Організував свою охорону та співробітників на ключові позиції в "Нафтогазі": нові деталі у справі Чернишова стали відомі ЗМІ.
В Україні розпочали нове розслідування стосовно колишнього міністра Олексія Чернишова. Відомо, що він призначив свою охорону та домашній персонал на престижні посади в "Нафтогазі", де їхні зарплати перевищують 300 тисяч гривень, а також забезпечив їм бронювання від мобілізації. Проте, через політичний тиск на антикорупційні органи, це розслідування наразі зупинено.
Згідно з інформацією, яку поширюють медіа, посилаючись на свої джерела, мова йде про осіб, що виконували роль особистої охорони, домашніх працівників та асистентів. Вони надавали побутові послуги Чернишову, водночас формально залишаючись працівниками державної компанії.
Згідно з інформацією з джерел, доходи цих "працівників" перевищували 300 тисяч гривень на місяць, а також їм надавалися привілеї у вигляді бронювання від мобілізації, що може свідчити про можливі випадки службових зловживань. У судовій ухвалі, що дозволила проведення обшуків у квартирі Чернишова в червні, також згадується епізод фіктивного працевлаштування.
Проте, за інформацією ЗМІ розслідування цього напрямку призупинене через ухвалення закону, що ліквідував незалежність антикорорганів, зокрема НАБУ (Національне антикорупційне бюро) та САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура). Саме справа Чернишова, за даними джерел, стала формальним приводом для політичного наступу на антикорупційні органи, який викликав занепокоєння в Європейській комісії.
Олексій Чернишов став ключовою фігурою у великій справі щодо зловживань у Міністерстві розвитку громад та територій України. Його разом з іншими підозрюваними, такими як забудовник Сергій Копистира, колишній радник міністра Максим Горбатюк, екс-чиновниця Алла Сушон, представник будівельної компанії Олег Татаренко та член правління НАК "Нафтогаз" Василь Володін. 27 червня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про запобіжний захід для Чернишова у вигляді застави на суму 120 млн грн, під яку він вийшов 2 липня.
Справа Чернишова вже стала ілюстрацією тиску на антикорупційні органи. Після численних обшуків, арештів та рішучих дій НАБУ в рамках цього розслідування Верховна Рада позбавила незалежності основні структури, що займаються виявленням корупції на найвищому рівні. У звіті Європейської комісії цю справу прямо охарактеризували як "інституційний детонатор", який запустив наступ на НАБУ та САП.
Як повідомляло OBOZ.UA раніше, генеральний прокурор Руслан Кравченко висловив намір не передавати справу Чернишова іншим правоохоронним структурам. Він підкреслив, що має повну довіру до НАБУ та САП, які займаються цим розслідуванням.
