Протягом двох років після вилучення Миколаївського глиноземного заводу Фонд державного майна не вживав жодних заходів для вирішення екологічної проблеми, пов'язаної зі шламом.

За два роки управління Фонд державного майна не допоміг конфіскованому у російського олігарха Олега Дерипаски Миколаївському глиноземному заводу (МГЗ) вирішити критичну екологічну проблему, пов'язану з аварійним станом систем зрошення шламових полів, про яку стало відомо ще влітку 2022 року.

Цю інформацію було озвучено під час заключної пресконференції голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма разом із його заступниками, повідомляє видання "МикВісті".

У березні 2024 року Україна завершила націоналізацію Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який раніше належав компанії "РУСАЛ". Відтоді управляти заводом почав Фонд державного майна України (ФДМУ). 20 березня 2024 року на своєму офіційному сайті ФДМУ заявив про свої наміри продати конфісковане російське майно, зазначивши, що отримані кошти будуть використані для підтримки та відновлення України. Проте, з того часу, жодних дій щодо продажу заводу не було здійснено.

З початком масштабної війни у лютому 2022 року, компанія зупинила випуск глинозему, а її корпоративні права були заблоковані з червня 2022 року.

З п'яти тисяч працівників на даний момент залишилось приблизно 400, які займаються обслуговуванням шламосховищ, що займають площу близько 400 гектарів, а також охороною майна підприємства. Про це раніше повідомив у своїх коментарях очільник МГЗ Олексій Медвідь в інтерв'ю "МикВісті".

На початку війни внаслідок російських обстрілів, на території заводу було пошкоджено обладнання, необхідне для пилопригнічення та відведення підшламових вод на території шламосховищ. Станом на весну 2024 року було відомомо про те, що лише в період з серпня 2022 по вересень 2023 року на МГЗ зафіксовано 12 випадків некерованого пиління зі шламосховищ №1 та №2 Миколаївського глиноземного заводу. Зазначимо, що так звані шламові поля МГЗ -- це 49 мільйонів тонн відходів, що зберігаються на площі близько 400 гектарів на території МГЗ.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті "У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації".

На пресконференції, проведеній 25 грудня головою Миколаївської обласної військової адміністрації Віталієм Кімом, журналістка видання "МикВісті" звернулася з питанням щодо фінансової підтримки, яку отримало підприємство для ремонту обладнання на шламосховищах, а також про загальний стан екології в цьому регіоні.

-- Ситуація стабільна, можливо екологічні проблеми будуть ближче до весни, - сказав Віталій Кім.

Його помічник Георгій Решетілов запевнив, що, незважаючи на складнощі, ситуацію на МГЗ тримають під контролем, але дати точний прогноз на майбутнє наразі неможливо.

-- Екологічна ситуація складна, але поки контрольована. Що очікувати далі -- питання так само складне, це буде залежати від багатьох факторів. Тобто, зараз, незважаючи на перехід у державну власність, завод не має коштів достатніх, щоб вирішити питання, пов'язані з водою. Дуже пошкоджена спринклерна система, яка зволожувала шламові поля. (Система зрошення, - прим.) Є питання після обстрілів по дамбі і там, де підшламові води, ці питання залишаються гострими. Всі ці роки війни вдалось не допустити екологічних катастроф, і в 2026 році ми очікуємо, що теж вдасться. Але проблеми треба вирішувати, вони потребують значних вкладень. І грошей на це зараз у заводу немає, - сказав Георгій Решетілов.

Відповідаючи на запитання журналістки про взаємодію з урядом у контексті ситуації на підприємстві, заступник голови обласної військової адміністрації зазначив, що наразі єдиним можливим джерелом фінансування для заводу є державний бюджет України, однак МГЗ не отримує від нього жодних коштів.

Міністерство екології виконує свою роль лише в рамках моніторингу та контролю. Як зазначив Георгій Решетілов, управлінські функції покладені на Фонд державного майна, а фінансування може бути забезпечено або за рахунок діяльності заводу, що наразі неможливо, або через існуючі борги, або ж через підтримку з боку Фонду держмайна. Хоча можна багато дискутувати про потенційні можливості, наразі фінансові ресурси заводу відсутні.

Голова області Віталій Кім, у відповідь на запитання "МикВісті" про підготовку до реалізації заводу, зазначив, що Фонд державного майна досі проводить "оцінку ринку".

Наразі активних переговорів не ведеться, оскільки Фонд державного майна проводить аналіз ринку та вивчає можливі дії. Ми повністю співпрацюємо і пропонуємо кілька варіантів. Наша мета полягає в стратегічному розвитку нового алюмінієвого заводу, також ми розглядаємо варіант продажу і можливість співпраці з європейськими виробництвами. Це питання належить до компетенції Фонду державного майна, який виконує функції управління, - зазначив Віталій Кім.

Завод, що не функціонує вже три роки, став значно небезпечнішим для навколишнього середовища, ніж у період своєї максимальної продуктивності. Таку думку висловив керівник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на запит "МикВісті" щодо екологічної ситуації на МГЗ від початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку "МикВісті" отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Внаслідок зазначених обставин підприємство здатне обробити лише третину площі шламосховища №2. Це пояснюється активними бойовими діями в зоні розташування шламосховища та пошкодженням ліній системи пилопригнічення, що ускладнює їхнє відновлення. Крім того, підприємству не вдається здійснювати обслуговування системи пилопригнічення через блокування його рахунків. Водночас шламосховище №1 обслуговується в повному обсязі шляхом зволоження території власними ресурсами підприємства.

У серпні 2022 року двічі, у вересні 2022 року раз, а також у січні 2023 року МГЗ повідомляв про неконтрольоване піднімання пилу з одного з шламосховищ, що стало наслідком збільшення швидкості вітру. Це могло призвести до забруднення земель, розташованих за межами санітарно-захисної зони. У відповідь на це підприємство активізувало систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року обслуговування системи пилопригнічення шламосховища №2, а також відновлення її функціонування після обстрілів, здійснювала підрядна компанія. Однак, вони змушені були припинити надання послуг через те, що МГЗ не проводив оплату за виконані роботи протягом майже шести місяців.

Весною 2023 року експлуатація шламосховищ підприємства виявилася аварійною:

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу повідомила Міністру економіки та екології про погіршення ситуації з відходами на Миколаївському глиноземному заводі. Екологи висловили занепокоєння щодо ризику прориву шламосховищ, що може призвести до забруднення Бузького лиману.