4 квітня: яке церковне свято відзначається, скільки вербових гілок потрібно принести до церкви та що робити не слід.

4 квітня - особливий день у православному календарі. Церква вшановує пам'ять преподобного Йосифа Піснеписця - людини, яка створила понад 300 богослужбових піснеспівів і двічі йшла у заслання за віру. Також сьогодні Лазарева субота - день напередодні Вербної неділі, коли вже можна нести вербу до храму. Розповідаємо про головні традиції, заборони та прикмети дня і яке православне свято сьогодні відзначають за старим стилем.

4 квітня православні святкують вшанування пам'яті святого Йосифа Піснеписця. За старим церковним календарем цей день вшановується 17 квітня.

Святий народився в 816 році на Сицилії в благочестивій християнській родині. Його батьки, рятуючись від варварських навал, переселилися на Пелопоннес. З ранніх років Йосип виявляв прагнення до духовного життя і в 15 років пішов у монастир у Салоніках. Там він відрізнявся лагідністю, працьовитістю і глибоким благочестям, його любили і поважали. Пізніше Йосиф отримав сан пресвітера.

Його помітив Григорій Декаполіт і взяв із собою до Константинополя, де в цей час відбувалися гоніння на ікони за часів імператора Лева Вірменина. Незважаючи на загрозу, Йосиф відстоював шанування святих образів. За це його схопили і відправили у заслання на острів Крит, де він провів шість років. У Різдвяну ніч 820 року Йосифу з'явився святитель Миколай Мирлікійський і повідомив про смерть імператора, після чого гоніння на ікони припинилися.

Повернувшись до Константинополя, святий збудував церкву, заснував при ній монастир, куди переніс мощі преподобних Григорія та Іоанна. Коли відновилося іконоборство за імператора Феофіла, Йосиф знову постраждав за віру і був засланий до Херсона - вже на 11 років.

Преподобний Йосиф Піснеписець відзначався поетичним талантом і написав понад 300 церковних пісень, що зробило його одним із найзначніших авторів церковної музики. Патріарх Фітій називав його "ангелом Божим" і "батьком отців". Святий Йосиф прожив близько 70 років, залишивши по собі багатий духовний спадок, що включає священні канони та піснеспіви, які продовжують використовуватися й донині.

Of course! Please provide the text you'd like me to rephrase or make unique.

Кого ще згадують сьогодні за новим церковним стилем:

4 квітня цього року відзначають також Лазареву суботу - день, присвячений чуду воскресіння Лазаря, яке звершив Ісус Христос. У християнській традиції свята від початку Великого посту до Великодня пов'язані з подіями з життя Ісуса.

Ця дата не є стала і завжди відзначається напередодні Вербної неділі, залишаючись однаковою як для нового, так і для старого календаря. Раніше ми детально описували, що таке свято Лазаревої суботи, а також традиції та прикмети, пов’язані з цим днем.

За юліанським календарем 4 квітня вшановують пам'ять священномученика Василія, пресвітера Анкирського - раніше ми розповідали, яке церковне свято сьогодні за старим стилем і які традиції та заборони існують.

У Лазареву суботу вірні збираються на богослужіння, моляться про зцілення, Божу благодать та очищають свої думки напередодні Вербної неділі. Віряни вже можуть приносити до храму гілочки верби для освячення.

Для вибору кількості гілочок зазвичай обирають непарне число або орієнтуються на кількість членів родини, проте це більше схоже на народну традицію, ніж на церковний звичай. Освяченими вербами легенько торкаються один до одного, промовляючи: "Не я б'ю - верба б'є". Вважається, що таким чином можна здобути силу та захист на цілий рік.

Цього дня дозволяється невелике послаблення у пості: можна їсти рибну ікру, олію, горіхи, насіння, овочі та фрукти, страви проходять термічну обробку. Решта продуктів, включаючи м'ясо, молочні продукти та яйця, залишаються під забороною.

У народі день називають Лазаревою суботою, а також Йосип, Ольхові оглядини. У цю дату спостерігають за вільхою. З її деревини в давнину робили зруби для колодязів, тому проводилися Вільхові оглядини - вибирали відповідне дерево для майбутнього будівництва. Також заготовляли кору вільхи, яка завдяки дубильним речовинам допомагала зупиняти кровотечу і лікувати запалення.

Свято тісно переплетене з природними ознаками: саме в цей період починають звучати пісні цвіркунів, а журавлі, які вважаються охоронцями від злих сил і негоди, повертаються. Вважається, що справжня весна настає лише з їхнім прилітом. Існує захоплюючий звичай: побачивши першого журавля в сезоні, слід лягти на траву і сім разів перевернутися з боку на бік, щоб уникнути болю в спині після важкої праці.

У це свято не прийнято сваритися, злитися або ображатися - будь-яке негативне слово повертається до того, хто його вимовив. Не можна відмовляти в допомозі, ображати інших, заздрити та бути жадібним.

Згідно з народними прикметами, сьогодні краще утриматися від виконання домашніх обов'язків. Такі заняття, як прання, прасування, прибирання, рукоділля, важка фізична праця та городні турботи, вважаються невідповідними до святкового дня.

Ось кілька речей, які залишаються під забороною:

У народній традиції існує переконання, що виконання цих принципів сприяє підтриманню спокою та злагоди в оселі, а також зміцнює духовний зв'язок з вищими силами.

Сьогоднішні погодні умови вказують на те, яким стане літо та які врожаї нас очікують.

Якщо на вільсі молоді листочки з’являться раніше, ніж на березі, то влітку очікується багато опадів. Якщо ж на вільсі буде багато "сережок", це обіцяє щедрий врожай вівса.