Для них закон не має значення. Як прокурори та правоохоронці відновлюють свої надзвичайно високі пенсії.

Законодавчі норми встановлюють ліміти на розмір пенсій, однак 17 тисяч українців знайшли способи обійти ці обмеження. Які заходи вживає держава для боротьби з цим явищем і чи є у неї шанси на успіх?

В останні кілька років в Україні розгорівся конфлікт між окремими групами пенсіонерів та державою. Перші за посередництва судів виборюють для себе виплати, розмір яких перевищує законодавчі обмеження. Друга у відповідь вигадує нові креативні способи, аби зменшити розміри цих пенсій.

Наслідок - мільярди гривень додаткових видатків для виплат надвеликих пенсій "обраній" меншості. Крім того, у держави постійно зростає заборгованість за рішеннями судів на користь спецпенсіонерів, яка наразі становить 85 млрд грн.

З початку 2025 року запрацювали обмеження на розміри пенсій, що перевищують максимально дозволені законодавством десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн). Проте і ці обмеження успішно оскаржуються. Хто і як це робить та чи є кінець у баталіях навколо максимальних пенсій?

Пенсійна система України складається з трьох рівнів, однак на сьогодні функціонує тільки перший – солідарний. Основна ідея солідарних пенсій полягає в тому, що сучасні працездатні громадяни фінансово підтримують пенсіонерів. При цьому існує сподівання, що в майбутньому їхні нащадки також братимуть участь у цьому процесі.

На відміну від накопичувального рівня, у якому розмір майбутньої виплати залежить від обсягу індивідуальних внесків, солідарні пенсії мають менш індивідуальний характер. Солідарний рівень - це більшою мірою про накопичення ресурсу державою та його рівномірний розподіл серед пенсіонерів "тут і зараз".

Для досягнення більш справедливого розподілу пенсійних коштів у солідарній системі передбачено кілька механізмів захисту. По-перше, держава встановлює верхню межу зарплати, з якої дозволено здійснювати внески. На сьогоднішній день ця межа становить 20 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 160 тисячам гривень на місяць. Це означає, що особи, чий дохід перевищує цю суму, будуть вносити кошти до Пенсійного фонду лише з зазначеного рівня.

Це обмежує можливість здійснення значних внесків без права на пропорційні пенсійні виплати, оскільки в майбутньому не буде достатньо коштів для їх забезпечення.

По-друге, уряд визначає як мінімальний, так і максимальний рівень пенсій – один і десять прожиткових мінімумів для людей, які втратили здатність до праці, відповідно. У 2025 році ці суми становитимуть 2 310 грн та 23 100 грн.

Це обмеження діє для всіх: і для тих, хто виходить на заслужений відпочинок за загальним законом, і для тих, умови виходу на пенсію яких регулюють спеціальні галузеві закони (прокурорів, суддів, колишніх працівників правоохоронних органів). Проте саме останні навчилися ефективно обходити це обмеження.

Європейська правда неодноразово висвітлювала, як спеціальні пенсіонери через суди успішно оскаржують законодавчі обмеження, що встановлюють ліміт у десять прожиткових мінімумів. У результаті, в окремих випадках, їхні пенсії можуть сягати понад 200 тисяч гривень щомісячно, а найвища виплата, яку отримує одна з колишніх суддів, досягає рекордних 390 тисяч гривень.

Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, на початку 2025 року в Україні налічувалося понад 17 тисяч пенсіонерів, чий розмір пенсії перевищував законодавчо визначене обмеження. Серед них переважну частину складають колишні військові та співробітники правоохоронних структур.

Високий розмір виплат таких осіб досягається завдяки тому, що пенсії, які виплачуються за спеціальним законом, як правило прив'язані до зарплат тих, хто продовжує працювати або служити. Наприклад, пенсія прокурора становить 60% від зарплати людини, яка працює на аналогічній посаді (у деяких випадках прокурори виборюють пенсію в розмірі 90% від зарплати), а пенсія кадрового військового чи працівника правоохоронних органів може становити до 70% від грошового забезпечення того, хто продовжує служити на аналогічній посаді.

Уряд намагається переглянути спеціальні пенсійні режими та відв'язати розміри пенсій від поточних зарплат. Почати вирішили з прокурорів - однієї з найменш численних груп спецпенсіонерів. Проте навіть тут урядовці наштовхнулися на опір змінам не лише з боку прокурорів, а й деяких народних депутатів. Тому наразі відповідний законопроєкт не потрапив до порядку денного парламенту.

Розуміючи, що провести глобальну реформу пенсійної системи швидко не вдасться, в уряді вирішили піти іншим, тимчасовим шляхом.

На початку 2025 року уряд прийняв рішення, яке передбачає введення коефіцієнтів до пенсій, що перевищують законодавчо встановлені максимальні межі. В простих словах, якщо пенсія перевищує 23 100 грн, до неї застосовують зменшувальний коефіцієнт. При цьому, чим більше перевищення, тим меншим є значення коефіцієнта.

"Постанова є спробою знайти баланс між інтересами всіх пенсіонерів, включно із спеціальними категоріями. За її відсутності може скластися ситуація, коли на виплату пенсій окремим спеціальним пенсіонерам просто не вистачатиме бюджетних ресурсів", - пояснюють в уряді.

Внаслідок змін, розмір найбільших пенсій залишається вищим за десятикратний розмір прожиткового мінімуму, проте з початку року ці виплати суттєво скоротилися. Наприклад, до введення нових коефіцієнтів максимальна пенсія, яку отримував прокурор в Україні, становила 251 тисячу гривень. Тепер ця сума зменшилася майже в п'ять разів до 51,5 тисячі гривень.

Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, введення обмежень на надвисокі пенсії допоможе Пенсійному фонду зекономити 3,4 млрд гривень у 2025 році. Ці заощадження охоплюють не тільки зменшення виплат для прокурорів, колишніх військовослужбовців та правоохоронців, але й для "чорнобильців", які намагаються отримати додаткові виплати за проживання в забруднених районах.

Скорочення надмірних пенсійних виплат не могло залишитися без юридичних оскаржень. Серед 17 тисяч спеціальних пенсіонерів, які отримують великі пенсії, 4 815 осіб вже подали позови щодо зменшення цих виплат з боку держави. У більшості випадків суди підтримують позивачів, визнаючи, що обмеження розміру пенсій, які перевищують законодавчо встановлену максимальну межу, є незаконним.

Правові війни продовжуються. У 1 424 справах Пенсійний фонд оскаржує судові рішення в апеляційній інстанції. Щодо 89 спецпенсіонерів рішення суду вже стало остаточним, і ПФУ відновить їм виплату надвисоких пенсій без жодних обмежень.

"До категорії пенсіонерів, які зверталися з оскарженням щодо застосування до них обмежувальних коефіцієнтів, належать колишні прокурори, військовослужбовці та працівники правоохоронних органів", - зазначили в Мінсоцполітики в коментарі для ЕП.

З часом отримувачів необмежених пенсій ставатиме більше. Не лише тому, що зросте кількість вироків про оскарження дії урядових коефіцієнтів, але й тому, що в суді оскаржують законність самої постанови.

"Наразі триває оскарження самої постанови в судах різних інстанцій, у яких Мінсоцполітики та уряд беруть участь як треті сторони. Юридична дискусія триває, але ми переконані, що постанову ухвалено відповідно до чинного законодавства - з урахуванням висновків Конституційного суду і положень закону "Про державний бюджет на 2025 рік", - додали в Мінсоцполітики.

Попри невтішну тенденцію, в уряді не опускають рук та вірять, що їм вдасться обмежити розміри найвищих пенсійних виплат. "На даний час ухвалено 23 судові рішення, у яких позивачам відмовлено в задоволенні їхніх вимог, що свідчить про наявність неоднозначної судової практики", - зазначають там.

Одночасно з цим Міністерство соціальної політики розробляє значну реформу пенсійної системи, яка також торкнеться спеціальних пенсійних режимів. Сьогоднішня пенсійна система є несправедливою, оскільки надає надмірні привілеї лише певній групі людей, фінансування яких здійснюється за рахунок внесків більшості українців.

"Основна мета реформи полягає не в скасуванні гарантій, а у оновленні системи, щоб вона стала справедливою для всіх. Усі особи, які вже отримали право на спеціальну пенсію, зможуть зберегти його — для них не передбачено жодних змін. Проте для тих, хто ще стане пенсіонером, ми повинні розробити нові, зрозумілі та збалансовані правила, які відповідатимуть сучасним фінансовим можливостям країни та принципам справедливості", — зазначають автори ініціативи.

Ще одна підстава для проведення реформи полягає в тому, що поточна система не передбачає реальних пільг для осіб, які захищають країну у війську, а надає пільги лише кадровим військовим та правоохоронцям. В уряді планують винагороджувати пільговими умовами виходу на пенсію не за професійною ознакою, а за фактом участі в боях. Тобто пільги поширять на мобілізованих.

Однак ці добрі наміри можуть залишитися лише на папері. По-перше, пенсійна реформа поки що не отримала статусу зареєстрованого законопроєкту у парламенті, а з приходом нового уряду та зміною керівництва Міністерства соціальної політики зовсім невідомо, чи буде це реалізовано в майбутньому.

По-друге, будь-яке корегування пенсійних привілеїв майже безумовно зустріне протидію з боку тих, хто ці привілеї отримав. Колись депутати приймали такі рішення для того, щоб здобути підтримку та відданість певних державних структур, зокрема прокуратури.