Зал з павичами та театральні маски. Археологи виявили нові артефакти в елегантній резиденції, що належала дружині Нерона.

Останні археологічні дослідження на території відомої вілли Поппеї, що знаходиться поблизу сучасних Помпеїв, виявили вражаючі результати.

Вченим вдалося виявити нові приміщення та художні твори, які підтверджують статус цієї резиденції як однієї з найбільш розкішних в історії давнього Риму. Припускають, що цей величний особняк був власністю Поппеї Сабіни, другої дружини імператора Нерона.

Вілла, яка має статус об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вражає своїми розмірами: вона складається з 99 кімнат, а її територія колись включала величезний басейн та просторий сад з прекрасним видом на море. Хоча перші згадки про цю архітектурну споруду відносяться до кінця 1590-х років, лише сучасні технології дозволяють по-справжньому оцінити її велич. Під час недавніх археологічних робіт у західній частині комплексу було виявлено чотири нові приміщення та залишки оливкових дерев, які були висаджені вздовж колонади.

Експерти особливо зацікавилися вишуканою кімнатою, яку вже охрестили "Залом павичів". Стіни цього простору вражають витонченими фресками, натхненними екзотичними птахами. Окрім того, відкриття частин театральної маски персонажа на ім'я Папп натякає на багатий культурний життєпис мешканців вілли. Папп був характерним персонажем "Ателланського фарсу" — популярної давньоримської комедії, де він виступав у ролі літнього чоловіка, який намагається виглядати молодше. Ця знахідка дозволяє припустити, що в цьому крилі будинку відбувалися вистави для імператорської родини та аристократії.

Окремий напрямок робіт зосереджений на відновленні двох "кубікул" — елегантних спалень. Ці кімнати вирізняються складними мозаїчними підлогами та майстерно оформленими стелями. Впровадження ілюзорних архітектурних елементів і симуляції розкішного мармуру візуально розширює простір, створюючи атмосферу безмежного багатства. Наразі реставратори зосереджені на відновленні оригінальної кольорової палітри, зокрема яскравого "єгипетського синього", який з часом втратив свою насиченість під шарами пилу та вулканічних відкладень.

Виверження Везувію в 79 році н.е. стало катастрофічним, але в результаті попіл фактично зберіг віллу, що дозволило нащадкам ознайомитися з унікальними аспектами побуту представників вищих верств римського суспільства. Нові археологічні знахідки відкривають можливість глибшого дослідження не лише архітектурних уподобань того часу, але й соціальних звичаїв та розваг, що були популярні в оточенні імператора.