Ось позитивний аспект: як фермери з Харкова вирощують кавуни на території Прикарпаття.

Фрагмент Слобожанщини закоренився в Прикарпатті. Сім'я переселенців з Харківщини привезла на захід України не лише свій бізнес, а й незвичну для цього краю ягоду - кавуни.

На території аграрного підприємства "Овочі Слобожанщини" простягаються безкраї поля, заповнені кавунами, картоплею та кукурудзою. Раніше, до початку великої війни, компанія розташовувалася поблизу Куп'янська, але стала жертвою окупації з перших днів конфлікту. Враховуючи високі ризики для безпеки, власники, родина Федосієнків, ухвалили рішення переїхати на Івано-Франківщину, щоб продовжити займатися улюбленою справою.

Окрім чудового клімату та непередбачуваних погодних умов, найсерйознішими перешкодами для вирощування баштанних культур стали нестача робочої сили та юридичні проблеми з оформленням земельних ділянок. Яким чином родина підприємців справляється з цими викликами і яку роль у цьому відіграють кавуни?

Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.

ЕП підтримує основні цінності, які керують підприємцями на шляху до розвитку, тому редакція вирішила поділитися їхніми захоплюючими розповідями. Ці історії не стосуються вражаючого успіху чи величезних фінансових досягнень. Вони про те, як українці, закохані у свою справу, зростають, працюють самостійно, створюють робочі місця та діляться своїм досвідом з іншими.

Інна Федосієнко стала до роботи у фермерському господарстві своїх батьків Геннадія і Лілії Кизимів після закінчення університету. Згодом до справи долучився її чоловік Ігор. Тобто агробізнесом тут займаються вже в другому поколінні.

У 2018 році родина зареєструвала фермерське господарство "Овочі Слобожанщини" на Харківщині. До великої війни воно розрослося до 1 тис. га. На 150 гектарах вирощували овочі, на решті - зернові та олійні культури.

24 лютого 2022 року сім'я Федосієнків вирушила з рідного Купʼянська, і всього через три дні місто потрапило під контроль російських військ. У вересні того ж року Збройні Сили України звільнили Купʼянськ, проте родина не ризикнула повернутися через загрози для безпеки. У 2023 році Федосієнки знову почали займатися сільським господарством, але вже в іншій області.

"Мій знайомий фермер з Броварів дав нам в розпорядження два гектари землі, щоб ми могли зайнятися чимось цікавим. Ми вирішили висадити там кавуни. Зупинилися в містечку неподалік Києва, але усвідомлювали, що це лише на короткий час. У нас жевріла надія, що скоро все це завершиться," - згадує Інна.

Згодом стало зрозуміло, що десь потрібно осідати. Геннадій Кизим почав шукати землю - залучив агенцію з нерухомості, розглядав варіанти по всій Україні.

Йому запропонували 35 га на Івано-Франківщині, у селі Студінка під Калушем. Ділянка фермерам сподобалася, тож її взяли в суборенду на весь 2024 рік. На 10 га посадили кавуни, на решті - капусту, кукурудзу та картоплю. Так "Овочі Слобожанщини" почали збирати врожай на Прикарпатті.

У 2025 році родина розширила свої земельні наділи до 65 гектарів.

"Є поле, де у 60% власників паїв документи в порядку і землі в оренді, а в іншої частини якісь проблеми з оформленням. Цю неоформлену землю засівають, бо поле обробляється суцільно, але власники гроші не отримують або мають символічну вигоду. Я знайшла цих власників і допомогла їм оформити документи на їх ділянки в рахунок майбутньої оренди. У деяких випадках оренда оплачена на три роки вперед, адже деколи доводилося проходити через суд", - розповідає Інна.

Західна частина України, на відміну від її східних областей, традиційно характеризується невеликими земельними наділами. "Я орендувала один великий масив площею в гектар, але це виявилося 48 паїв. У Харківській області для такого ж обсягу землі знадобилося б лише два паї, а тут – 48 угод, 48 підписів і стільки ж телефонних розмов," – зазначає Федосієнко.

Репутація стала на нашу користь. "Люди виявили до нас доброзичливе ставлення, адже вже були знайомі з нашими кавунами та овочами. Крім того, ніхто не сподівався, що в цих умовах можливо виростити таке", - згадує Інна.

Іншою перевагою в перемовинах стало не тільки те, що юридичний бік оформлення проблемних ділянок фермерка взяла на себе, а й удвічі вища, ніж зазвичай, ціна за оренду. Також "Овочі Слобожанщини" виграли аукціон на обробіток комунальної землі, де одразу поставили найвищу ставку.

"Не бажаю розголошувати цифри. Сума неймовірна, але витрати на овочі виправдовують себе. Ми боремося за наше місце під сонцем у цьому регіоні", - ділиться Інна.

На полях Федосієнків наразі дозрівають десять різновидів зелених кавунів, серед яких є сорт "Вогник", а також чорні кавуни та два види жовтих – "Ред ін голд" і "Жако". Ці плоди мають невелику вагу, від 5 до 8 кг, але вирізняються своєю солодкістю та соковитістю.

Ранні кавуни фермерів, оскільки сорти середньої стиглості, ймовірно, не матимуть можливості отримати достатньо сонячного світла на Прикарпатті для повноцінного дозрівання та накопичення цукру.

У 2024 році врожайність досягла 40 тонн з гектара, що можна вважати середнім рівнем. Однак сім'я акцентувала увагу не стільки на обсязі, скільки на якості смаку продукції. Незважаючи на квітневі морози та інші кліматичні виклики в Прикарпатті, у 2025 році "Овочі Слобожанщини" очікують отримати аналогічний врожай, як і в попередньому році.

Вирощування кавунів у Прикарпатті є більш вигідним, проте й складнішим процесом у порівнянні з східними регіонами. З одного боку, логістичні витрати не знижують ціну, але з іншого — на сході та півдні кавуни вирощують безпосередньо з насіння, тоді як на Франківщині спочатку необхідно виростити розсаду. Для цього була зведена теплиця. Під Купʼянськом у фермерів залишилося сім теплиць, одну з яких перевезли поблизу Калуша.

Вирощування кавунів у західних областях, як і в будь-яких інших, вимагає регулярного поливу. Розсаду висаджують під мульчуючу плівку, яку знімають лише після завершення збору врожаю, а потім направляють на переробку. Ця плівка допомагає прогріти ґрунт, утримує вологу та запобігає росту бур'янів. Вірогідно, саме завдяки плівці рослини змогли уникнути негативного впливу холодів навесні.

"Чи мали квітневі заморозки вплив на урожай? Звісно, на мої нерви вони вплинули. Ми планували висадити розсаду 10 травня, але змушені були це зробити лише 25-го. Розсада перезимувала. Потім почалися дощі і холодні ночі протягом двох тижнів. Щоб зігрітися, в полях розпалювали вогнища. Частина кукурудзи, що росла поряд, постраждала від морозу, але кавуни, на щастя, витримали," - з усмішкою зазначає Інна.

У Броварах, коли Федосієнки вперше вирощували кавуни поза своїм рідним регіоном, у них виникали сумніви щодо того, чи вдасться отримати хороший врожай. Проте, отримавши перші результати, вони усвідомили, що проект матиме успіх, але для цього необхідно буде залучити більше ресурсів і зусиль.

Сезон збору врожаю кавунів в Прикарпатті розпочнеться на початку серпня, і це створює потребу в робочій силі на полях. Це стає значною проблемою.

"Сьогоднішні 65 гектарів - це недостатньо. Для забезпечення безперервної роботи та уникнення простоїв необхідно мати 150 гектарів. У такому випадку можна було б залучити 15-20 працівників, які отримували б роботу щодня. Наразі виходить так, що ми збираємо команду, а роботи вистачає лише на короткий час. Через тиждень знову потрібні робітники, але їх вже немає - вони знаходять інші варіанти або їдуть на заробітки", - зазначають у фермерському господарстві.

Робітники на полі заробляють у середньому 1 тис. грн за день. Оплата залежить від продуктивності. Зараз на полі працюють шість-сім людей. "Я б не відмовилася мати з десять людей, але їх немає", - знизує плечима Інна Федосієнко.

У своєму господарстві фермерка займається адміністративними та юридичними питаннями, домовляється з менеджерами супермаркетів. Її чоловік, Ігор, керує вирощуванням, поливом та відвантаженням готової продукції. Геннадій Кизим опікується агрономією, а Лілія Кизим - теплицями та розсадою. А ще - онуками.

Поки Інна ділиться деталями свого господарства, її старша донька, якій вже майже три роки, активно намагається привернути увагу матері. Село Студінка практично злилося з Калушем, але щоб відвести дитину до найближчого садочка, доводиться їхати. Тому маленька Анфіса часто супроводжує маму під час робочих поїздок і при завантаженні продукції.

Федосієнки з Харківщини перенесли на Прикарпаття не лише свій агробізнесовий досвід, але й значну мережу зв'язків, що спростило процес організації каналів збуту.

Найкращим варіантом є реалізація кавунів в роздріб власноруч. Фермерське поле розташоване поруч з дорогою, яка з'єднує Калуш і Івано-Франківськ. Тут організували місце для продажу. У 2024 році ціна на кавуни становила 20 грн за кілограм, і це дало позитивний результат.

Коли на плантації кавунів настає час збору, одночасно дозріває велика кількість плодів, і продукція від "Овочів Слобожанщини" відправляється в супермаркети по всій країні. Географія продажів охоплює різні міста, серед яких Луцьк, Хмельницький, Львів та навіть столичний Київ.

У 2024 році середня гуртова ціна традиційних кавунів становила 12 грн за кілограм, у той час як жовті сорти коштували на 10 грн більше. Фермерське господарство не займається розрахунком рентабельності. "Ми маємо можливість близько транспортувати кавуни до регіону, де вони завжди були дорожчими. Можна було б підрахувати витрати на плівку, добрива та зарплату працівникам, але ми цього не робили – і так зрозуміло, що там є хороший прибуток," – зазначає Інна.

До серпня основні партії кавунів надходять із південних областей, а вже згодом їх почнуть збирати в інших регіонах. У цей час ціни на них можуть суттєво знизитися. Визначити точний рівень зниження поки що складно.