"Виникла тривога щодо майбутніх подій." Генеральний секретар ІСС про глобальну торгівлю та Дональда Трампа.

У 2024 році рекордна кількість людей перебувала у статусі виборця - майже половина населення світу обирала нову владу у 64 країнах.

Серед них є і вибори, результати яких особливо важливі для України. І не лише з позиції того, з ким і в який спосіб співпрацювати у протистоянні російській агресії, але і що та на яких умовах український бізнес зможе експортувати свої товари.

На початку листопада увага була прикута до виборів у Сполучених Штатах, за результатами яких наступним президентом країни у січні 2025 року стане Дональд Трамп. Прихильник протекціонізму, який за свій попередній термін у Білому домі запровадив низку мит та обмежень на торгівлю, у передвиборчій кампанії обіцяв зробити те саме тільки відносно всіх товарів, які імпортуються в Америку.

Однією з ключових новацій стало запровадження 25% мита на імпорт сталі, що стосувалося, зокрема, і української продукції, яке було введене у 2018 році. Однак лише після початку масштабних військових дій нинішня адміністрація президента Джо Байдена вирішила скасувати це мито для українських постачальників.

Генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон вважає, що повернення Трампа до політичної арени поки що несе лише невизначеність. Він зазначає, що, хоча новий президент США не є найбільшим прихильником Світової організації торгівлі, Україні ще рано формувати песимістичні прогнози.

Дентон регулярно приїжджає в Україну від початку повномасштабної війни, зокрема і доклався до розблокування чорноморських портів для експорту зернових у 2022 році. ЕП поспілкувалася з генсеком ІСС під час візиту до Києва про те, чого українському бізнесу очікувати від Євросоюзу та США, чого бракує українській торговельній дипломатії, і як повертати контейнери в українські порти.

В даний момент ми перебуваємо в процесі європейської інтеграції. Які, на вашу думку, зміни відбулися за останні роки в торговій політиці України у контексті адаптації до європейських стандартів? Чи вважаєте ви, що ці зміни є достатніми?

На мою думку, цей процес все ще триває. Наразі ви намагаєтеся інтегрувати Україну в активний європейський ринок в умовах війни, використовуючи стандарти, які довели свою ефективність у розвинених економіках. Проте українська економіка не лише переживає військові конфлікти, а й стикається з викликами, пов’язаними з відставанням у економічних показниках від європейських стандартів.

В політичних колах спостерігається неймовірна динаміка у розумінні цього розриву та реальних діях, спрямованих на підвищення стандартів та приведення їх у відповідність до європейських.

Україна має великий потенціал для внеску в світову економіку, зокрема в сферах технологій та агробізнесу. Наразі ми помічаємо зростаючий інтерес до співпраці, зокрема з Міжнародною торговою палатою, щодо оцифрування ряду процесів, що сприяють спрощенню транскордонної торгівлі.

В даний час ми співпрацюємо з урядом України для впровадження електронних фітосанітарних сертифікатів eFITO. Ці сертифікати підтверджують безпечність рослинної продукції та є обов'язковими для експорту до Європейського Союзу.

Чи могли б ви поділитися кількома прикладами успіхів у сфері торговельної політики? А також, які прогалини, на вашу думку, є критично важливими, і на чому Україні слід зосередити свою увагу?

Торгівля також пов'язана з інвестиціями. Саме тому ми звертаємо увагу на діяльність у галузі інвестиційної політики, оскільки для забезпечення економічного розвитку потрібні інвестиції, які виходять не лише з державного чи донорського сектору.

Вам слід розробити таку екосистему, що спонукатиме іноземних приватних інвесторів до інвестування. Основна складність полягає в ризиках. Також існують побоювання щодо дотримання верховенства права, корупції та інших подібних питань.

Ми бачимо, особливо в інвестиційній сфері, що український уряд робить багато кроків, аби вирішити занепокоєння інвесторів у цих питаннях. У цьому допомагає прозорість, і в цій частині насправді я бачу досить значні зміни за останні кілька років. Ми також помічаємо відкритість у питаннях верховенства права.

Однією з основних перешкод, що стримують іноземних інвесторів, є занепокоєння щодо ефективності та доступності правової системи. У зв'язку з цим, ми пропонуємо залучити Арбітражний суд ICC в якості надійного партнера для сприяння розвитку інвестицій в Україні, надаючи іноземним інвесторам можливість користуватися нашим арбітражним судом під час їхнього прибуття в країну.

Щодо торговельної політики, то ми бачимо, що українська торгова палата розуміє стратегічну важливість відкриття нових ринків, і уряд це також зараз розуміє.

Будь ласка, поділіться додатковою інформацією про функціонування цього арбітражного суду ICC в Україні.

Доступ до арбітражного суду ICC забезпечується через відповідні угоди щодо надання послуг. Механізм дії виглядає наступним чином: у договорі, укладеному між компанією та інвестором, міститься спеціальне положення, яке гарантує, що інвестор зможе скористатися арбітражем для вирішення можливих спорів. Це є важливим аспектом, який інвестори зазвичай прагнуть включити до своїх угод.

Цікаво зауважити, що в Аргентині, яка наразі переживає суттєві економічні зміни, доступ до арбітражу, закріплений у законодавстві, став важливим аспектом для залучення інвестицій.

-- Ви кажете, що у нас є багато перспективних зовнішніх ринків. Що це за ринки?

На мою думку, український бізнес отримує можливості виходу на численні ринки завдяки вашим сильним конкурентним позиціям. Однак важливо визначити, де саме існує найбільший попит та потенціал для споживання.

Якось ми привезли делегацію українського бізнесу до Колумбії на найбільше зібрання бізнесу з Латинської Америки, і дали їм можливість не тільки поспілкуватися, але й виступити. Тоді вони з'ясували, що найбільшою проблемою була не якість того, що вони пропонували, а те, що ніхто не знав, що вони це пропонують.

Україна має стати відомою у світі. Бізнес неможливий без видимості та налагодження зв'язків. Для цього необхідно інвестувати певний час.

Сільське господарство, безумовно, грає ключову роль у економіці. Україна має значну конкурентну перевагу в аграрній галузі, не лише завдяки своїм продуктам, а й інноваційним технологіям, що сприяють їх виробництву. Ці технологічні рішення можуть бути цікаві не тільки для Латинської Америки, але й для інших країн, що розвиваються, зокрема в Африці та деяких регіонах Азії.

Однак недостатня обізнаність ускладнює вирішення цього питання. Наразі ми формуємо ще одну значну делегацію і запросили міністра аграрної політики приєднатися до нас, щоб виступити на найбільшій конференції африканського бізнесу, яку ми організовуємо в Найробі, Кенія, у квітні 2025 року. Це також є шляхом до розвитку можливостей у цьому регіоні.

Ми спостерігаємо повернення торговельних бар'єрів. Незабаром Дональд Трамп знову обійме президентську посаду в США, і його схильність до протекціоністських заходів відома всім. Які наслідки це матиме? Які, на вашу думку, зміни відбудуться в здатності України експортувати товари?

Збереження потужної багатосторонньої торговельної системи є важливим аспектом національних інтересів України, оскільки це забезпечить можливість для диверсифікації експортних маршрутів і можливостей.

Ризик наразі полягає не в якихось негайних і болісних змінах у перший же день правління обраного президента Трампа. Він полягає в невизначеності навколо того, що насправді буде відбуватися.

Відомі певні речі: що будуть підвищені мита для Китаю, він говорив про підвищення мит і в інших сферах. В такому разі треба дивитися, що саме ви експортуєте, і чи будуть ці товари підпадати під такі мита.

Зараз справді занадто рано говорити точно. З упевненістю ми можемо сказати лише те, що з'явилась невпевненість у тому, що відбуватиметься.

Можемо звернути увагу на останній термін президентства Трампа. Хоча було перенаправлено деякі ланцюги доданої вартості, це сталося не в такій мірі, як сподівалися. Проте, цього разу ситуація може бути іншою. На даний момент ринки демонструють оптимізм, і дійсно спостерігаються позитивні зміни на фоні виборів адміністрації Трампа.

Навряд нова адміністрація Трампа буде "вболівати" за Світову організацію торгівлі, але це не означає, що вони не будуть зацікавлені в ефективній та робочій багатосторонній торговельній системі. СОТ - це лише місце, в якому ви можете керувати такою системою.

Як ІСС, ми здатні підтримувати багатосторонню торгівлю в активному режимі. Наприклад, це можливо через участь у регіональних угодах та укладення угод, що гарантують доступ до ринків. Проте для України важливо мати потужну та ефективну багатосторонню торговельну систему.

Щодо Європейського Союзу, чи прогнозуєте ви можливість нових торгових обмежень у найближчому майбутньому?

Я не впевнений. Остаточна структура нової Європейської комісії поки що не визначена, оскільки це питання залишається у центрі численних обговорень і дебатів у парламенті.

З розвитком торгівлі виникають нові труднощі. У ряді країн спостерігається зростання напруги навколо українських сільськогосподарських товарів, і це питання заслуговує на увагу. Важливо бути відкритими щодо фактів: який справжній вплив має ця продукція та яка її реальна вартість. Ми прагнемо, щоб, коли ЄС аналізує цю ситуацію, це не було просто відповіддю на локальні політичні виклики.

Існує тенденція до підтримки потужної України. Безумовно, для того щоб Україна була сильною, їй необхідна потужна економіка. Будь-які спроби ускладнити економічні процеси суперечать інтересам безпеки країни.

Це питання вимагає обговорення. Безсумнівно, узгодження можливе лише за умови, що забезпечення безпеки України є ключовим інтересом самої Європи. Для досягнення цієї мети необхідно створити потужну економіку, яка в підсумку зможе інтегруватися до Європейського Союзу.

Так навіщо ж тоді ставити перешкоди на шляху до цього? І це те, що ми самі хочемо обговорити з Європейською комісією.

На завершення, що стосується морської торгівлі. Минулого року ми започаткували власний морський коридор, але регулярні контейнерні маршрути поки що не відновилися. Як ви вважаєте, чи є ймовірність, що це зміниться в найближчому майбутньому?

-- Багатостороння угода може бути одним із вирішень цього питання. Як ви знаєте, ми були частиною групи початкової Чорноморської угоди, де працювали з Організацією Об'єднаних Націй і Туреччиною. Зараз ми також ми працюємо над тим, щоб знизити вартість транспортування товарів через Чорне море.

Морська торгівля ускладнена через вартість, особливо страхування, що робить її менш привабливою, і обмежує зростання обсягів. Очевидно, певні проблеми пов'язані з ураженням шести суден не так давно.