Армія Росії може без попередження залишати фронт батальйонами, коли в Кремлі з'являться "чортики", - прогнозує Обухов.

Тіньовий флот країни-агресора Росії опинився під прицілом Заходу. Почалося полювання на російські танкери, і це дуже боляче б'є по економіці РФ, для якої нафта і газ забезпечують половину бюджетних надходжень. Якщо ситуація розвиватиметься в тому самому ключі або ще більше погіршиться, вже до кінця поточного року в Росії "вистрибнуть" економічні "бісики", коли грошей на виплати контрактникам просто не буде.

Кремль апріорі не здатний зупинити війну в Україні, адже вона стала для нього основоположною концепцією. Однак реальні труднощі з виплатами для окупаційних сил неминуче приведуть до бунтів у військовому середовищі та до втечі цілих батальйонів з поля бою. У ситуації, коли Росія вичерпала всі можливі засоби впливу на Україну, за винятком ядерної зброї, яку ніколи не наважиться використати, війна з об'єктивних причин має завершитися наприкінці цього або на початку наступного року.

В ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA антиросійський активіст та керівник фонду "Стоп Російський Терор" (США) Герман Обухов поділився своєю думкою.

- Ми бачимо, що Захід серйозно взявся за тіньовий флот РФ. Чи можна сказати, що це саме та ахіллесова п'ята путінського режиму, від якої вкрай залежна економіка Росії?

Це безсумнівно: доходи від нафти і газу складають майже половину російського бюджету, тому така втрата буде суттєвою. Звичайно, мова не йде про різкі зміни, і економіка Росії не зруйнується миттєво. Але за рік ситуація може стати критичною, і країна опиниться без фінансових ресурсів для виплат.

Попри невтішні прогнози, постійний представник Росії при ООН Василь Небензя підкреслює, що Москва планує продовжувати свою політику військовими засобами, поки "київський лідер" — так він охарактеризував президента України Володимира Зеленського — "не усвідомить реальність" та не погодиться на реалістичні умови для мирних переговорів. В його словах немає жодного натяку на можливість зміни позиції Кремля, навіть з огляду на втрати в тіньовому флоті та численні санкції.

Вони опинилися в безвихідній ситуації. Уявіть, що ви стоїте на краю безодні, і вам ставлять ультиматум: або залишайтеся на місці, або стрибайте в невідомість. Прийняти умови, які пропонують Вашингтон або Київ, для них неможливо, адже війна стала для Росії частиною її світогляду. Без конфлікту країна не здатна існувати.

Як можна донести до людей, чому Росія вторглася в Україну, чому протягом чотирьох років вела війну, чому загинули її військові? Чому не вийшло захопити не лише Київ за три дні, а й Куп'янськ, який уже знищено, або Покровськ, якого фактично більше не існує? В Росії всі говорять про якусь перемогу, але насправді її немає і близько.

Що стосується атак на Україну, відключень електроенергії, то я поки що не відчуваю в суспільстві паніки, хоча ситуація дійсно напружує. Хоч як це парадоксально, але це діє протилежно до задуму Кремля, оскільки людина, яка - умовно - сидить у холоді й у темряві - сидітиме й чекатиме, доки її прийдуть "визволяти"? Радше вона візьме зброю і піде на фронт. Це, навпаки, підстьобує людей до ще більшого опору.

Але також треба розуміти, що Україні не можна програвати інформаційну війну. Треба активно говорити про неофашизм у Росії. Як ми бачимо, Європа теж поки що не готова до цього. Але, можливо, цього року щось кардинально зміниться.

- Повертаючись до тіньового флоту. Виходить, що РФ втрачає основну статтю доходу і одночасно не може зупинити війну. Що в такому разі станеться, коли контрактникам або російським пенсіонерам буде просто нічим платити?

Що може трапитися далі? Чимало контрактників повернуться додому, туди, звідки вони прибули. Вже з'являються повідомлення про те, що в армійських рядах починають виникати бунти. Десь їм не виплачують зарплату, десь — недоплачують, і вони ставлять питання: навіщо ми тут? Вони вже місяцями, а часом і роками, захищають міста, які стали руїнами, і при цьому не мають жодної мотивації — ані політичної, ані моральної, ані фінансової. Тож виникає запитання: за що їм ризикувати життям у чужій країні, за яку Батьківщину?

Отже, обстановка буде тільки ускладнюватися — війська почнуть масово відступати, причому не поодинці, а цілими ротами та батальйонами. Я не впевнений, хто зможе їх зупинити, адже у людей є зброя, танки та інша техніка.

- Уявімо собі ситуацію, коли весь тіньовий флот Росії захоплено, знищено тощо. Чи припускаєте ви такий розвиток подій? Якщо так, як це істотно скоротить термін, про який ви сказали на початку - рік?

Інерційність країни є суттєвою, адже Росія має величезну територію та численне населення, що перевищує 100 мільйонів осіб. Отже, трансформації не відбудуться раптово і не стануться вже наступного місяця. Усі ці "підводні камені" – економічні та політичні – можуть проявитися до кінця року.

Що стосується позиції Трампа, то, за моїми відчуттями, йому плювати на Росію. Він не агент Кремля - він агент грошей. Якби він дійсно був агентом Кремля, то був би злив ЦРУ перед його другим президентським терміном - йому б просто не дали обратися спецслужби США. Але Трамп небезпечний тим, що він самодур і з мораллю у нього теж великі проблеми.

Але найбільше запитання у мене, напевно, до ЗСУ: у чому проблема бити по інфраструктурі Москви? Чому туди не летять БпЛА, ракети? Я не бачу, щоб у Москві були великі проблеми з енергозабезпеченням. Якби було хоча б половину того, що є в Києві, думаю, там був би шорох великий. Москвичі терплячі, але не настільки, щоб ходити на 20-й поверх пішки. А генераторів ні в кого немає, Москва не готова. Уявіть собі, що б сталося, якби великі райони Москви відключилися взимку?

Київ готовий до викликів. Генератори встановлені скрізь: у маленьких крамницях, кафе та навіть великих торгових центрах. Всередині приміщень тепло, люди насолоджуються кавою. Громадський транспорт продовжує курсувати, а метро не зупиняє свою роботу. Протягом майже чотирьох років великої війни мешканці адаптувалися до нових реалій. Всі продовжують виконувати свої обов’язки. Ніхто не здасться і не підніме руки у відчаї. На фронті ситуація залишається незмінною.

Тому я не бачу сенсу в діях Кремля. Це справжній парадокс: через свої атаки на Україну вони не лише не змінюють ситуацію на свою користь, а навпаки, погіршують власне становище.

Отже, усунення Росії від її тіньового флоту, безсумнівно, матиме значення, проте це не відбудеться миттєво. Потрібно ще багато танкерів перехопити, і Трамп буде активно займатися цим процесом. Він також планує запровадити нові санкції. Ситуація тільки ускладнюватиметься. Для Москви це не просто важка ситуація, а швидше безвихідь. Я не можу уявити, які ще варіанти можуть виникнути у них. Ядерну зброю Кремль не наважиться використати, адже це призведе до їх повного знищення. Вони миттєво опиняться в повній ізоляції — економічній, військовій, і, можливо, ще й зазнають удару у відповідь. А звичайна зброя вже не зможе вирішити їх проблеми.

Отже, моя оцінка така: в кінці цього року або на початку наступного конфлікт може закінчитись внаслідок певних об'єктивних чинників — як військових, так і економічних, а також інших.