Безперервний телемарафон: чому Київ інвестує сотні мільйонів?
Українська держава платить приватним виробникам телемарафону дедалі більше, а користі з нього все менше. На що ж ідуть гроші?
Ось уже третій рік поспіль очільник українського міністерства культури та інформполітики не наважується скасувати національний телемарафон "Єдині новини" - екстрений захід, запроваджений у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. "Поки іде війна, нам потрібен "Єдиний марафон" (...), щоб ми робили єдині підходи, які будуть розбивати пропаганду, яку робить Російська Федерація стосовно нас", - пояснював Микола Точицький в інтерв'ю "Голосу Америки", радіостанції яку американський уряд створив під час Другої світової війни для протидії нацистській пропаганді. 82 роки потому Держдеп США назве український телемарафон інструментом "безпрецедентного контролю над телевізійними новинами" у звіті про порушення прав людини в Україні.
За два з половиною роки історія телемарафону вже встигла обрости чутками. Принаймні жоден зі співрозмовників DW, опитаних для цієї статті, так і не зміг точно згадати: хто ж першим вголос запропонував об'єднати новини найбільших українських телевізійних груп у один ефір. Одні припускають: це ідея новинарів, які прагнули якомога швидше обмінюватись інформацією про війну. Інші - що пропозиція йшла від керівників медіагруп, бо ті не тягнули самотужки цілодобові ефіри. Це міг бути і хтось з урядовців - наприклад, міністр культури Олександр Ткаченко, який працював і кореспондентом теленовин, і медіаменеджером холдингу "1+1" Ігоря Коломойського.
Або навіть президент України Володимир Зеленський. Його "Студія Квартал 95" 20 років знімала шоу і серіали в партнерстві з кожним із чотирьох найбільших медіахолдингів країни. Однак останні місяці перед повномасштабним вторгненням президент скаржився: їхні власники - українські олігархи - пішли на нього війною. "Це навіть не війна, а медіаатака, бо я не маю в гаманці власних телеканалів, щоб оборонятися як на війні", - гримав Зеленський на журналістів під час "пресмарафону" 26 листопада 2021 року.
Протягом двох місяців українська влада створила тонкий щит для захисту від медіаатак. На парламентському телеканалі "Рада", використовуючи бюджетні кошти, приватна студія "Кінокіт" почала виробництво новин та політичних ток-шоу, які відзначалися явно проурядовою позицією в актуальних дискусіях. Хоча їх якість та рейтинги були далеко не ідеальними, сама ініціатива використовувати державний телеканал для політичних розборок ще більше посилила напруженість між медіаспільнотою та Офісом президента.
Після введення воєнного стану держава отримала розширені повноваження для контролю над діяльністю засобів масової інформації. У колах, близьких до Зеленського, серйозно обговорювали можливість трансляції виключно матеріалів від "Ради" на всіх телеканалах країни, розповідає на умовах анонімності один з керівників компанії, яка бере участь в організації Єдиного телемарафону. "Існували побоювання, що в ефір можуть вийти проросійські політики, які закликатим до капітуляції, або ж опозиція почне критикувати його діяльність як верховного головнокомандувача", - згадує співрозмовник DW.
Увечері 24 лютого 2022 року "Рада" взяла під контроль як загальнонаціональні, так і регіональні канали "Суспільного", запустивши на них власний новинний марафон. Редакція "Суспільного", яка, незважаючи на державне фінансування, продовжувала мати критичну позицію щодо влади, вже наступного дня відновила своє незалежне мовлення в соціальних мережах.
Приватні телеканали вирішили транслювати державні новини, оскільки не мали ресурсів для створення власного контенту. "З 200 співробітників нашої редакції 30 людей змогли прийти на роботу 24 лютого. Нам допомогли колеги з "Інтера" та НТН, завдяки їхньому сприянню ми змогли вийти в ефір", - згадував Назим Бедіров, генеральний директор новинної служби медіагрупи "Інтер", у бесіді з журналом Forbes Ukraine.
У ніч на 25 лютого "Рада" йшла майже по всіх українських каналах. Наступного ранку власне мовлення відновили лише одиниці. "Коли під вечір до нас приїхав Ткаченко і запропонував виходити в ефір по черзі з іншими, то вже розуміли, що інакше не зможемо", - розповідає DW співрозмовник з керівництва однієї з найбільших новинних телестудій.
Близько опівночі міністерство культури оголосило: медіахолдинги "1+1", Starlight Media (телеканали ICTV, СТБ ,"Новий") та "Інтер" випускатимуть з "Радою" єдині новини - "зарaди інформаційної безпеки громадян та для злагодженої інформаційної політики". Наступного дня у спільний ефір влилася "Медіа група Україна" (МГУ) з холдингу SCM Ріната Ахметова з її найретинговішим каналом "ТРК Україна" - перед вторгненням він був чи не найкритичнішим до Володимира Зеленського. "Суспільне" доєдналось до виробництва "Єдиних новин" 2 березня 2022 року.
Ознайомтеся також: Приховані норми у валізі: причини та наслідки обмеження свободи медіа українською владою під час конфлікту.
Формат марафону копіював класичну сітку мовлення інформаційних каналів: новини транслювалися на початку кожної години, після чого відбувалися обговорення в студії з запрошеними експертами, які переривались на брифінги з Офісу президента, урядових установ або генерального штабу Збройних сил України. Вечірній час завершувався підсумковим новинним випуском. Телеканали змінювали один одного в ефірі кожні шість годин. "Координацію" забезпечували регулярні наради керівників і редакторів, які кілька разів на тиждень організовував тодішній міністр Олександр Ткаченко.
Учасники цих зустрічей стверджують, що міністр не нав'язував жодних "темників" і не застосовував цензуру; він лише інформував медіа про певні плани уряду та узгоджував загальні теми для обговорення. Виділявся також спільний для всіх телеканалів оптимістичний тон, який, незважаючи на труднощі на фронті, обіцяв Україні швидку перемогу, а Російській Федерації — невідворотну поразку.
18 березня 2022 року Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення про те, що "єдина інформаційна політика" стане головним пріоритетом держави. Усі національні інформаційно-аналітичні канали отримали указ транслювати марафон. Санкції не забарилися: у квітні телеканали, які були близькі до колишнього президента Петра Порошенка, зокрема "5 канал", "Прямий" та "Еспресо", спочатку планували приєднатися до створення "Єдиних новин", але згодом, намагаючись зберегти хоча б частину свого мовлення, були відключені від цифрового ефіру.
Однак лише під кінець травня "1+1", Starlight Media, "Інтер", МГУ, "Суспільне" і "Рада" формалізували принципи його підготовки: медіахолдінги, які десятиліттями конкурували за глядачів і завзято боролись з піратством, відмовились від авторських прав і від спроб заробити на контенті одне одного. "На всіх каналах в ефірі було одне й те саме. В цьому і так не було грошей ", - вважає Сергій Смелянський, гендиректор компанії Ocean Media Plus, що продає рекламу на телеканалах Starlight Media.
І дійсно український медіаринок влітку 2022-го не подавав ознак життя: рекламодавці згорнули свої кампанії, а медіагрупи не міряли перегляди. Виробництво ж "Єдиних новин", хоч і поділене на шістьох, було доволі дорогим: приватні мовники оцінювали власні щомісячні витрати у 20-30 мільйонів гривень. "Всім було важко, але мови про те, що держава має щось доплачувати за марафон, не було принаймні у перші місяці ", - переконує DW голова правління Національної суспільної телекомпанії Микола Чернотицький.
Внаслідок перерозподілу бюджетних витрат на оборону в 2022 році уряд недофінансував "Суспільне" на 200 мільйонів гривень, що становить 11% від запланованої суми в державному бюджеті. Асигнування для телеканалу "Рада" були скорочені вдвічі, проте в порівнянні з 2021 роком він отримав у 2,5 рази більше – 191,7 мільйона гривень. Більш ніж половина цієї суми пішла на послуги приватного продакшну "Кінокіт".
Лише восени 2022 року міністерство культури знайшло спосіб компенсувати видатки приватних медіагруп на телемарафон - спершу оплатило з держбюджету трансляцію сигналу, а потім почало укладати угоди на погодинне виробництво. До кінця 2022-го "Інтер", "1+1" та Starlight Media отримали від держави по 16 мільйонів гривень на "Єдині новини".
На той час з телемарафону і з ринку загалом щезла МГУ - Рінат Ахметов, аби не підпасти під дію нового "деолігархічного" закону, розпустив медіахолдинг, в який за 20 років інвестував 1,5 мільярда доларів, але так і не зробив прибутковим. Втім, ще до кінця року новинарі МГУ за підтримки маловідомого політтехнолога запустили новий канал - "Ми - Україна" - отримавши від держави поза конкурсом не тільки ліцензії і місце в телемарафоні, але й гроші на його виробництво.
У державному бюджеті на 2023 рік була передбачена окрема програма для приватних виробників телемарафонів. Це стосується не лише "Єдиних новин", а й російськомовного марафону FREEДОМ, який транслювався каналом державного іноземного мовлення через супутникові системи, закордонні кабельні мережі та інтернет. Частина контенту була створена самим каналом (162 мільйони гривень), а інша частина була надана "Інтером", "1+1" та Starlight Media (разом – 224,7 мільйона гривень).
Ці три компанії, разом із "Ми - Україна", розподілили між собою 538,1 мільйона гривень на проект "Єдині новини". Окрім того, "Кінокіт" отримав ще 110 мільйонів через "Раду". Кожен телеканал створював близько тисячі годин телевізійного контенту, проте вартість їхніх послуг суттєво відрізнялася: найнижчою була ціна за годину марафону у "Кінокіта" - 95,9 тисяч гривень, тоді як "Ми - Україна" пропонувала найвищу вартість - 163 тисячі гривень.
У 2024 році бюджет "Єдиних новин" знову зріс - згідно з угодами, оприлюдненими у системі держзакупівель Prozorro, п'ять приватних виробників отримають за нього майже 700 мільйонів гривень. Щоправда, після того як у травні "Суспільне" вийшло з марафону, йому довелося виробляти більше контенту, а отже знизити ціни. Проєкт держбюджету-2025 передбачає збереження фінансування на тому ж рівні.
Згідно з оцінками DW, з 2022 року українська держава витратила не менше 1,6 мільярда гривень на підтримку приватних виробників телемарафонів. Ця сума перевищує річний бюджет усіх телеканалів і радіостанцій "Суспільного", а також Національного антикорупційного бюро чи Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. Яким чином були використані ці кошти?
"Умовно ефективно", - так оцінює ситуацію Державна аудиторська служба, яка цього року провела аудит державних закупівель за ініціативою Ярослава Юрчишина, голови парламентського комітету з питань свободи слова (фракція "Голос"). У своєму 90-сторінковому звіті вона підкреслює, що Міністерство культури не встановило достатньої кількості критеріїв для оцінки ефективності та обґрунтованого ціноутворення в процесі закупівлі інформаційних послуг. Наприклад, у звіті Мінкульту за 2023 рік збільшення витрат на "Єдині новини" зазначено як позитивний результат. Автори вважають, що цей марафон охоплює всю територію України і на 100% протидіє дезінформації та ворожій пропаганді. Проте незалежні дослідження пропонують значно більш критичний погляд на цю ситуацію.
Так, дані вимірювання телепереглядів від компанії Nielsen свідчать: аудиторія марафону скоротилась з 11 відсотків на початку 2023 року до менше восьми відсотків в вересні 2024-го (тут і далі частка від загальної кількості жителів міст із населенням понад 50 тисяч та віком від 18 років. - Ред). При цьому в перші тижні повномасштабного вторгнення "Єдині новини" дивились аж до 25 відсотків мешканців України.
Зменшення кількості глядачів тісно пов'язане з рівнем довіри українців до телемарафону як джерела новин. Відповідно до дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, між травнем 2022 року і лютим 2024 року частка тих, хто вважає "Єдині новини" надійним джерелом інформації, скоротилася майже вдвічі - з 69% до 36%. "Ще два місяці тому співвідношення довіри та недовіри до 'Єдиних новин' було позитивним, а зараз воно вже стало негативним", - підкреслили соціологи.
Ще одне дослідження, виконане на замовлення "Суспільного", вказувало на те, що втрата довіри була наслідком інформаційної політики марафону. Зокрема, 63% респондентів, які перестали дивитися "Єдині новини", обґрунтовували своє рішення тим, що марафон висвітлює лише позицію влади. Половина з них висловила підозру, що журналісти працюють під цензурою, а понад третина зазначила, що їх дратує надмірно позитивний тон подачі новин.
Такі зауваження з боку глядачів не були безпідставними. Дослідження змісту інформаційних програм телемарафону, яке проводить громадська організація "Детектор Медіа", показує, що опозиційні політики та депутати з'являються в ефірах вкрай рідко, навіть на телеканалі "Рада", який спеціалізується на парламентських питаннях. Після того, як "Суспільне" вийшло з "Єдиних новин" у травні, контраст став ще більш помітним: наприклад, з 18 народних депутатів, які брали участь в ефірі телемарафону з 14 по 17 жовтня, 14 представляли фракцію "Слуга народу". У той час, як на "Суспільному" була забезпечена паритетна присутність як представників влади, так і опозиції.
На думку Ярослава Юрчишина, хоч репрезентативність телемарафону і не відповідає реальному стану речей, про реальну цензуру не йдеться. "Ідеться про певне саморедагування чи самоцензуру, однак все одно редакційна політика узгоджена в комфортному для уряду ключі", - розмірковує він в розмові з DW.
Які підстави для такої узгодженості? Ось уже третій рік журналісти-розслідувачі шукають зв'язки, які б пояснювали особливу лояльність двох виробників телемарафону - "Кінокіт" та "Ми - Україна" - до голови Офісу президента Андрія Єрмака та його колишнього заступника, а зараз радника міністра оборони Кирила Тимошенка. І хоча будь-який контроль заперечують як Офіс президента, так і самі компанії, очевидним є те, що без державних грошей вони навряд чи б існували - за даними інформаційної системи Youcontrol, бюджетні надходження становили відповідно 64 та 98 відсотків у виручці продакшенів за 2023 рік. Критичним є участь в телемарафоні і для "Інтера" (близько 99 відсотків виручки), чий основний акціонер Дмитро Фірташ нині перебуває під українськими та міжнародними санкціями. Натомість "1+1" і Starlight Media у 2023 році змогли поновити власне інформаційне-розважальне мовлення на каналах, не задіяних у марафоні, і таким чином диверсифікували доходи за рахунок відновлення ринку комерційної реклами, пояснює DW Сергій Смелянський з Ocean Media Plus.
"Яка логіка українській державі допомагати приватним комерційним каналам виживати - для мене велике питання. І чому саме цим каналам? З точки зору інвестицій державних коштів це взагалі нелогічна історія. Якщо логіка підтримати канали, щоб вони були лояльними до вас, тоді це зловживання фактично впливом і владою", - розмірковує Юрчишин. Його фракція "Голос" вже пообіцяла під час обговорення держбюджету на наступний рік зрізатит фінансування "Єдиних новин".
