Вибори в Нідерландах: імміграційна стратегія Вілдерса та її вплив на Україну
Парламент Нідерландів, зображення: gettyimages
На початку червня нідерландський премʼєр-міністр Дік Схооф оголосив, що подає у відставку після того, як урядова коаліція втратила більшість у парламенті. Коаліція в Нідерландах офіційно розпалася після того, як лідер ультраправої PVV Герт Вілдерс вивів свою партію через конфлікт навколо імміграційної політики. Тому вже 29 жовтня країна голосуватиме за новий парламент.
Два роки тому в країні також відбулися дострокові парламентські вибори, які пройшли 22 листопада 2023 року. Тоді уряд, очолюваний відомим Марком Рютте, не зміг знайти компроміс у питаннях міграційної політики. Це призвело до розпаду коаліції, нових виборів та перемоги партії Герта Вілдерса, що викликало масові протести на вулицях Нідерландів.
У тих виборах щедрі обіцянки популістів посприяли тому, що "Партія свободи" за підсумками голосування опинилася на першому місці, отримавши 37 місць зі 150, і стала найбільшою партією у нижній палаті парламенту. Серед основних елементів передвиборчої кампанії, яка привела до такого результату, була жорсткість у міграційній політиці та соціальні обіцянки, зокрема щодо зниження податків та підвищення зарплат.
Проте, Вілдерс так і не зміг зайняти прем'єрське крісло. Це стало першим випадком за більше ніж 40 років, коли лідер партії, що виграла загальні вибори в Нідерландах, не отримав посаду прем'єр-міністра. Після складних переговорів щодо формування коаліції він вирішив відмовитися від своїх амбіцій на цю посаду.
"Я зможу зайняти посаду прем'єр-міністра лише за умови підтримки цього рішення всіма партіями в коаліції. Проте, цього не відбулося," - зазначив тоді Вілдерс у своєму пості на X.
Слід підкреслити, що угоди про створення коаліції були досягнуті лише в середині травня 2024 року. Лише 2 липня було сформовано новий уряд, який очолив Дік Схооф. До складу коаліції увійшли "Партія свободи" (PVV), "Народна партія свободи і демократії" (VVD), "Новий соціальний договір" (NSC) та "Фермерсько-громадянський Рух" (BBB).
Цей уряд пропрацював всього 11 місяців, і вже в червні 2025 року партія Вілдерса PVV покинула коаліцію через суперечки з партнерами стосовно імміграційної політики та виконання своїх радикальних вимог. Уряд знову зазнав краху.
Прем'єр-міністр Дік Схооф охарактеризував вихід "Партії свободи" з урядової коаліції як "безвідповідальний і зайвий". Однак, у Нідерландів не залишилося іншого вибору, окрім як знову призначити дострокові вибори.
Герт Вілдерс, зображення: Getty Images
За кілька днів до голосування опитування показують, що PVV, попри певний спад підтримки, зберігає лідерські позиції. Соціологи прогнозують близько 28 - 30 % голосів, таким чином партія випереджає коаліцію лівих (PvdA/GL) і лібералів VVD.
Політичні погляди ультраправого лідера партії залишилися незмінними в умовах нової виборчої кампанії.
Вілдерс і його партія традиційно зосередилися на жорсткій антиміграційній риториці. Зокрема, вони вимагають закриття кордонів для нових шукачів притулку, повернення людей на кордоні, призупинення возз'єднання сімей для шукачів притулку та посилення прикордонного контролю, пропонуючи залучити армію для охорони кордонів.
Окрім імміграційної політики, Вілдерс пропонує низку економічних ініціатив, які мають на меті знизити витрати для громадян. Серед цих ініціатив – запровадження нульової ставки ПДВ на продукти харчування, регулювання цін, зменшення орендних платежів, зниження ПДВ на енергетичні ресурси тощо. Також варто зазначити обговорення можливості перенаправлення фінансів з міжнародної допомоги та коштів ЄС на задоволення внутрішніх потреб країни.
Однією з причин, чому PVV і сам Вілдерс залишаються популярними, незважаючи на попередні невдачі, є соціальна напруга в суспільстві, побоювання щодо міграції та зростання цін. Фактично, свої голоси за них, скоріш за все, віддадуть ті громадяни, які стикаються з певними викликами у своєму житті.
Стратегія кампанії цього політика акцентує увагу на емоційній складовій вибору, акцентуючи на соціальних мережах і представляючи себе як "людину, яка говорить відверто". Він використовує популярну в сучасній світовій політиці риторику "передусім", в даному контексті підкреслюючи "Нідерланди передусім".
Герт Вілдерс, колишній член "Народної партії за свободу і демократію" (VVD), розпочав свою політичну кар'єру як типовий представник правоцентристських ідей, підтримуючи ринкову економіку, низькі податки та ліберальні цінності. Проте, на початку 2000-х його погляди почали ставати все більш радикальними. Після низки суперечок із керівництвом партії з питань імміграції та впливу ісламу на суспільство, він вирішив покинути VVD. У 2006 році Вілдерс заснував свою власну політичну організацію - "Партію свободи" (PVV).
Нідерландський політик зареєстрував партію з двома членами, що є мінімальною вимогою закону. І цими членами були він та... теж він. Як це можливо? Першим членом був сам Вілдерс, а от другим - Фонд "Група Вілдерс", тобто організація, яка складалася з однієї людини: Герта Вілдерса.
Фактично вся структура PVV побудована навколо Вілдера. Це надає йому змогу здійснювати контроль над усіма ухвалами, формуванням списків кандидатів і визначенням політичного курсу. Така індивідуалізована модель робить його водночас дуже впливовим та вразливим, оскільки вся партія залежить від нього.
Уся політична кар'єра Вілдерса супроводжується як скандалами, так і послідовним зміцненням позицій. Проте після перемоги у попередніх дострокових виборах 2023 року він перетворився з маргінального політика, який виступав проти "ісламізації Європи", на центральну фігуру нідерландської політики.
Прапор України, фото: Офіційний портал Києва
Переважна частина політичних партій у Нідерландах активно підтримує Україну в її протистоянні російській агресії, тому вони виступають за подальше надання військової, фінансової та гуманітарної допомоги.
Нідерланди вже чимало зробили для України. Країна підтримала українців грошима на гуманітарну допомогу, відновлення, допомогу жертвам війни, а також ліками та гуманітарною допомогою. Нідерланди також підтримують розслідування порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права. Окремо варто відзначити й військову допомогу, Нідерланди вже надали Україні практично 6 мільярдів євро військової допомоги станом на початок 2025 року - включно з озброєнням, транспортом, системами ППО.
Під час свого попереднього перебування в парламенті Вілдерс змушений був коригувати свою політичну стратегію відповідно до позицій інших партій та настроїв громадськості. Незважаючи на це, до моменту створення уряду він виступав проти надання фінансової допомоги або постачання зброї іншим державам.
У рамках обговорення міграційної політики важливо відзначити заяву Вілдерса на платформі X про українських біженців, висловлену 19 лютого 2024 року.
"Він зазначив, що українці активно переїжджають до Нідерландів з різних країн Європейського Союзу не через війну, а через можливість отримати безкоштовне житло, медичні послуги та робочі вакансії."
Однак, досвід попереднього скликання парламенту показав, що Вілдерс не зміг реалізувати свої ідеї щодо міграційної політики, внаслідок чого коаліція, яка формувалася з великими зусиллями, врешті-решт розпалася.
Попри це не варто нехтувати можливими загрозами. Бо хоч лідер PVV у 2022 році засудив відкрите вторгнення Росії в Україну та адаптувався у темі допомоги, він послідовно виступає проти членства України в НАТО та ЄС.
Важливим моментом є те, що напередодні виборів міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл прибув із візитом до Києва, де запевнив, що результати парламентських виборів у його країні не вплинуть на підтримку України.
Відповідно до останніх опитувань, партія Вілдерса PVV знову матиме лідируючі позиції в парламенті. Проте цього разу її можливості для формування урядової коаліції виглядають досить обмеженими, адже кількість здобутих мандатів вимагатиме співпраці з іншими політичними силами.
Однак вже заздалегідь майже всі основні політичні сили оголосили, що не підуть у коаліцію з Вілдерсом через його радикальні погляди та історію конфліктів в уряді. Оскільки інші партії відмовляються співпрацювати з лідером ультраправих, попереду можуть бути місяці політичного колапсу.
Виборча система Нідерландів характеризується тим, що кожні 0,67% голосів забезпечують одну депутатську квоту в парламенті. Проте жодна політична партія не здобуває абсолютної більшості, тому уряди, останні три з яких були сформовані на основі чотиристоронніх коаліцій, повинні отримати підтримку парламенту, перш ніж почати виконувати свої функції. Наразі політичний ландшафт країни є надзвичайно розділеним, що ускладнює процес формування уряду і вимагає складних політичних угод.
Згідно з думкою фахівців, хоча Вілдерс не став прем'єр-міністром після недавніх виборів, більшість населення сприймає його та партію PVV як ключових гравців у кабінеті Схоофа. У контексті їхнього становища, будучи найбільшою політичною силою, виборці часто пов'язують невдачі попереднього уряду саме з PVV. Таким чином, партія асоціюється з політичною стагнацією та невдачею, що знижує їхній потенціал як серйозних агентів змін. Отже, амбіції Герта Вілдерса щодо отримання прем'єрської посади, ймовірно, так і залишаться лише мріями.
