WSJ: За лаштунками резонансної акції СБУ "ПАВУТИНА"
КИЇВ, Україна. Одна з найсміливіших таємних місій у сучасному конфлікті ледь не провалилася, коли російський водій вантажівки, охоплений панікою, зателефонував українцеві, який його найняв.
Автори: Сергій Босак, Джеймс Марсон, Євгенія Литвиненко
Про це пише The Wall Street Journal у своєму матеріалі.
Дах збірного будиночка на причепі його вантажівки з'їхав, сказав водій, відкривши несподіваний і незаконний вантаж. "Це якась маячня, -- сказав водій менеджеру з транспорту Артему Тимофєєву, - Під дахом дрони".
"Що це за безглуздість?" — знизав плечима Тимофєєв, намагаючись виглядати так, ніби нічого не розуміє.
В дійсності, безпілотники стали елементом секретної місії, організованої Службою безпеки України (СБУ), метою якої було протистояти потужному бомбардувальному флоту Росії, що завдавав шкоди українським містам. Тимофєєв, 37-річний українець, що мешкає в Росії, виконував роль головного координатора цієї операції на місці подій.
У столиці України, Києві, організатори операції невтомно трудилися, згідно з інформацією від осіб, залучених до кампанії. Що станеться, якщо водій вантажівки не зможе знову закріпити дах? А якщо російські спецслужби слідкують за ним? І що, якщо він вирішить поділитися цим із дружиною, а вона розповість про це своїм друзям?
Вони вигадали досить правдоподібну версію, щоб донести її до водія: ці маленькі будинки були мисливськими хатинками, оснащеними дронами, що слугували для моніторингу тварин на великих площах.
Незабаром водій надіслав Тимофєєву смс з фото даху, який знову був на місці, і лише одне слово: "Закрито". Операція "Павутина" тривала далі.
П’ять днів потому, вранці 1 червня, більше ста дронів вирушили з контейнерів на чотирьох вантажівках і направилися до чотирьох аеродромів Росії. Для операторів дронів, розташованих на відстані сотень миль у Києві, російські військові літаки виглядали як легка мішень. Коли операція завершилася через годину, десятки літаків російських військ були знищені або серйозно пошкоджені.
Ця операція підвищила світовий авторитет СБУ, яку довго називали корумпованим наступником радянського КДБ, пронизаного зрадниками. Генерал-лейтенант Василь Малюк, суровий і мускулистий кадровий офіцер Служби безпеки, очолив відомство невдовзі після вторгнення росії у 2022 році. Він продовжив перебудовувати Службу, отримавши визнання за інновації та зухвалість у таких операціях, як підрив Керченського мосту до Криму за допомогою вантажівки, а також ліквідацію російського генерала через підрив самоката.
"Павутина" стала найзначнішою спецоперацією Служби безпеки України, і ця стаття вперше пропонує докладний опис процесу її підготовки та реалізації. Виконання цієї операції вимагало 18 місяців ретельної підготовки, сміливих маневрів, використання сучасних технологій, стійкості нервів та трішки удачі.
"ЦЬОГО НЕДОСТАТНЬО"
Восени 2023 року президент України Володимир Зеленський запросив Малюка в свій кабінет. У той час росія завдавала ударів по українських містах з повітря, використовуючи ракети, запущені з бойових літаків, які були поза межами дії українських систем протиповітряної оборони. Київ мав лише обмежену кількість перехоплювачів для нейтралізації цих загроз.
Тож Зеленський доручив Малюку зайнятися літаками на землі. Малюк зарекомендував себевмілим спецслужбістом зі смаком до нестандартних підходів. Під його керівництвом, наприклад, СБУ розробила революційну програму морських безпілотників, яка вивела із ладуЧорноморський флот росії.
Служба безпеки України розпочала експлуатацію безпілотників дальньої дії, проте їхні можливості виявилися обмеженими: вони мали недостатню дальність, не завжди відзначалися високою точністю та вибуховою потужністю, а також були піддані загрозам з боку російської системи протиповітряної оборони.
Операцію слід було ініціювати з російської території. Швидко створений план включав контрабанду кількох безпілотників до Росії за допомогою мережі агентів та їх запуск з прихованих локацій поблизу аеродрому, таких як зарослі травою ділянки. Однак у такому разі шкода для російського бомбардувального флоту, одного з найбільших у світі, була б незначною.
"Цього явно замало, чорт візьми," - згадував один з агентів СБУ, залучених до розробки спеціальної операції.
Їм потрібно було діяти більш масштабно. Це означало складнішу операцію, щоб доставити більше дронів на декілька аеродромів. Але їм потрібен був троянський кінь, щоб їх перевозити.
Співробітник СБУ, що відповідав за організацію цієї операції, запропонував цікавий задум. Будинки, що нагадують за розмірами контейнерні вантажівки і можуть бути транспортувані на фурах, мали стати стартовими платформами для безпілотників. Завдяки інженерним рішенням і електричній майстерності були розроблені спеціальні механізми для дахів, які могли відкриватися дистанційно. Ці конструкції були обладнані акумуляторами та сонячними панелями, що забезпечували зв'язок з Україною та заряджали дрони.
Створення самих дронів виявилося відносно простим завданням. Служба безпеки України потребувала унікальних безпілотних літальних апаратів, виготовлення яких цілком під силу місцевій військовій промисловості, що є провідною у сфері дронів. Новий апарат, який був розроблений, являв собою квадрокоптер, що мав розміри приблизно великої обідньої тарілки і був оснащений чотирма роторами. Цей дрон міг нести до чотирьох фунтів вибухових речовин, які були запрограмовані на детонацію при ударі. Вибухова суміш була спеціально розроблена для того, щоб проникати через корпус літаків і викликати загоряння пального в їхніх баках.
Дрони були спроектовані для самостійного перельоту до визначеного аеропорту, де пілот, знаходячись у Києві, брав на себе контроль, підключаючись через місцеві стільникові вежі та використовуючи сигнал з камери дрона.
Для підготовки до операції СБУ залучила деяких зі своїх найкращих пілотів дронів. Вонитренувалися на безпілотниках, літаючи цілий день, щоб розвинути м'язову пам'ять. Їм не сказали, по яких цілях вони будуть працювати, що змусило деяких з них нарікати на те, що їх зняли з лінії фронту.
Тільки кілька осіб були в курсі всіх нюансів операції, що унеможливлювало витік інформації.
"Той, хто створював будиночки, не підозрював, що вони опиняться біля аеродромів, так само як і виробник дронів не міг уявити, що їхні апарати направляться саме до цих літаків," - зазначив Малюк у своєму електронному листі.
Далі дрони та будиночки потрібно було таємно перевезти до росії. Саме тут стала в нагоді ще одна з функцій СБУ: боротьба з контрабандою. Для цієї операції ролі помінялися місцями, і Служба безпеки доставляла свої вироби через кордон, використовуючи контрабандні схеми, в тому числі скориставшись корупцією у російських митних органах. Дрони були розібрані на частини для подальшої збірки. Будиночки мали документи, які хибно ідентифікували їхнє походження.
Після того як обладнання опинилося в росії, СБУ потрібна була людина, якій можна було б довірити його ретельне складання та координацію відправлення, не викликаючи підозр. Вони не могли використовувати простака чи когось, у кому були невпевнені для операції такого масштабу.
Отже, вони вирішили звернутися до екс-діджея і його дружини, яка працює тату-майстром.
ПАРА ДРУЗІВ
Лише кілька деталей могли натякнути на те, чим насправді займалися Артем Тимофєєв і його дружина Катерина Тимофєєва весною в непомітному складі в промисловому місті Челябінськ, Росія.
Артем, який носив пишну козлячу борідку та колись крутив диски в київських клубах, переїхав до Челябінська у 2018 році на запрошення розпочати бізнес зі своїм батьком, який керував там борошномельним млином. Катерина, чиї сторінки в соціальних мережахзаповнені фотографіями з губами "качечкою", працювала тату-майстром.
Тимофєєви активно брали участь у протестах на вулицях Києва в 2014 році, які призвели до відсторонення проросійського президента. Однак подальша анексія Криму Москвою та таємне вторгнення на сході України призвели до значних економічних труднощів у країні. Внаслідок цього подружжя вирішило приєднатися до української діаспори в Росії, що налічує мільйони людей, які за своїми культурними особливостями, зокрема вільним володінням російською мовою, мало чим відрізняються від корінних жителів.
Для Служби безпеки України вони відповідали всім критеріям. Проте, відомство хотіло мати повну впевненість, тому їх доставили до заходу країни, в місто Львів, для перевірки на детекторі брехні. Після підтвердження їхньої лояльності, СБУ включила подружжя в основну частину операції. Тимофєєви повністю занурилися у свою місію, швидко освоївши навички збору дронів та виготовлення укриттів.
Після повернення до Росії подружжя зазнало допиту на кордоні з боку фахівців федеральної служби безпеки (ФСБ). Хоча у них були російські паспорти, в документах зазначалося, що їхні місця народження - Україна, що викликало підозри у співробітників. В результаті, їх пропустили лише через три години.
Після повернення до Челябінська, Артем заснував власну логістичну фірму, орендувавши просторий склад і офіс у промисловій зоні міста.
Тимофєєв почав купувати вантажівки та наймати водіїв. Він розмістив оголошення на російському вебсайті та провів співбесіди з 20 кандидатами. Водії мали бути надійними, але не допитливими, пройшовши не лише перевірку Тимофєєва, але й таємну перевірку СБУ.
Тим часом Катерина продовжувала набивати тату, а також допомагала в операції. Коли обладнання почало надходити, пара годинами перебувала на складі, під кураторством аудіо- та відеодзвінків з України збираючи 150 дронів та вісім будиночків. Збірка дронів зайняла близько тижня, але будиночки були більшими і їх було складніше складати. Дах одного з будиночків постійно зривався з тонких петель, одного разу мало не вдаривши Катерину. Вони перемонтували його за інструкціями своїх кураторів з СБУ.
До завершення квітня все було готове. Служба безпеки України планувала здійснити свій удар приблизно на день перемоги в Росії, 9 травня, який відзначали з великою військовою помпезністю. Однак операція натрапила на несподівану логістичну перешкоду, викликану російськими національними звичаями: під час тривалого святкового періоду, що включав православний Великдень, День праці та День Перемоги, через надмірне вживання алкоголю кілька водіїв вийшли з ладу.
З 23 по 26 травня з Челябінська вирушили п’ять вантажівок, які транспортували вісім будинків у декілька днів подорожі, направляючись у різні куточки. Водії не мали уявлення про те, що саме вони перевозять.
Усе в польоті.
Тимофєєви спали вдома у Челябінську, коли їх телефонним дзвінком розбудив водій, шокований тим, що виявив дрони. Дах будиночка на його причепі з'їхав і привідкрив дрони, що були всередині. Це відбулося, коли він проїхав 180 миль із його загальної дистанції у 2 000 миль.
Від цієї ситуації у подружжя стало моторошно. Одне необережне слово могло призвести до розкриття їхнього плану, і фсб миттєво з'явилося б на порозі. Вгамувавши водія, Тимофєєв зв’язався з куратором СБУ, який консультувався з Малюком. Глава СБУ вигадав досить переконливе пояснення: ці хатинки насправді були мисливськими будинками, де використовувалися безпілотники для спостереження за тваринами на великих площах. Ця версія виглядала цілком правдоподібно, адже на дроні не було видно вибухівки, оскільки вона була інтегрована в конструкцію.
Шофер відчув довіру. Він відремонтував покрівлю з допомогою тракториста з околиці.
Це був той момент, через який СБУ найбільше хвилювалася, що їхні вороги у фсб можуть дізнатися про операцію. Але цього не сталося.
Співробітник Служби безпеки України, відповідальний за організацію операції, зізнався, що недооцінив суперника. Однак він також зазначив, що в цьому виявився елемент божественної підтримки, що сприяв їхньому подоланню складних ситуацій. Адже він, Малюк і інші члени спецгрупи часто спільно зверталися до молитви.
Операційні планувальники іноді використовували природну схильність росіян не ставити під сумнів накази свого керівництва. Водії, у свою чергу, сприяли вирішенню інших труднощів на маршруті, зокрема, необхідності зміни вантажівки після поломки компресора на одному з автомобілів.
У ранкові години 1 червня українська команда зібралася в оперативному центрі в Києві. Вантажівки повинні були досягти непомітних локацій поблизу аеродромів, зокрема заправних станцій, щоб здійснити розвантаження свого вантажу.
Дитина стояла перед пілотами і нарешті пояснила мету їхньої операції: російський бомбардувальний флот. Він представив карти та схеми літаків, на яких були відзначені вразливі точки, щоб допомогти пілотам знати, куди потрібно завдавати удари.
Пілоти, які мають досвід роботи в умовах високого стресу на фронті, реагували на ситуацію з холодною головою.
"Не було жодної тривоги", - згадував один пілот. "У нас була конкретна мета, і ми знали, що її досягнемо".
Незабаром з'явилася проблема: контакт з вантажівкою, що була замінена, став ненадійним.
"Проблема з двома будиночками", - сказав Малюк.
Працівники Служби безпеки України в Києві намагалися надати допомогу водію у налаштуванні електропроводки в одному з будиночків, але, схоже, вона не функціонувала. Згодом він перестав відповідати на телефонні дзвінки. Пізніше в мережі з'явилися фотографії згорілих будиночків, що вказувало на те, що щось викликало пожежу, яка призвела до вибуху хатинок та їхнього вантажу, внаслідок чого загинув водій.
Тим часом інші чотири вантажівки прибули та були готові до місії.
"Приступаємо до діла. Оператори, займайте свої місця!" - прокоментував Малюк, обходячи приміщення.
Пілоти зайняли свої позиції. На відстані тисяч миль дахи будівель відкрилися, і 117 дронів вирушили до аеродромів. Пілоти керували безпілотними апаратами за допомогою моніторів, і незабаром навколо них почали збиратися групи, які уважно спостерігали за розвитком подій.
"Як тільки почалися перші попадання, стало очевидно, куди слід рухатися," - розповів інший пілот. "Просто піднялися на висоту, побачили чорний дим і зрозуміли напрямок."
Кімната заповнилася захопленими оплесками, коли кожен точний удар влучав у літак за літаком.
"Це було так емоційно", - сказав пілот. "Коли чуєш, як хтось радісно кричить, розумієш, що все працює, все літає".
В Росії свідки, серед яких були й військовослужбовці, а також самі водії вантажівок, з подивом спостерігали, як один безпілотник за іншим піднімався в повітря.
Коли атака завершилася через годину, за даними України, 41 російський літак було пошкоджено, а щонайменше десяток знищено. Деякі аналітики, які вивчали супутникові знімки після атак, припустили, що ці цифри можуть бути завищеними, але СБУ наполягає на коректності своїх підрахунків.
Якщо у вас виникли зауваження щодо орфографії, будь ласка, повідомте нас.
