Як виглядав Хрещатик, поки ще не було каштанів: маловідомі архівні фото

РБК-Україна (проєкт Styler) пропонує подивитися маловідомі архівні фото з видами Хрещатика, на якому ще не було каштанів.

Каштан давно став невіддільною частиною київського пейзажу, а ще - живим символом міста. Його зображення прикрашало герб столиці в радянський період, а "Київський вальс" з рядками про цвітіння каштанів став справжнім гімном киян.

Хоча батьківщиною дерева вважається Греція, в Києві каштани з'явилися ще в XVIII столітті. Вони прикрашали двори монастирів та маєтки, а згодом перекочували на вулиці й у парки.

У Європі каштани мали окремі свята, як, наприклад, у Лондоні, де їх святкували ще з 1799 року. В Києві такої традиції не склалося, але історія каштанів тут не менш цікава.

Хрещатик у 1890-1900 рокі (фото: starkiev.com)

Існує кілька легенд про те, звідки в Києві взялися каштани. Найпопулярніша каже, що в 1842 році генерал-губернатор Бібіков завіз ці дерева з Балкан перед приїздом царя Миколи І. Але монарху екзотика не сподобалась - каштани наказали викорчувати, замінивши їх тополями.

Проте кияни врятували дерева, пересадивши їх у свої двори. Інша версія говорить, що каштани вирощували на території монастирів ще в XVII-XVIII століттях виключно заради краси квітів. У старих літописах згадуються "дикі каштани", які давали густу тінь у спекотну пору.

Деякі дерева, зокрема в монастирях, мають вік понад 300 років. За легендою, найстаріший київський каштан посадив ще Петро Могила біля Китаївського монастиря.

Хрещатик у 1920 роках (фото: starkiev.com)

Хрещатик у 1941 році (фото: starkiev.com)

З монастирських садів каштани поступово поширилися на міські вулиці та ботанічні сади. Відомо, що ще за часів Російської імперії влада рекомендувала висаджувати в центрі Києва липи, каштани та тополі.

Після Другої світової війни архітектор Добровольський реалізував проєкт озеленення Хрещатика саме каштаново-липовою алеєю. Ця зелена смуга стала улюбленим мотивом у картинах художників і віршах поетів.