Внаслідок російського удару по Запоріжжю загинула одна особа, також зафіксовано кількість постраждалих, повідомили в уряді.

Кількість жертв внаслідок російського нападу на Запоріжжя продовжує збільшуватись - наразі зафіксовано сім поранених, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров у своєму телеграм-каналі.

За попередніми даними, одна жінка перебуває під завалами. Згодом Федоров додав, що поранену жінку дістали з-під завалів.

Раніше повідомлялося про одну загиблу особу і ще одну, яка отримала поранення.

Запоріжжя і його околиці постійно піддаються ударам з боку Росії, які здійснюються за допомогою різноманітних видів озброєння, включаючи ударні безпілотники, ракети та керовані авіаційні бомби.

Уряд України та міжнародні організації вважають ці атаки військовими злочинами Російської Федерації, підкреслюючи їх навмисний характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших основних умов для існування, є частиною стратегії, яку Росія реалізує під час масштабної війни. За оцінками юристів, фахівців у галузі геноцидів та правозахисників, ці дії можуть бути кваліфіковані як злочини, що підпадають під визначення геноциду щодо українських громадян. Зокрема:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;

публічні заклики до знищення українців;

Систематичні атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, спрямовані на те, щоб позбавити людей електричного забезпечення, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших життєво важливих умов.

переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;

винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;

впровадження в навчальних закладах на захоплених територіях системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності молоді;

Вивезення дітей без супроводу батьків до Росії з метою зміни їхньої самоідентифікації.

Виведення та знищення українських книг з бібліотек, грабіж музеїв і цілеспрямоване викрадення артефактів, які свідчать про давню історію українського народу.

Конвенція, що стосується запобігання злочину геноциду та відповідальності за нього, була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, що є учасницями Конвенції, зобов'язані вживати заходів для запобігання актам геноциду та притягувати до відповідальності винних як під час збройних конфліктів, так і в умовах мирного життя.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об'єкти енергетики та водозабезпечення.