Зарплати підвищуються, проте доходи залишаються на місці. Таке "зростання" свідчить про наявність кризи.
Держстат у вересні похвалився даними, за якими середня зарплатня в Україні додає щокварталу по 20%, але експерти кажуть, що не раді такому стану справ.
Державна служба статистики оприлюднила результати своїх підрахунків щодо розміру середньої заробітної плати у країні, і вони виявилися дуже позитивними - у порівнянні з минулим кварталом зарплатня зросла на 22,1% і склала 20 964 гривень. А оскільки у першому кварталі динаміка була схожою (+22,5%), то це вже не випадковість, а сталий тренд 2024 року.
Економічна перемога – ось і вона! Проте ситуація не така проста, адже наведені статистичні дані відображають не лише позитивні зміни, але й деякі кризові явища в національній економіці. Журналісти УНІАН провели бесіду з експертами, щоб дізнатися, з чого можуть радіти працівники та роботодавці, а що викликає занепокоєння. Крім того, було обговорено, які галузі економіки займають лідируючі позиції, а які, навпаки, переживають труднощі, та як довго це може тривати.
У переддень війни Державна служба статистики регулярно представляла вичерпні дані про різні сектори української економіки. Проте з 2022 року ця практика була призупинена, і, зокрема, "соціально-демографічний" розділ веб-сайту відомства пропонує інформацію лише за 2021 рік. Насправді, показник середньої заробітної плати виявляється чи не єдиним доступним "розсекреченим" індикатором у соціальній сфері, що дозволяє хоч якось оцінити тенденції в економіці та доходах населення України.
Таким чином, середня зарплата за місяць у другому кварталі цього року піднялася з 18 903 до 20 964 гривень, що становить зростання понад 20%. Аналогічно, результати першого кварталу цього року у порівнянні з четвертим кварталом минулого року також показали збільшення більше ніж на 20%.
Найвищі заробітні плати спостерігаються в секторах "Інформаційні технології та телекомунікації" (50 188 грн), "Авіаційний транспорт" (43 387 грн) та "Фінансові послуги та страхування" (39 890 грн). Натомість, найнижчі доходи характерні для галузей, що пов'язані з освітою та культурою. Серед них "Діяльність у сфері мистецтв, розваг і творчості" (12 791 грн), "Функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших культурних установ" (12 802 грн) та, власне, "Освіта" (15 076 грн).
З точки зору динаміки найбільше у 2 кварталі зарплати зростали у тій же галузі "Авіаційного транспорту" (+46,3%), секторі "Поштової та кур'єрської діяльності" (+42,7%) та "Будівництві" (+37,6%). Додати можна також сферу "Інформації та телекомунікацій", яка відстала від будівельників лише на частку відсотка (+37,1%). Всі інші галузі йдуть з великим відставанням.
Найбільш "ображеними" опинилися переважно бюджетники. Найменше зростання у 0,9% зафіксовано Держстатом у категорії "Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок", куди відомство об'єднало одночасно й митців, й спортсменів (за логікою Держстату не має сенсу шукати різницю між скрипалем та боксером, якщо бюджетування обох йде за остаточним принципом). Слідом з помітним відривом йдуть галузі "Охорони здоров'я" (+14,6%) та згадана вище "Освіта" (+15,7%).
Однак це лише "зріз" за квартал, і варто проаналізувати динаміку з початку року, щоб зрозуміти зміни тренду. Адже в першому кварталі лідери і аутсайдери виглядали інакше. Наприклад, у той період найбільше зростання зарплат спостерігалося в секторах "Тимчасового розміщування та організації харчування" (+44,1%), "Будівництва" (+44,0%) та "Водного транспорту" (+42,0%). Ці галузі суттєво відрізняються від тих, які спостерігаються у другому кварталі.
У лютому-березні "аутсайдерами" залишилися ті ж галузі: "Охорона здоров'я" (+12,3%), "Діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг" (+13,6%) та "Функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших культурних установ" (+15,1%). Більшість секторів, що займають проміжні позиції між лідерами та аутсайдерами, демонструють приріст близько 20%.
Ці дані надають нам загальне уявлення про те, які професії нині користуються найбільшим попитом на ринку праці, а які сфери не є пріоритетними для держави. Щодо "аутсайдерів", ситуація зрозуміла: традиційно це освіта, охорона здоров'я, культура, спорт та інші галузі, які фінансуються з державного бюджету. Проте, з "лідерськими" позиціями виникає більше запитань.
Зростання зарплат не завжди відображає розвиток самої галузі; воно може бути наслідком дефіциту робочої сили, зокрема через мобілізацію. Це підкреслюють фахівці. Додатково, в умовах вітчизняної економіки гривня щорічно втрачає свою вартість у порівнянні з доларом США. Таким чином, незважаючи на позитивні офіційні дані, в доларовому еквіваленті наші доходи ледве досягли рівнів 2021 року.
Заробітні плати зросли на 20%, що вчетверо перевищує темпи інфляції (споживчі ціни піднялися на 5% в річному вимірі станом на червень). Це може виглядати як справжнє "економічне диво" в умовах війни. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо "успіхів", які демонструє офіційна статистика. Насправді реальний рівень середньої заробітної плати є значно нижчим, ніж вказує Держстат.
Державна статистика надає дані про заробітну плату вже після сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), проте без урахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Отже, щоб отримати чисту заробітну плату, потрібно вирахувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Це є звичною практикою у багатьох європейських країнах, де зарплата також вказується без ПДФО, - зазначає Олег Гетьман, експерт Економічної експертної платформи, повертаючи нас до неприємних реалій.
Отже, реальна середня заробітна плата відразу знижується з 20 964 грн до 16 876 грн. Після нещодавнього підвищення податків, зокрема військового збору, який зріс з 1,5% до 5%, у майбутньому буде важче підтримувати темпи зростання зарплат хоча б на рівні 20%. І це ще без врахування курсу долара США, який є одним із ключових показників реальної платоспроможності українців, особливо на тлі постійного падіння нашої національної валюти.
Кожне відомство має своє уявлення про середній рівень зарплатні українців. Наприклад, Пенсійний фонд України представляє свою оцінку, показуючи зарплату вже після відрахування страхових внесків, яка на кінець другого кварталу становила 18 806 грн.
За результатами першого кварталу цього року середня зарплата становила 526 доларів, тоді як в кінці 2021 року вона була на рівні 514 доларів. Це свідчить про те, що з точки зору доходів ринок праці, здавалося б, компенсував всі втрати, пов’язані з війною. Однак, ця "перемога" має свої нюанси. Адже за останні роки долар також знизив свою купівельну спроможність.
Проте, слід відзначити, що відновлення доходів українців не лише триває, а й набирає обертів у порівнянні з 2023 роком — 20% щоквартально є досить вражаючим показником. При цьому зростання відбувається як в гривні, так і в доларах, хоча у другому випадку темпи зростання помітно нижчі.
Але що це говорить нам про загальний стан економіки? Як відомо, дані по секторах, надані Держстатом, або взагалі не публікуються з 2022 року, або ж виходять у дуже обмеженому обсязі і з затримками. Це ускладнює порівняння динаміки офіційних зарплат (які враховують лише легальні виплати, не включаючи "тіньову" частину) з іншими економічними показниками. Проте, експерти формулюють кілька висновків, які свідчать про те, що підвищення зарплат є, скоріше, результатом нестачі робочої сили, а не активного відновлення економіки.
"На зростання середніх зарплат комплексно вплинуло одразу декілька факторів. Це зниження курсу національної валюти, конкуренція за кваліфікованих робітників на ринку праці, активний розвиток оборонно-промислового комплексу, який стимулює розвиток суміжних галузей та допомагає відновлювати економіку, а також і додаткові доплати військовим, введені у другому кварталі цього року", - пояснює у коментарі УНІАН Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців (АПР).
Також він робить перелік галузей, які, за даними АПР, перебувають у найбільш скрутному становищі з точки зору пошуку робітників.
Ситуація в даний момент є найскладнішою у таких галузях, як будівництво, обслуговування, виробництво, транспорт та ремонт автомобілів, а також у медицині. У роздрібній торгівлі справи трохи кращі, - зазначає експерт. - Легше закривати вакансії, які не вимагають спеціальних навичок або високої кваліфікації, особливо для дистанційних робочих місць. Загалом, наразі найпростіше знайти фахівців для віддаленої роботи.
В цілому з цими оцінками згодна й HR-експерт Тетяна Пашкіна.
"Наразі більшість професійних сфер страждає від дефіциту фахівців. Хіба що ІТ поки має вибір серед розробників, але що стосується маркетологів або менеджерів з продажів - крос-сегментарна конкуренція отут вже провокує дефіцит фахівців. Низькокваліфіковані фахівці вже давно в дефіциті, як і виробничі професії. Тому за слюсарями або зварювальниками роботодавці ганяються довше, ніж за топ-менеджерами", - розповідає УНІАН експертка.
Експерти, опитані УНІАН, не змогли дати однозначну відповідь на питання, чи продовжиться щоквартальне збільшення зарплат на 20% у майбутньому. Однак, якщо ситуація залишиться стабільною, існує велика ймовірність подальшого зростання, хоча й із менш інтенсивними темпами.
"Нестача кваліфікованих спеціалістів змушує роботодавців шукати швидкі рішення, такі як підвищення заробітної плати з метою залучення кандидатів з ринку. Проте, якщо кількість кандидатів обмежена або фінансові мотиви не є ключовими, то збільшення зарплати не стане панацеєю", - зазначає Тетяна Пашкіна в інтерв'ю для УНІАН про тенденції на ринку праці.
Олександр Чумак вважає, що роботодавці продовжать заохочувати потенційних співробітників шляхом підвищення заробітних плат. Це особливо актуально для прифронтових зон, де, з огляду на високі ризики, фактично немає інших способів мотивації, окрім фінансових виплат.
"Якщо розглядати Харківську область, можна помітити, що роботодавці активно заохочують найм працівників через підвищення зарплат. Цей аспект дійсно відіграє важливу роль у нашому регіоні. Очікується, що ця тенденція продовжиться, оскільки потреба в кадрах лише зростатиме. Однак варто врахувати, що ця тенденція стримуватиметься фінансовими можливостями компаній," - зазначає керівник АПР.
Ми постійно кажемо про дефіцит кадрів. Але чи відповідає це дійсності, виходячи з наявних показників? Якщо оцінювати це з точки зору співвідношення кількості резюме та вакансій, то відповідь - так. Дефіцит є і він зростає. Адже зростає кількість вакансій, але кількість кандидатів зменшується.
Принаймні, такі дані наводить статистика платформи Robota.ua, що спеціалізується на пошуку роботи. Якщо під час першого повного робочого тижня року на сайті було розміщено 22,8 тисячі вакансій, то вже на початку вересня їх кількість зросла до 30,3 тисячі. Це є найвищим показником за весь рік.
А ось у кандидатів все навпаки - станом на 8 січня на ресурсі розміщувалося 61,8 тис. резюме, а вже 2 вересня - лише 51,9 тис. При тому, що протягом року показник падав до 45-47 тис. резюме у травні та серпні відповідно, що співпадає з періодами найбільших обстрілів з боку РФ.
Отже, ця статистика яскраво ілюструє думки фахівців про те, що кількість вакансій в країні зростає, тоді як число кандидатів, навпаки, зменшується. Саме ці два протилежні тренди створюють умови, в яких роботодавцям необхідно підвищувати зарплати через зростаючу конкуренцію з іншими підприємствами.
Слід додати, що дані Держстату охоплюють не весь ринок праці, а лише офіційну його частину і лише підприємства, де працює більше 10 осіб. Проте тренди на реальному ринку праці ми можемо побачити завдяки сервісам Robota.ua та Work.ua, які постійно моніторять ринок на базі резюме та оголошень від роботодавців. На відміну від даних Держстату, це показує ситуацію на ринку праці практично у режимі онлайн.
Ми спостерігаємо, що обидва сервіси вказують на значно нижчі темпи зростання реальних зарплат у порівнянні з офіційними даними Держстату, які становлять 22%. Це пов'язано з тим, що переважна частина оголошень на цих платформах надходить від приватного бізнесу, тоді як Держстат базується на широкій вибірці, що охоплює переважно державний сектор, включаючи військову промисловість та професії, пов'язані з армією. Таким чином, державний сектор, зокрема військові, наразі демонструє активніше зростання, ніж приватний, хоча це відбувається нерівномірно в різних галузях.
Чи не більшість айтівців зареєстровані як ФОПи, і їх у статистиці Держстату практично немає. Robota.ua та Work.ua теж мають різну, хоча й "перехресну" аудіторію - перші більше орієнтовані на кваліфіковані кадри та офіційне працевлаштування, а Work.ua - на робітничі спеціальності та віддалену неофіційну роботу.
Отже, ми спостерігаємо досить відмінну картину щодо рівня заробітних плат за всіма трьома джерелами. Розглянувши дані Держстату, можемо перейти до результатів Work.ua. У червні середня заробітна плата за вакансіями становила 19 244 гривні, тоді як за резюме — 20 147 гривень. Оскільки ці сервіси надають інформацію щомісяця, для порівняння ми обрали останній місяць другого кварталу — червень. Це свідчить про те, що ці показники значно перевищують дані Держстату після врахування всіх податків.
З іншого боку, станом на червень Robota.ua демонструє середню зарплату приблизно 15 тисяч гривень для вакансій та 20 тисяч для резюме, що вже більшою мірою відповідає офіційним даним після сплати податків.
У загальному підсумку можна сказати, що слова експертів підтверджуються: спеціалісти в робочих професіях на сьогодні дійсно отримують вищі доходи, ніж умовна "інтелігенція". Важливо, що їхні вимоги більш-менш узгоджуються з тим, що пропонують роботодавці. Натомість представники "інтелігенції" прагнуть більшого, але часто отримують менше.
А тепер про теперішній стан справ. У перший тиждень вересня середня зарплатня в Україні за даними Work.ua та Robota.ua складала 19,8 тис. та 15 тис. гривень відповідно. Найбільше зараз платять у Києві (22,1 тис - Work.ua; 21,8 тис. грн - Robota.ua). Слідом йдуть Дніпро, Львів та Одеса, де зарплатні варіюються у діапазоні 17-20 тис. грн.
Ситуація в прифронтових містах Запоріжжя та Харкова має свої особливості. У Запоріжжі рівень зарплат приблизно відповідає показникам інших міст, становлячи близько 17,7 тисяч гривень за даними обох платформ. Натомість у Харкові зарплатні дані варіюються: за інформацією Work.ua, медіанна заробітна плата у вересні склала 18,3 тисячі гривень, що є близьким до середнього рівня по країні. Однак Robota.ua демонструє значно нижчий показник – лише 15 тисяч гривень, що значно відстає від загальнонаціональної середньої заробітної плати.
На рівень середньої зарплатні дуже впливає кількість робітничих вакансій та оголошень з ІТ. Як відомо, більшість харківських промислових підприємств або були релоковані, або просто зупинили роботу, що значною мірою вплинуло на картину з зарплатнею.
Згідно з даними DOU, до 2022 року у Харкові проживало та працювало 14% всіх айтішників України, а на сьогоднішній день їх частка зменшилася до 4%. У Львові ситуація змінилася з 14% до 21%. Найбільша концентрація айті-фахівців все ж залишається у Києві: до 2022 року їх частка становила 45%, а у 2024 році знизилася до 42%, проте ця цифра продовжує зростати. Це означає, що кількість "дорогих" вакансій у Харкові значно зменшилася в порівнянні з періодом до 2022 року, що, в свою чергу, впливає на загальні статистичні дані.
Також важливий фактор - значна частка харківських фахівців тепер працює віддалено. А на Work.ua значно більше якраз вакансій для віддаленої роботи, ніж на Robota.ua, де більше вакансій офісних та з офіційним працевлаштуванням. Зокрема й тому показники по цих сервісах різні.
Але головне - значна частина місцевого ринку праці пішла у "тінь". Саме так бізнес реагує на виклики війни - переходить на неофіційну роботу, щоб зекономити на податках. І якщо дивитися на дані за офіційним працевлаштуванням, то все виглядає вкрай погано. Але якщо трохи "зануритися" у "тінь", то виявляється, що місцеві працедавці цілком конкурують по зарплатні з іншими містами.
Ситуація в столиці також викликає інтерес, адже дані з сайтів, що пропонують роботу, спростовують поширений міф про величезні зарплати в Києві, а також про те, що в інших регіонах країни панують лише бідність та безробіття. Звичайно, в містах, близьких до фронту, існують певні труднощі, але якщо порівнювати з Центральною та Західною Україною, різниця для Києва не є такою вже значною. Навіть у порівнянні з містами, як Дніпро та Одеса, які також страждають від російської агресії, середні зарплати не дуже відрізняються: 19-20 тисяч гривень у регіонах проти 22 тисяч у столиці. Зважаючи на вартість життя в Києві, ця різниця виглядає вкрай незначною.
Остання теза свідчить про те, що роботодавці в регіонах вимушені підвищувати рівень зарплат до київських стандартів, якщо хочуть залучити працівників у свої команди. Водночас у Києві спостерігається надмірна кількість претендентів (приблизно 595 тисяч резюме на рік за даними Robota.ua), що призводить до зниження зарплатних пропозицій, оскільки конкуренція велика. Таким чином, регіони змушені підвищувати свої фінансові пропозиції, тоді як у Києві спостерігається певне зниження темпів зростання зарплат, хоча загальний тренд на підвищення все ще присутній.
Інформація, надана Держстатом, виглядає досить реалістично, хоча й не є найактуальнішою і не охоплює всі податкові аспекти. Проте, зростання на 20% в основному відображає ринкові тенденції. Водночас, це "компенсується" зниженням курсу гривні, тому в доларовому еквіваленті українці не стали значно заможнішими.
Існує декілька факторів, що сприяють підвищенню середньої зарплати в Україні, проте основною причиною є нестача кваліфікованих кадрів. Додатковими чинниками є зростаюча конкуренція між регіонами та столицею за кожного потенційного працівника, особливо в секторі робітничих професій, а також значна частка "тіньової" зайнятості на ринку праці. Варто зазначити, що чим ближче місто до зон активних бойових дій, тим вищий рівень "сірого" сектору.
