Бюджет на 2025 рік: як уряд розширив витрати та хто отримає більше фінансування.
Найбільше зростання видатків спостерігається у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури. На першому етапі для цього агентства було передбачено 43,86 млрд гривень, але на другому етапі ця сума зросла до 53,16 млрд, що становить приріст у 9,3 млрд гривень.
Зокрема, з цієї загальної суми 8 мільярдів гривень буде виділено на зведення магістральних водопроводів у Миколаївській області, аби вирішити проблеми, спричинені підривом Каховської ГЕС, що стався влітку 2023 року через дії російських військ.
Кошторис на розвиток і утримання автомобільних доріг зріс на 1,29 мільярда гривень, з 11,31 до 12,6 мільярда гривень.
Бюджет Міністерства розвитку громад та територій було підвищено на 8,35 мільярда гривень, що становить зростання з 32,81 до 41,16 мільярда гривень. Із цієї суми 3 мільярди гривень будуть виділені на виплату компенсацій українцям за знищене житло. Додатково, 1 мільярд гривень заплановано для програми "єВідновлення", яка спрямована на відшкодування збитків за майно, пошкоджене внаслідок військових дій.
На Міністерство охорони здоров'я до першого читання запланували було 212,7 млрд гривень, але наразі цю суму скоригували до 216,68 млрд (+3,98 млрд гривень). На інвестиційні проєкти МОЗ хочуть спрямувати 3,39 млрд гривень.
На 50 млн гривень збільшили кошторис на спеціалізовану медичну допомогу - з 5,75 млрд гривень до 5,80 млрд.
Міністерство аграрної політики та продовольства отримало додаткові 1,02 млрд гривень (з 9,05 до 10,07 млрд гривень). На мільярд гривень мають збільшити підтримку сільгосптоваровиробників.
Бюджет Державного агентства водних ресурсів зріс на 1,6 мільярда гривень, тоді як Міністерство фінансів отримало додаткові 1 мільярд гривень. Державна митна служба отримала додаткові 662 мільйони гривень, а Рахункова палата – 516 мільйонів гривень.
Три державні установи отримали додаткові півмільярда гривень під час підготовки до другого читання бюджету. Зокрема, Міністерству юстиції спочатку було виділено 19,29 млрд гривень, але наразі ця цифра зросла до 19,79 млрд гривень.
З резервних коштів було виділено 343 мільйони гривень на модернізацію та спорудження закладів, що займаються виконанням покарань, а також слідчих ізоляторів. Крім того, на електронні системи контролю та спостереження було виділено ще 159 мільйонів гривень.
Міністерство стратегічних галузей промисловості, що отримало додаткові 500 млн гривень (з 54,75 до 55,25 млрд), використає ці кошти для фінансової підтримки підприємств оборонного сектору.
Спочатку Міністерству у справах ветеранів було заплановано виділення 2,85 млрд гривень, але Кабінет Міністрів ухвалив рішення про збільшення цієї суми до 3,35 млрд гривень. З нових 500 млн гривень частина коштів буде використана для організації Національного військового меморіального кладовища.
На підтримку ветеранів війни, їхніх сімей та родин загиблих було виділено 2,19 мільярда гривень. Для реалізації цієї програми було зменшено фінансування деяких інших ініціатив міністерства, які були заплановані до першого читання бюджету.
Спочатку для апарату Державного управління справами було передбачено 3,67 млрд гривень, але до другого читання ця сума зросла до 4,06 млрд гривень, що на 390 млн більше. З цієї суми 216 млн гривень буде використано для модернізації та оснащення відділу виробництва радіофармпрепаратів у лікарні "Феофанія".
Витрати Міністерства соціальної політики зросли більш ніж на 1,4 мільярда гривень. З цієї суми 1 мільярд гривень буде направлено на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Додатково 328,6 мільйона гривень призначено для послуг денного догляду дітей з інвалідністю.
Кошторис Міністерства культури та інформаційної політики збільшився на 489 млн гривень. Фінансування стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції збільшили на 200 млн гривень - до 405 млн гривень.
Зокрема, для Українського інституту книги, а також для підтримки видавничої сфери та сприяння популяризації української літератури на міжнародному рівні було виділено 278,5 мільйона гривень.
Міністерство економіки отримало додаткові 150 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на підтримку українців, що перебувають за межами країни, а також на заохочення їх повернення до України.
Держава з нетерпінням очікує на повернення українців (зображення: Getty Images)
Видатки Управління державної охорони зросли на 198 мільйонів гривень.
Також збільшилися фінансування для наступних відомств:
Видатки Верховної Ради були збільшені на 30 мільйонів гривень. Зокрема, витрати на законодавчу діяльність народних депутатів зростуть на 20 мільйонів гривень у порівнянні з першим читанням. Крім того, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення роботи ВР подорожчає ще на мільйон гривень.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті доотримає 25 млн гривень. Завдяки цьому на керівництво додатково направлять майже 15 млн гривень, а ще на 10 млн гривень збільшать видатки на реалізацію прав і свобод національних меншин та корінних народів України.
Кількість органів державної влади, яким зменшили фінансування перед другим читанням, суттєво менша в порівнянні з тими, кому виділили додаткові кошти.
Державні витрати були знижені Міністерством фінансів на вражаючі 52 мільярди гривень. Зокрема, обсяг Резервного фонду скоротився майже на 14 мільярдів гривень. Також під скорочення потрапив Пенсійний фонд, бюджет якого зменшено на 1 мільярд гривень.
Серед державних органів, на яких ухвалили рішення про зменшення витрат, варто зазначити Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. Первісно для цього відомства було передбачено 7 млрд 568 млн гривень, але згодом фінансування зменшили на 15 млн гривень, в результаті чого нова сума склала 7 млрд 553 млн гривень.
Витрати на Офіс генерального прокурора знизилися загалом на 1,22 мільярда гривень, з 18,15 до 16,93 мільярда гривень. Зокрема, резонансне підвищення зарплат прокурорів обійдеться бюджету не у 2,7 мільярда гривень (як було зазначено в першому читанні), а всього у 1,2 мільярда гривень.
