"Замість веселого дитячого сміху — лунають плач і сльози". Сумні історії загиблих з Тернополя.

Тернопіль другий день у жалобі. Після російської атаки у людей на вулицях Стуса та 15 Квітня ще є надія, що їх рідних знайдуть цілими під завалами багатоповерхівки, куди поцілила ракета.

Аналогічні щасливі випадки вже мали місце, і рятувальні служби продовжують свої пошуки. Станом на ранок четверга, доля 22 осіб залишається невизначеною, повідомив президент Зеленський.

Серед безвісти зниклих в тому числі діти.

Відомо про 26 загиблих, серед яких троє дітей. 93 особи, включаючи 18 дітей, отримали поранення. 46 людей вдалося евакуювати, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Руйнування настільки сильні, а конструкції - крихкі, що подекуди доводиться проводити пошуку вручну.

Щоб прискорити пошуки, на місці працюють понад 230 рятувальників із дев'яти регіонів України.

Місцеві жителі уважно стежать за ходом розкопок.

Сьогодні у цьому місті, як і по всій Україні, вперше мали святкувати за новою датою День захисту дітей. І "дуже болісно усвідомлювати", написав у телеграмі голова Тернопільської ОВА В'ячеслав Негода, що "замість веселощів і дитячого сміху - плач і сльози".

У районі, де стався удар, увечері запалюють свічки, приносять фотографії, квіти та іграшки. У соціальних мережах люди діляться спогадами про тих, чиє життя було перерване внаслідок російського обстрілу.

Ранок 19 листопада став фатальним моментом для родини Долиняк.

В результаті обстрілу загинули 39-річний глава родини Віталій Долиняк і його 5-річний син Давид.

Дружина Віталія, Тетяна, разом із двома своїми старшими доньками змогли вижити і наразі перебувають у лікарні. Цю інформацію підтвердила сестра Тетяни, Ірина Семчишин. На жаль, їхня квартира знищена вогнем.

Віталій Долиняк відомий як підприємець і засновник компанії TurboWest. У соціальній мережі Facebook можна натрапити на безліч постів, в яких люди висловлюють вдячність цьому чоловікові, що підтверджує його активну участь у волонтерській діяльності на підтримку Збройних Сил України.

Соціальні мережі пари рясніють затишними сімейними знімками та відео. У одному з роликів, які опублікувала Тетяна, можна побачити, як до її обіймів мчать дві дівчинки, а за ними слідує маленький блондинчик.

"Я досі не можу в це повірити. Не можу осягнути масштабу болю, який накрив їхню родину", - написала в фейсбуці Наталія Орищак. За її словами, сестрички Катя та Аня - це учениці її кіношколи.

"Дві тендітні принцеси, чиїм батьком був справжній безмежний всесвіт любові... залишилися без свого татка," - поділилася жінка.

Численні діти з знищених домівок у Тернополі здобували освіту в школі №26, названій на честь Дмитра Заплітного.

Школа і будинки стоять поруч - директорка Галина Нірода розповіла ВВС News Україна, що в результаті атаки постраждали вікна школи.

На своїй сторінці в фейсбуці заклад поширив дописи із посиланням на збори для допомоги постраждалим і загиблим дітям зі своєї школи, а також їхнім рідних.

"Це ті особи, про чию долю ми маємо інформацію," - зазначила керівниця ВВС News Україна.

Серед постраждалих є Анастасія, учениця старшої школи, яка зазнала 20% опіків. На жаль, її мати Оксана Цяпало та дідусь Ігор Нескляк не вижили.

Школярка, а також її бабуся Тетяна зараз у реанімації.

"Не можу у це повірити, Оксано, що це ти. Нехай твоє вічне спочивання буде разом з твоїм батьком", - зазначила подруга покійної.

Загиблий 17-річний учень Руслан Бобик також був вихованцем цієї школи, повідомила Галина Нірода.

Тернопільський фаховий коледж імені І. Пулюя оголосив про смерть Руслана.

"Він назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав щастя його знати: спокійний, добрий та щирий юнак", - зазначили в навчальному закладі, опублікувавши чорно-біле зображення студента.

Його наставниця Ірина Оніщук поділилася з місцевим виданням "20 хвилин", що весь коледж сумує за Русланом.

Хлопець любив автомобілі, мотори - "технар від і до", розповіла Оніщук. У нього було багато друзів, тому що він легко знаходив мову з людьми, був "ініціативним, добрим, щирим, веселим, життєрадісним".

"Він щоранку приходив і завжди запитував, як справи. Це надзвичайно світла дитина. І я тепер не знаю, як прийняти, що його більше немає..." - розповіла жінка.

Учениці 7-го та 10-го класу Андріана та Єва залишилися без мами.

"Сестер прооперували, їхній стан залишається важким," повідомила директорка школи №26 Галина Нірода в інтерв'ю BBC News Україна.

Їхня мати, Олена Унольт, працювала в сфері перукарства.

"Я знала Оленку багато років - чудовий перукар, світла людина і любляча дружина мого однокласника Сашка", - написала в фейсбуці Поліна Ярощук про загиблу.

Померла мати двох дочок, яка є донькою відомої артистки естради Людмили Червінської.

Відомо, що Червінська теж була в будинку в момент вибуху.

У четвер ввечері її подруга Оксана Чайківська поділилася в соціальних мережах інформацією про те, що після тривалих пошуків артистку виявили в обласній лікарні "в критичному стані".

"Сьогодні наша шкільна спільнота пережила важку втрату. Внаслідок ракетного обстрілу загинув син вчительки нашої школи Байко Руслани Яремівни - Юрій", - повідомили в тернопільській школі №19.

На своїй соціальній сторінці навчальний заклад виклав світлину чоловіка, на якій також присутні його дружина та дві маленькі доньки з темним волоссям, одягнені в білі сукні з віночками.

"Це 'батько моїх вихованців', зазначила у Facebook працівниця дитячого садка Оксана Кривокільська."

Вона зазначила, що він "був чудовим сином, уважним батьком для своїх донечок і відданим чоловіком".

Через російську атаку постраждала вчителька української мови та літератури з цієї ж школи - Ольга Дрозд, а також технічна працівниця закладу Світлана Куца.

Згідно з інформацією з навчального закладу, Ольга Дрозд разом із чоловіком не встигли перейти в укриття і опинилися в своїй квартирі під час вибуху. Наразі їхнє житло зазнало повного знищення, але подружжя залишилося живим.

Квартира Світлани Куц теж зруйнована, а жінка з травмами зараз перебуває у лікарні.

Кількість постраждалих у Тернополі може виявитися значнішою, але водночас люди сподіваються на диво, що їхні близькі будуть знайдені неушкодженими.

Два дні поспіль Ігор Черепанський напружено чекає біля зруйнованого будинку. Його 86-річна прабабуся мешкала на шостому поверсі, і поки що її доля залишається невідомою.

Він розповідає, що прибув ще до того, як спалахнула пожежа - дзвонив бабусі, і зв'язок був.

"Зараз вся сторона будинку виглядає демонтованою, а я приїхав з північної сторони. Будинок візуально здавався цілим. Ще ні пожежі, нічого не було. Я думав, бабцю спустили, але коли зайшов сюди, зрозумів, що ні квартири, ні її нема", - розповів Черепанський у коментарі "Суспільному".

За словами чоловіка, він уже двічі їдив у морг для опізнання, та йому показали іншу жінку, сусідку бабусі.