"Підготовка має бути не до миру, а до щоденних 500-700 ударів" - Ярославський.

У разі відсутності миру, Російська Федерація знову може намагатися знищити українську енергосистему, вважає командир 57-ї окремої механізованої бригади Денис Ярославський.

В інтерв'ю МГ "Об'єктив" він розповів, як штучний інтелект вчать керувати боєм, чого не бачать у небі харків'яни і чому влада має вкладатися не у відновлення після "прильотів". Це друга частина нашої розмови. Читати першу.

"Не варто занадто розслаблятися, сподіваючись на те, що може і не здійснитися."

Які виклики можуть очікувати українців, а особливо мешканців Харкова, цієї осені та зими? Буду вдячна за відверту порада.

Усі нині живуть сподіванням на мир. Відчувається, що з кожного куточка лунає віра в те, що незабаром відбудеться угода. Звичайні люди, включаючи військових, також покладають надії на це. Ми розуміємо, що війну необхідно завершити. Але найгірше — це коли ти чекаєш миру і починаєш розслаблятися, вважаючи, що цієї зими Новий рік зустрінемо без пострілів. Це справді лякає. Не можна дозволяти собі таке розслаблення, очікуючи на те, що може й не статися. У звичайному сценарії, не беручи до уваги найгірші варіанти, які ми розглядаємо, ці переговори, на жаль, ні до чого не приведуть. Путін вимагатиме відмови від територій, а Зеленський відкине цю пропозицію. Стаття 111, якщо він щось підпише, загрожує йому арештом за державну зраду. Отже, Путін на це не погодиться, як і Зеленський. Вважаю, що можливо, нічого не відбудеться. Тому нам слід готуватися до звичайного розвитку подій. Взимку всі міста можуть зазнати ракетних атак та обстрілів "шахедами", енергетична інфраструктура буде зруйнована, адже 500-700 ударів на добу не витримають жодні засоби протиповітряної оборони. Сподіваймося, що зима буде не такою суворою, як минулого року. Це — наша реальність.

Коли "Молнии" залітають до Харкова - це не нормально

- Чи зверталися до вас очільники українських міст, щоб перейняти ваш досвід війни з дронами?

- Я спілкуюся з мером Харкова, з Ігорем Тереховим. Ми намагаємося йому пояснити постійно, що коли "Молнии" залітають у місто, це ненормально. Але більшість очільників міст про це особливо не думають. Вони по класиці. Їм потрібно, щоб місто було чисте, красиве тощо. А військова тематика - це на військових. На жаль, тут ми стикаємося з цим непорозумінням.

Що стримує Харків від придбання антидронових безпілотників? Чи зможуть ці технології забезпечити безпеку міста?

- Нам треба, щоб голова ХОВА та місто Харків більше приділяли цьому увагу і більше давали фінансування саме на системи захисту. А, на жаль, ми бачимо, що в Харкові більше йде фінансування на другорядні речі та на ремонти того, що зруйнували дрони. Замість того, щоб не допустити руйнування будівель, вони працюють на ремонт. Я розумію, що ремонти - це вигідніше, тому будують мости якісь непотрібні, школи в Старому Салтові, які знову ж таки росіяни розбивають КАБами. Адміністративна будівля мерії в Ізюмі. Ми звільняли Ізюм у 2022-му, вона була згоріла. Потім туди 130 млн витратили, відновили, а знову росіяни розвалили її. Ну куди було витрачено 130 млн? Тобто, будують якісь незрозумілі об'єкти. Хоча вони повинні просто пріоритетність розставляти.

"Використання тепловізорів у дронах стало звичною практикою."

Над Києвом було збито кілька безпілотників "Гербера", оснащених камерами на підвісу, CRPA антеною та радіомодемом. Це свідчить про ймовірну присутність поблизу радіоретранслятора. Таким чином, російські війська мають змогу отримувати відео в реальному часі під час атак, що дозволяє їм коригувати удари з високою точністю. Які методи можна використовувати для протидії дронам, що використовують радіомодеми?

Еволюція засобів радіоелектронної боротьби відбувається з надзвичайною швидкістю. Сьогодні у нас є можливість перехоплювати їхні сигнали, хоча ситуація з оптоволокном є значно складнішою, адже там немає радіосигналів. Проте ми можемо контролювати дії інших дронів, які з’являються в небі. У нас є технології, що дозволяють спостерігати за тим, що бачать їхні оператори, визначати їхнє місцезнаходження, координати, висоту та напрямок, а також вжити відповідних заходів. Ми можемо глушити їхні сигнали, і вони, у свою чергу, роблять те ж саме – це постійний процес. Важливо усвідомити, що, наприклад, у Харкові, якщо активувати РЛС, яку ми використовуємо, то в небі над містом часто курсують ворожі дрони для збору розвідданих. Вони відчувають себе впевнено, адже мають якісну оптику, що дозволяє їм спостерігати за переміщеннями, виявляти цілі та накопичення, а також координувати атаки, зокрема, безпілотники типу "шахед". Наші міста постійно під загрозою, хоча звичайні люди цього можуть не усвідомлювати.

Я прочитала, що російські війська почали застосовувати дрони, оснащені тепловізійними камерами і підключені до штучного інтернету. Наскільки це може бути загрозливим для атак на теплові електростанції та житлові райони? І коли варто очікувати, що ці безпілотники з'являться в містах?

У сучасних військових конфліктах дрони з тепловізійними та нічними засобами спостереження стали невід'ємною частиною бойових дій. Ці безпілотники, які зазвичай застосовуються на лінії фронту, відіграють важливу роль у розвідці. Завдяки їм, ситуація на полі бою значно змінилася. Вдень оператори постійно стежать за моніторами, аналізуючи візуальні дані, щоб координувати свої дії. В умовах густих лісів важко помітити переміщення піхоти, проте вночі, особливо в холодну пору року, ситуація змінюється. Тепловізори дозволяють виявляти цілі, які рухаються, завдяки їхньому тепловому випромінюванню. Це призвело до того, що нічні штурми стали рідкісними, і більшість атак відбувається вдень. У міських умовах також активно використовуються ці технології, які стали важливим елементом сучасної військової стратегії.

- FPV-дрони вже долітали до Харкова. Як протистояти дронам на оптоволокні, якщо їх масово почнуть запускати на місто?

У Куп'янську та Вовчанську активно використовують FPV-дрони, які працюють на основі оптоволокна. Ці дрони здатні покривати відстані до 15-20 км, однак я не помітив, щоб вони досягали нашої кільцевої дороги. Проблема не в оптоволокні — його не варто недооцінювати, адже такі дрони застосовують навіть на лінії бойового зіткнення. Проте, їхня батарея може не вистачити, щоб дістатися до Харкова. Також варто зазначити, що котушка оптоволокна має значні розміри, що обмежує дальність польоту дрона. Чим більша котушка, тим менше корисне навантаження може нести дрон — це питання фізичних законів. Але FPV-дрони можуть стати засобом терору в тилу, адже їх можуть збирати групи диверсантів, умовно кажучи, "свої" в Харкові, і залишати на будівельних майданчиках. З таких місць вони можуть здійснювати вильоти за допомогою мобільного зв'язку. Ось у чому полягає справжня загроза.

Потужного покращення з антидроновими сітками на дорогах не сталося

Чи можуть сітки для боротьби з дронами бути корисними?

- Ну, антидроновими сітками можна блок-пост затягнути. Як ви бачите собі затягнути Харків антидроновими сітками? Купол? І навіть, якщо затягнути Харків, хто мешкає всередині цього купола щось змайструє, воно влетить, кудись вдарить.

Якщо говорити про шляхи, які пролягають до Харкова з військових зон, чи потрібно їх захищати антидроновими сітками?

Загалом, їх слід виробляти у великих обсягах. На Покровському напрямку ми активно використовуємо антидронові сітки, і вони справді дають певний ефект. Проте їх необхідно впроваджувати у масовому порядку. Усі шляхи, що проходять через зону бойових дій, є важливими з логістичної точки зору і мають бути захищені антидроновими сітками. Це вже наша нова реальність.

Якщо розглянути стан харківських доріг до Казачки, Вовчанська та Великого Бурлука, то наскільки ефективно вони захищені антидроновими сітками від російських безпілотників? Адже Голова ХОВА Синєгубов повідомив про значні поліпшення в цій сфері.

- Ніщо там не є дійсно зачиненим. Можливо, є деякі закриті ділянки, але я регулярно пересуваюся по всіх напрямках фронту. Значних змін не спостерігається.

Російські війська проникають на фронтову лінію через нестачу особового складу в Збройних Силах України.

- На Харківщині росіяни активізувалися на чотирьох напрямках: біля річки Вовчої, Липців, є тиск у напрямку Великого Бурлука, Борової та, звичайно, Куп'янська. Де росіяни несуть найбільшу загрозу для наших захисників?

Вони діють невеликими групами, не перевищуючи складу взводу або роти, намагаючись пробратися через наші позиції. Це повторюється знову і знову; навіть у Куп'янськ вони заходили. На жаль, між нашими підрозділами існують відстані, де не вистачає особового складу, і, умовно кажучи, є ділянки, близько одного кілометра, які вони використовують для просочування. У Вовчанську вони вже перейшли на наш берег, форсуючи річку, і ми постійно змушені їх витісняти. Людських ресурсів не вистачає, і ми не можемо просто заповнити всю лінію бойового контакту особовим складом.

Яким чином можна запобігти вторгненню росіян, враховуючи недостатню кількість людей?

Це потрібно забезпечити за допомогою дистанційних систем, над чим активно працюють. Важливо, щоб камери на дронах, використовуючи штучний інтелект, постійно облітали весь периметр фронту в режимі каруселі, фіксуючи будь-які переміщення. Вони повинні автоматично надсилати сповіщення, а без участі людей далі реагувати на загрози БпЛА, які будуть запускатися для ліквідації цілей. Ми вже активно навчаємо штучний інтелект, аналізуючи проведені бої та моделюючи, як він міг би діяти в ситуаціях, що вимагають прийняття рішень. Вірю, що найближчим часом ми станемо свідками бою на певній ділянці фронту, що буде проходити під контролем штучного інтелекту.