В Кам'янці-Подільському дослідники археології натрапили на залишки будівлі, що належить до трипільської культури.

Цю інформацію надав журналісту Укрінформу Павло Нечитайло, який очолює Кам'янець-Подільську архітектурно-археологічну експедицію при державному підприємстві "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба"" Інституту археології НАН України.

"У липні-серпні на площі Польський ринок у Кам'янці-Подільському проводилась реконструкція дитячого майданчика. Проєкт став результатом співпраці міського голови Михайла Посітка та місцевих підприємців, які об'єднали зусилля для створення сучасного та комфортного простору для дітей і мешканців Старого міста. Під час реконструкції було здійснено археологічний нагляд, оскільки територія має велике історичне значення. Завдяки цьому вдалося виявити численні археологічні знахідки, що відкривають нові сторінки історії Кам'янця-Подільського, зокрема, періоди трипільської культури та османської доби", - зазначив Нечитайло.

Нагляд за будівельними роботами здійснював загін державного підприємства "Охоронна археологічна служба України" під керівництвом Павла Нечитайла. Загалом обстежили 47 ям, закладених під опори нового атракціону. Окремі з них поглибили до материкової основи.

Згідно з висловлюваннями археолога, площа Польського ринку має стратегічне значення для ранньої історії Кам'янця-Подільського, оскільки саме тут розташовувалась торгова зона, яка не підлягала забудові. Це дозволило зберегти археологічні об'єкти, що належать до дописемного періоду та періоду, коли ринок не виконував своїх основних функцій. У минулому на цій території були виявлені житловий будинок та перша в Україні металообробна майстерня, які датуються часами трипільської культури, а також перша в країні археологічно досліджена кав'ярня, що належить до останньої чверті XVII століття.

Натомість, археологічний моніторинг робіт на дитячому майданчику влітку цього року дозволив виявити стратиграфічну ситуацію, а також проаналізувати інтенсивність і характер використання цієї території в минулому.

У одному з котлованів, що слугують опорою нового атракціону, були виявлені залишки наземної структури трипільської культури, датованої 3800-3600 роками до нашої ери. Два інших заглиблення, які підтримують конструкції в південно-східній частині ділянки, розкрили частину ями османського періоду (1672-1699 роки). Вона виявилася досить великою, з відкритою частиною, що перевищує 4,5 метра в довжину. Під час розкопок було знайдено численні кістки овець і корів із характерними слідами від кухонних інструментів. Також в ямі виявлено дрібні шматочки білоглиняного посуду, прикрашеного різнокольоровими поливами, залізні предмети та фрагменти люльок для куріння тютюну, - зазначив Нечитайло.

Як пояснив керівник експедиції, на фінальному етапі існування Кам'янецького еялету (упродовж 1672-1699 років Кам'янець, нинішній Кам'янець-Подільський, був центром Кам'янецького еялету - провінції Османської імперії - ред.), місто перебувало у стані постійної облоги. Продовольство до Кам'янця завозили з Хотина. Зокрема, 6 жовтня 1694 року польський гарнізон фортеці Святої Трійці в Окопах перехопив караван, що налічував 4 тис. возів, кожен із яких був запряжений шістьма волами. У цьому каравані містилося безліч м'яса, рису, вина, срібла та кави.

Сміття з міста не вивозили, а більшість дерев'яних будівель була зруйнована та спалена, перетворивши численні подвір'я на звалища. Не обійшла ця доля і площа Польський ринок, де викопали величезну яму для утилізації харчових відходів. У детальному описі міста "Defter-i-Mufassal-i Eyalet-i Kamanice" 1681 року згадується про десять кав'ярень і два магазини, що пропонували "баранячі лапи". Можливо, один із цих магазинів знаходився на площі Польський ринок, а велика яма використовувалася для зберігання відходів. Османський гарнізон, ймовірно, налічував від 5 до 7 тисяч осіб. Виявлені кістки будуть передані археозоологу Михайлу Кублію, що дозволить отримати більше даних про велику і малу рогату худобу, яка складала основу харчування османських військових, - розповів археолог.

Нечитайло зауважив, що проведені дослідження суттєво доповнюють уявлення про топографію, планувальні особливості Старого міста та специфіку побуту кам'янецьких яничар.

З його слів, отримана інформація вкотре доводить важливість проведення археологічного нагляду на історичних територіях, навіть за умов незначних за обсягом земляних робіт.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, археологи, що працюють на території Старого замку в Кам'янці-Подільському, виявили нові археологічні артефакти. Серед них є залишки кераміки, а також предмети з кістки і кременю, які належать до раннього залізного віку, енеоліту та трипільської культури.