Василь Боднар, посол України в Польщі, заявив: "На даний момент не існує жодних ризиків щодо припинення польської підтримки Україні".
"Усі 100% поляків впевнені у своїй правоті стосовно Волинської трагедії."
Розгляньмо питання історичної пам'яті, яка дедалі частіше використовується в політичних іграх. Мова йде про тиск, який чинять польські політики, маніпулюючи підтримкою України на її європейському та натівському шляху. Чи поділяєте ви таку точку зору?
Я не вживав би таких гучних слів, як "шантаж". Є державна політика, яка базується на суспільній думці. 100 % поляків переконані у своїй правоті щодо Волинської трагедії. Наше завдання -- вести діалог, конструктивно розв'язувати проблемні питання, вивчати цю історію і для себе формувати аргументовану позицію, зокрема щодо ексгумацій, які впливають на те, як нас сприймають. Якщо порівняти ситуацію рік тому і зараз, то питання ексгумацій майже зникло з перемовного процесу саме завдяки тому, що ми почали діяти.
Працює робоча група, розпочалися дослідження в селі Пужники на Тернопільщині. Видано дозвіл на інше дослідження у Львові -- це знизило гостроту теми. Вона залишається в публічному дискурсі, але наші практичні дії зменшують простір для маніпуляцій, зокрема, з боку російської пропаганди.
Як ви вважаєте, чи готові польське суспільство та політичні діячі до досягнення компромісів?
Треба розуміти чутливість цього питання. Політики не можуть ігнорувати запити виборців. Але ми вже бачимо результати: президент України налагодив конструктивний діалог з прем'єр-міністром Польщі, міністри закордонних справ і культури ведуть роботу.
Зображення: знімок з відео Василя Боднара.
Наше теперішнє завдання у часи зміни влади полягає в встановленні діалогу з новим президентом та продовженні практичної діяльності. Це потребує часу, зусиль і подолання бюрократичних перешкод, але ми рухаємось у вірному напрямку. Я впевнений, що історичні питання не повинні ставати на заваді нашій співпраці.
Польща, як і Україна, розглядає Росію як головну загрозу. І хоча ці теми можуть не бути напряму пов'язаними, в польському політикумі є консолідоване розуміння важливості підтримки України у війні.
Принцип полягає в тому, що ми вшановуємо жертви з обох сторін кордону, не розділяючи їх на польських чи українських.
Чи існують нині можливості досягти спільного консенсусу щодо вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії?
Безсумнівно. Перші ексгумаційні роботи були проведені в травні цього року в колишньому селі Пужники, що в Тернопільській області. Наразі здійснюється процес ДНК-ідентифікації. Після цього відбудеться перепоховання та встановлення пам'ятних знаків.
Видано дозвіл на розкопки у Львові, де в 1939 році загинули солдати Війська Польського -- це не пов'язано безпосередньо з Волинською трагедією, але є частиною історичної роботи. Також опрацьовують нові дозволи, зокрема, в селі Гута-Пеняцька, що має пряме відношення до трагічних подій.
Зображення: Галина Терещук / Радіо Свобода Проведення ексгумаційних робіт на старому кладовищі в Пужниках, Тернопільська область, де 13 лютого 1945 року були поховані поляки, що загинули внаслідок збройного нападу під час Другої світової війни.
Ми отримали попереднє схвалення на проведення розкопок в районі Юричкова, розташованого приблизно за 40 км від Перемишля. Наша команда активно співпрацює з Інститутом національної пам'яті Польщі, Міністерством культури та іншими організаціями. Ми дотримуємося всіх необхідних формальних процедур і відкриті до співпраці.
Принцип простий: вшановуємо жертв по обидва боки кордону. Не ділимо їх на польських чи українських, а демонструємо повагу до кожного загиблого.
"Польща не зупиняє своєї підтримки Україні."
Які зміни відбулися в військово-технічній допомозі Польщі між 2022-2023 роками і тепер?
У 2022 році Польща надала найбільший обсяг допомоги, зокрема: танки, перші "Леопарди" й інше озброєння -- загалом до 5 млрд (доларів. -- Ред.). Сьогодні допомога триває. Ми отримали 46-й пакет, готують 47-й. Є гуманітарна підтримка, взаємодія у військово-технічній сфері. Не можу розкривати деталі, але це вигідне співробітництво. Також збільшено кількість програм підготовки українських військових у Польщі. Діє Український легіон: добровольці підписують контракти, можливо, не в тих обсягах, як хотілося б, але процес триває.
Фото: Генштаб Польщі Українські військові під час навчань у Польщі
Яка ситуація з проектами щодо виробництва зброї для України?
Вони існують. Проте я не можу обговорювати це відкрито — це інформація, що підпадає під військову таємницю. Коли настане відповідний момент, ми зробимо оголошення. Адже супротивник не дрімає. Наприклад, з’явилися фальшиві відомості про те, що українців у Польщі призивають до армії. Це повна дезінформація.
Чи існують спільні ініціативи щодо охорони кордонів?
Радше йдеться про розбудову. Ми працюємо над угодами про спільний контроль, які спростять перетин кордону. Зокрема, вдосконалення інфраструктури в Медика -- Шегині, Хелмі, залізничне сполучення. Це важливо, адже кордон щороку перетинають мільйони людей. І йдеться не лише про польсько-український, а й про зовнішній кордон ЄС.
Польща нещодавно обрала нового президента -- Кароля Навроцького. Як ви оцінюєте його політику щодо України?
Він почне виконувати свої обов'язки 6 серпня. Я вже мав можливість зустрітися з ним у Хелмі 11 липня. Він є професійним істориком і колишнім керівником Інституту національної пам'яті, що свідчить про його глибоке зацікавлення історичними питаннями. Проте, все буде залежати від того, як ми зможемо налагодити діалог. Ми вже запропонували йому телефонну розмову та запросили відвідати Україну. Президент Зеленський висловив йому вітання з приводу його обрання. Отже, від нас залежить, як розвиватимуться події. Наразі я не бачу жодних загроз щодо зменшення допомоги.
Кароль Навроцький став новим президентом Польщі. Хто він насправді і які перспективи це відкриває для України?
Зображення: кадр з відео Василя Боднара та Анжеліки Сизоненко.
Фермери з Польщі вийшли на протести проти експорту аграрної продукції з України. Яка була реальна серйозність цієї ситуації?
Проблеми дійсно мали місце: викидання зерна та спроби блокування. Однак завдяки конструктивному діалогу між аграрними асоціаціями України та Польщі вдалося зменшити напруженість. Наприклад, у листопаді 2024 року та травні цього року відбулися спроби блокувань, але вони не мали успіху. Польські фермери усвідомили, що такі дії шкодять і їм, оскільки Україна є значним імпортером польської продукції. Хоча між нами існує конкуренція та певні складнощі, ми навчилися ефективно їх вирішувати, домовляючись про квоти, перехідні періоди та компроміси. Найважливіше — уникати політизації цих питань.
"Українці в Польщі є не лише прохачами, а й активними учасниками економічної діяльності країни."
І останнє запитання. Чи справді впала підтримка українських біженців у Польщі?
Схоже, що мова йде про підтримку з боку суспільства, а не про державну політику. Польща надала українцям майже ті ж права, що й своїм громадянам (за винятком виборчих). На сьогоднішній день 69% з 998 тисяч зареєстрованих українців у Польщі мають роботу. Вони забезпечують економіку приблизно 22 мільярда євро на рік, що становить 2,7% ВВП Польщі.
Ті, хто не працює, отримують допомогу, але витрати на них уп'ятеро менші, ніж прибутки від зайнятих громадян. Тому Польська держава має скоріше вигоду. Так, є стереотипи, є політичні маніпуляції, але українці не прохачі, а повноцінні учасники економічного життя країни.
Зображення: знімок з відео Василя Боднара.
Водночас важливо уникати провокацій: не варто демонструвати надмірне споживання або розкішний спосіб життя, оскільки це може спричинити соціальну напругу. Проте в цілому наші співвітчизники роблять значний внесок у польську економіку. В Україні було створено 79 тисяч підприємств — від перукарень до виробничих потужностей. Вони забезпечують робочі місця та стимулюють місцеву економічну активність. І найголовніше — ми перебуваємо тут в якості гостей. У цьому статусі не слід висувати вимог, а варто вести конструктивний діалог. Це завдання як для дипломатії, так і для засобів масової інформації.
