Після повернення в Україну українські в'язні, які були викрадені Росією, були піддані мобілізації, повідомляють ЗМІ.
Грузія в даний час виступає єдиним маршрутом, що дозволяє українцям, які відбували покарання, повертатися на Батьківщину з окупованих районів або після їх депортації до Росії.
У серпні до України повернули 65 громадян, які були викрадені Росією з колоній на території, що знаходиться під її контролем у Херсонській області. Після цього їх примусово видворили на нейтральну смугу біля кордону з Грузією. Через проблеми з документами ці люди змушені були чекати тижнями, а то й місяцями на цій території, сподіваючись на можливість повернутися додому. Про це інформує "Радіо Свобода".
Зазначається, що Грузія в даний час виступає єдиним маршрутом, що дозволяє українцям, які відбували покарання, повертатися на Батьківщину з окупованих районів або після їх депортації до Росії. Водночас, не маючи жодних документів, українські екс-в'язні на тижні чи місяці застрягають на російсько-грузинському кордоні, поки не отримають підтвердження від посольства України, що вони є її громадянами. Після цього вони можуть отримати "білий паспорт" у дипломатичній установі у столиці Грузії та повернутися додому.
Так, частина українців після повернення в Україну потрапила до слідчого ізолятора - їм ще залишилося відбути покарання. Інших після лікарні перевезли до одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Одесі.
Зокрема, репортери висвітлюють долю Івана, який на момент початку повномасштабного конфлікту вже знаходився в російському ув'язненні. Він вирушив до Росії у 2015 році в пошуках сестри, але натомість потрапив за решітку.
"У моїй камері перебувало семеро мертвих: п'ятеро з них покінчили життя повішенням, інші ж порізали вени й пішли з життя. Співробітники, побачивши, як він стікає кров'ю, просто кидали йому лезо і вигукували: 'Ось, живодер. Продовжуй далі', - згадував він."
Чоловік зазначає, що його просили робити те, що для нього аморально, - здавати в'язнів, розповідати, що вони роблять. "Татуювання у мене є - за кожне з них я сидів по місяцю в одиночній камері", - додав Іван.
У березні його випустили з російської в'язниці. Як повідомив чоловік, після виходу за ворота на нього наділи наручники і доставили до суду, де йому призначили три місяці в Центрі утримання іноземців.
Згодом йому принесли на підпис документ, що він не проти депортації до України через третю державу - Грузію. У буферній зоні на пункті пропуску "Даріалі" чоловік пробув два місяці і два тижні.
"Коли я туди приїхав, якщо не помиляюся, там сиділо 45 людей. Потім кожні три дні почали приїжджати по троє-п'ятеро людей, і так набралося майже 100. Десятеро з них були жінки. Коли ми почали голодувати, хтось порізав вени, "Червоний Хрест" привіз нам матраци, ліжка. Але цього все одно не вистачало. Нас годували волонтери, але і їжі не вистачало", - розповів чоловік.
Повернувшись в Україну, Іван, подібно до багатьох чоловіків з прикордонної зони, опинився в одеському медичному закладі.
"У неділю (24 серпня), коли ми поспілкувалися з працівниками спецслужб, поліції, нам віддали телефони. І буквально після цього ми дивимося у вікна - лікарню оточило ТЦК. Нас погрузили в автобус і повезли в Одеське ТЦК. Сказали, що це офіційна процедура, аби коли ви будете роз'їжджатися по областях, на блокпостах ТЦК не забирало до себе з машин, автобусів, потягів", - сказав Іван.
За його словами, за декілька годин його відпустили з територіального центру, бо в нього троє дітей. Разом із ним будівлю залишили ще двоє чоловіків: особа з інвалідністю та незрячий на одне око.
"Як мені відомо, з 60 осіб, які прибули туди, 11 отримали звільнення. Я належу до цих 11. Інші залишилися в ТЦК. Ми не знаємо, чи вони все ще там, чи, можливо, вже в іншому місці. У нас немає можливості зв'язатися з ними, оскільки при прибутті в ТЦК ми здали свої телефони," - зазначив чоловік.
Варто зазначити, що Радіо Свобода звернулося до Одеського обласного ТЦК та СП з проханням надати коментар щодо того, чи дійсно українці, які повернулися з буферної зони в Грузії, перебувають у їхньому розпорядженні, скільки часу вони планують залишатися там і чи матимуть можливість вийти та повернутися додому.
Одночасно правозахисниця організації "Захист в'язнів України" Анна Скрипка зазначила, що приблизно 40 чоловіків, які були в територіальному центрі, вже стали на військову службу та проходять навчання в спеціалізованих центрах.
Як стало відомо з повідомлень УНІАН, у червні з'явилася інформація про те, що на спільному кордоні Росії та Грузії, зокрема на контрольно-пропускному пункті "Верхній Ларс", було створено "підвал" для українців, яких обидві держави відмовляються пропускати на свою територію. Відомо, що в цьому підвалі всього 17 спальних місць, через що людям доводиться по черзі знаходити місце для сну.
22 серпня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що 65 українців, яких російська сторона примусово вивезла до кордону з Грузією, повернули назад до України. Він підкреслив, що серед цих громадян є ті, хто відбував покарання, а також особи, які вважалися зниклими безвісти. Росіяни перевезли їх до буферної зони на прикордонному пункті з Грузією.
За його словами, люди не мали документів, засобів до існування, достатньої їжі та медичної підтримки. Серед 65 українців, які повернулися на батьківщину, було 10 жінок та 8 осіб з серйозними захворюваннями.
