До харківських університетів цьогоріч зарахували вдвічі менше першокурсників у порівнянні з періодом до початку повномасштабного вторгнення Росії.
Цю інформацію журналістам розповіла Віта Ковальська, заступниця голови Харківської обласної військової адміністрації, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"У 2020 та 2021 роках на перший курс вищих навчальних закладів вступали близько 25-26 тисяч учнів. Натомість цього року до всіх наших 23 закладів вищої освіти зарахували 11 883 студентів", - зазначила Ковальська.
Цей результат можна пояснити кількома факторами.
"Перший аспект – це демографічні тенденції. Другий – масовий виїзд численних дітей за межі області або навіть країни. Третій, на жаль, найбільш складний варіант – це значне скорочення державного замовлення Міністерством освіти та науки. І четвертий момент полягає в тому, що значна кількість дітей не змогла успішно пройти національний мультипредметний тест," – зазначає Ковальська.
За її інформацією, найскладнішими для дітей виявилися тести з біології, хімії, фізики, математики й англійської мови. На думку заступниці голови обладміністрації, на якість знань вплинули тривала дистанційна освіта та нестача фахівців.
"Перш за все, потрібно зазначити, що онлайн-освіта призвела до зниження рівня знань учнів. Додатково, в наших громадах спостерігається дефіцит вчителів з певних предметів. На жаль, молоді спеціалісти не прагнуть працювати в громадах через низьку заробітну плату. Ця проблема існує не лише в деокупованих та прифронтових районах, а в усіх регіонах. Винятком є тільки Харків, де ситуація краща", - підкреслює Ковальська.
Середня зарплата молодого вчителя нині становить 7100 грн.
"Ми визначили завдання для районів - поліпшити ситуацію. Наша мета - створити програми як на обласному, так і на місцевому рівнях, включаючи доплати для вчителів, які викладають в очному режимі (офлайн-навчання дозволене в Красноградському районі Харківської області - ред.) з таких предметів, як математика, фізика, хімія та англійська мова. Доплати отримають усі, але в першу чергу ми зосередимося на підтримці молодих спеціалістів", - підкреслила Ковальська.
Щодо держзамовлення, то Міносвіти зменшило його для гуманітарних спеціальностей, тому загальні показники не відображають ситуації в кожному конкретному виші, зауважує посадовиця. До прикладу, в найбільшому закладі вищої освіти Харкова - Національному університеті ім. Каразіна кількість першокурсників навіть більша у порівнянні з попереднім роком, а в Національному аерокосмічному університеті ім. Жуковського "ХАІ" - зменшилася вдвічі.
"Гуманітарні спеціальності зазнали зменшення, тоді як інженерно-технічні напрями стали більш популярними. Університет Каразіна, наприклад, не відчув падіння кількості вступників — навпаки, тут спостерігається приріст на понад 10%, а кількість контрактних студентів також зросла. На відміну від цього, в університеті "ХАІ" спостерігається суттєве зниження — до 50% першокурсників менше. Це пояснюється тим, що Міністерство освіти і науки формувало державне замовлення, зосереджуючи увагу на наявності кваліфікованих кадрів у навчальних закладах. Технічним університетам, зокрема, не було виділено державного замовлення на спеціальності в галузі права, що є цілком обґрунтованим", — зазначила Ковальська.
У Харківському національному медичному університеті спостерігається зменшення кількості першокурсників у порівнянні з минулим роком.
"На жаль, медичні спеціальності також постраждали, оскільки для вступу необхідно було набрати щонайменше 150 балів з кожного предмету. Учні не змогли продемонструвати достатній рівень знань під час НМТ і, відповідно, не змогли потрапити до вишу," - зазначає Ковальська.
Згідно з інформацією обласної військової адміністрації, у Харківській області функціонують 23 заклади вищої освіти, які представляють державну та комунальну власність, де здобувають освіту 93 500 студентів. Будівлі 22 з цих навчальних закладів зазнали пошкоджень внаслідок атак з боку Російської Федерації.
Згідно з інформацією, яку надав Укрінформ, університети Харкова не потрапили до списку десяти найпопулярніших серед абітурієнтів.
Згідно з інформацією, наданою Українським центром оцінювання якості освіти, у цьому році більше 3,4 тисячі абітурієнтів на національному мультипредметному тестуванні здобули щонайменше одну оцінку у 200 балів. Серед них семеро учасників отримали максимальний бал з усіх чотирьох предметів.
Водночас 14,37% учасників НМТ-2024 не набрали необхідного бала для отримання результату за шкалою 100-200 балів хоча б з одного предмета. Вони цього року не змогли вступити у заклад вищої освіти в Україні.
