Як відновити "принцип багатосторонності"
У 2018 році, під час свого першого президентського терміну, Дональд Трамп взяв участь у саміті G7, що проходив у Канаді. На цьому заході він висловив думку про доцільність повернення Росії до участі у наступних самітах. Після закінчення зустрічі Трамп оголосив, що США більше не будуть дотримуватися узгодженого комюніке.
Цього разу спільне комунікаційне повідомлення не було заплановане, зважаючи на позицію США. Як повідомляє Reuters, "лідери країн підготували кілька проектів, що стосуються міграції, штучного інтелекту та критично важливих корисних копалин, але жоден з цих проектів не отримав схвалення з боку Сполучених Штатів".
Замість цього, Трамп знову звернувся до теми Путіна, зазначивши, що якби Росія залишалася в G8, то війна могла б бути уникнена. Після цього він покинув саміт на день раніше. Тим часом Росія активізує свої удари по українських містах, про що неодноразово попереджала Україна.
Отже, в умовах, що склалися, можливо, доцільно було б випустити спільне комунікé. Це допомогло б продемонструвати дотримання "принципу багатосторонності", навіть у відсутності США. Адже, незважаючи на те, що міжнародна система регулювання явно зазнала невдачі, не зумівши запобігти великій війні Росії на європейській території, фіналом цього конфлікту (з геополітичної точки зору) все ж таки стане повернення до певних правил. Питання лише в тому, яким саме нормам. І тут виникає тема цінностей і принципів. У Європі це добре розуміють. У Росії також усвідомлюють цю ситуацію (тому й ставлять Україні не лише територіальні, але й односторонні політичні вимоги). Чи й як це усвідомлюють у США, поки що залишається без відповіді.
Я вже згадувала про це раніше, і знову повернусь до теми, що у 2002 році відбувся перформанс під назвою "Неміцні зв'язки" (Loose Associations). В певному сенсі, концепція "неміцних зв'язків" відображає сучасний етап глобальних процесів. Це явище характерне для міжнародної системи, де одна нерегульованість викликає інші.
Якщо рік тому позиція США відігравала важливу роль для багатьох, зокрема для Європи, то сьогодні, здається, саме рішення європейських лідерів повинні стати орієнтиром. Сполучення оборонних аспектів із чітким уявленням про бажаний результат може прискорити шлях до встановлення миру.
Можливо, саме так із існуючої нестійкості почнуть проростати паростки (на основі "принципу багатосторонності") справжніх інтересів, і далі - регуляцій на рівні світової системи. Мирних форм взаємодії.
