Українські біженці: зміни у підтримці з боку Німеччини.

Уряд Німеччини затвердив заходи щодо скорочення підтримки українських біженців. Вони торкнуться тих, хто приїхав з 1 квітня 2025 року та передбачають не лише обмеження виплат. Що зміниться?

Німеччина скорочує підтримку українських біженців. Уряд канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) у середу, 19 листопада, затвердив відповідний законопроєкт. Коротко: грошей та іншої соціальної допомоги поменшає, але основна підтримка збережеться. Мета уряду - швидка інтеграція українців на ринку праці та у суспільстві, заявили у мінпраці ФРН, яке розробило документ.

Зміни стосуватимуться не всіх з понад 1,2 мільйона українців, які після початку масштабної війни Росії проти України проживають у Німеччині, отримавши тимчасовий захист у рамках директиви Євросоюзу. Нововведення прописані для тих, хто приїхав після 1 квітня 2025 року та діятимуть заднім числом. Поки що йдеться про кілька десятків тисяч українців. Як повідомив у середу на брифінгу представник федерального міністерства внутрішніх справ, з квітня до кінця вересня до Німеччини в'їхали 83 тисячі громадян України, але лише 28 тисяч подали заяви на отримання соціальних виплат.

Насамперед зміни стосуються "громадянських виплат" ("бюргергельд"), тобто допомоги з безробіття. Наразі новоприбулі українці отримуватимуть виплати на рівні прохачів притулку. Ця сума варіюється в залежності від сімейного стану, загалом це приблизно на 120 євро на місяць менше - 441 євро на самотнього. Виплати здійснюватимуться не відомствами з працевлаштування (Jobcenter), а соціальними відомствами (Sozialamt).

Ознайомтеся також з матеріалом: "Мерц має рацію - Зеленському важливо, щоб молоді українці залишалися в Україні, а не переїжджали до Німеччини."

На ділі, це відновлення практики, що існувала в перші місяці після початку конфлікту і тривала до червня 2022 року, коли українці почали отримувати "бюргергельд". Більшість людей продовжить отримувати ці виплати щонайменше до завершення терміну дії вже затвердженої фінансової допомоги.

Інші зміни торкнуться інтеграції на ринку праці. Українці відчують збільшений тиск у процесі пошуку роботи. Це є продовженням курсу, розпочатого попередньою владою. Інтеграційні та мовні курси для українців продовжать діяти, хоча й не зовсім зрозуміло, в якому обсязі. Підтримка у працевлаштуванні також збережеться, але, ймовірно, в менших обсягах.

Від українців очікують, що вони шукатимуть роботу. Якщо вони цього не роблять, то їх, як і прохачів притулку, можуть залучати до низькооплачуваної роботи, наприклад, прибирання сміття, пише агентство epd. За такий вид роботи платять 80 центів на годину, для порівняння - мінімальна оплата у Німеччині становить 12,82 євро на годину.

Зрештою, новоприбулі українцібільше не отримуватимуть у Німеччині стандартне медичне страхування у державних страхових касах. Їх переведуть на базове медичне обслуговування. Спектр медичних послуг, що покриваються, стане меншим, але у разі захворювань допомога буде надана, як і, наприклад, вагітним при народженні дитини. Оплата житла та виплати на дітей зберігаються. Також залишається право на роботу, це частина директиви ЄС, і є відміною від норм для прохачів притулку.

Серед усіх країн Європи Німеччина виявилася лідером за кількістю прийнятих українських біженців. Від червня 2022 року, щоб оперативно надати допомогу великій кількості людей, їм почали виплачувати державні дотації на рівні соціальних виплат для безробітних. Цей крок дозволив обійти складні бюрократичні процедури, що спростило отримання допомоги. Головною метою уряду було підтримати українців в їх інтеграції, щоб в майбутньому вони могли не лише знайти роботу, а й мати можливість працювати за фахом. У інших країнах ЄС обрали іншу стратегію, зменшуючи розмір виплат і скорочуючи терміни їх надання.

Ефективність заходів у Німеччині залишається предметом дискусій. Частка працевлаштованих українців у ФРН дійсно нижча, ніж у інших країнах, і коливається від 35% до 50% серед працездатних біженців. Це стало підставою для критиків стверджувати, що соціальні виплати є занадто щедрими і не стимулюють українців шукати роботу. Проте, деякі дослідження вказують на те, що інвестиції в професійну підготовку та мовні навички приносять позитивні результати, хоча й не так швидко, як спочатку сподівалися.

Тепер основна мета змін для українських біженців полягає не лише в зменшенні фінансового тиску на бюджет, хоча це питання викликає суперечки. Головна ідея полягає в тому, щоб заохотити їх швидше ставати незалежними та активно шукати роботу, навіть якщо вона не є високооплачуваною. Однак українці стикаються з серйозними труднощами: низька заробітна плата ускладнює пошук доступного житла, якого в країні катастрофічно не вистачає.

Ознайомтеся з іншими новинами: Зменшення кількості біженців? Чи здійснить Зеленський запит Мерца?

Скасування соціальних виплат для новоприбулих українців є складовою частиною загального перетворення. Консервативні партії ХДС/ХСС, які прийшли до влади, спочатку виступали проти "бюргергельд". Тому новий уряд ухвалив рішення про реформу цієї програми. Виплати для безробітних німців залишаться на попередньому рівні, проте будуть введені суворі санкції для тих, хто пропускає співбесіди або відмовляється від запропонованої роботи.

Не всі у Німеччині згодні з нововведеннями. Так їх критикують партнери консерваторів з коаліції, соціал-демократи. Міністр праці та член СДПН Бербель Бас (Bärbel Bas) заявила, що "шкодує" про зміни. Критично озвалася і уповноважена федерального уряду з питань інтеграції Наталі Павлік (Natalie Pawlik). В інтерв'ю виданню Politico вона сказала, що бачить "велику небезпеку". Церковні гуманітарні організації вважають, що нові правила уповільнять інтеграцію українців в Німеччині.

Тепер законопроект буде передано до Бундестагу. Щоб він набув чинності, також потрібна згода Бундесрату — органу, що представляє федеральні землі.