максимально використовуючи обмежені сільськогосподарські угіддя, а не спираючись на свої унікальні ліси.

Нікола Кеннон з Королівського сільськогосподарського університету в Глостерширі, Велика Британія пояснює, що клімат прибережного регіону Гайани робить його дуже придатним для вирощування сільськогосподарських культур.

Ця країна знаходиться в межах одного до дев'яти градусів північної широти, що розташовує її поблизу екватора. Це забезпечує їй постійне тепло, значні опади, підвищену вологість і, що є особливо важливим, родючі глинисті ґрунти, які утворювались протягом тисячоліть.

Проте одного лише клімату недостатньо, щоб пояснити досягнення Гайани. Ключ до її успіху полягає в ефективному використанні обмежених сільськогосподарських угідь.

На відміну від більшості країн, де сільське господарство зосереджено на вирощуванні однієї культури на великих однорідних ділянках, фермери Гайани обирають унікальний підхід до агрономії. Вони впроваджують техніку змішаного землеробства, що полягає у спільному вирощуванні двох або більше культур на одній ділянці. Кожна культура займає свою специфічну нішу та використовує ресурси в різні періоди, що сприяє більш ефективному використанню землі.

Фермери, які вирощують кокосові пальми, садять ананаси або помідори між молодими деревами в міру їхнього дозрівання. Кукурудза і соя використовують один і той самий ґрунт: соя "фіксує" азот природним чином, тоді як кукурудза отримує поживні речовини в інший період сезону.

Змішані посіви потребують уважного планування та вибору рослин, які органічно взаємодіють між собою, а не вступають у конкуренцію. Це може покращити структуру ґрунту, підвищити його родючість і забезпечити ефективну боротьбу зі шкідниками без значного використання хімічних засобів. Крім того, якщо одна з культур страждає від несприятливих погодних умов, шкідників чи коливань ринку, інша може залишатися у добрій формі та продовжувати рости.

Від ключових сільськогосподарських культур, таких як рис та маніока, до різноманітних фруктів і овочів, це розмаїття в аграрному секторі не лише забезпечує харчування населення, але й сприяє збагаченню родючості ґрунтів країни. Як зазначає Кеннон, використання змішаних посівів може підвищити врожайність на 1,2-1,5 рази у порівнянні з вирощуванням однієї культури в одному регіоні.

У цей час країна збільшила виробництво харчових продуктів, не виснажуючи ґрунтові ресурси швидше, ніж вони можуть відновлюватися, завдяки підходу, який називається регенеративним сільським господарством. У цій системі тваринництво тісно переплітається з агрокультурою, а для запобігання ерозії ґрунту живі корені залишаються в землі протягом усього року. Ці практики активно сприяють відновленню родючості ґрунту та запобігають його деградації.

Фахівці стверджують, що Гайана є прикладом того, як маленькі держави з обмеженими ресурсами не повинні відчувати безнадійність щодо продовольчої безпеки. Завдяки стратегічному підходу та інноваційним рішенням, навіть ті країни, які стикаються з серйозними викликами, можуть досягати вражаючих успіхів у сільському господарстві.

Зі збільшенням глобальних викликів, таких як зміна клімату та геополітична напруга, що впливають на торгівельні відносини, модель сільського господарства Гайани може набувати все більшого значення на міжнародному рівні. Ця країна демонструє, що прагнення до продовольчої незалежності не є лише амбіцією для майбутнього, а цілком досяжною метою.

Фокус також розглядав, в який часовий проміжок відбувається найбільше зростання у людини. На думку науковців, кожна особа проходить кілька стадій розвитку, і в одному з цих етапів зростання відбувається найбільш інтенсивно.