Зміни в кадровому складі на початку 2026 року не створили враження відновлення уряду - Active Group.

Зміни в кадровому складі, ініційовані главою держави України на початку 2026 року, викликають у суспільства стримане ставлення. У той час як українці мають високий рівень обізнаності, вони частіше висловлюють обережну надію, аніж справжнє відчуття оновлення влади, що підтверджують дані всеукраїнського опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group.

Відповідно до опублікованих результатів, 79,2% опитаних вказали, що мають знання про кадрові зміни, тоді як 14,8% зізналися, що "щось чули, але не можуть точно згадати деталі". Лише 6,0% респондентів вперше почули про ці рішення, що свідчить про те, що загальний рівень обізнаності перевищує 94%.

В той же час, оцінки впливу кадрових змін залишаються неоднозначними: 43,6% опитаних вважають, що ці рішення були корисними для країни, 18,3% вважають, що вони більше зашкодили, а близько 38,0% не змогли визначитися з відповіддю.

Андрій Єременко, засновник соціологічної компанії Active Group, у своєму коментарі до результатів опитування підкреслив, що хоча рівень обізнаності щодо кадрових рішень є значним, це не призвело до чітко сформованого сприйняття їхніх наслідків.

"Ми спостерігаємо ситуацію, в якій понад 94% опитаних принаймні мають уявлення про ці призначення, проте близько 38% не можуть визначити, чи приносять вони більше користі чи шкоди. Це свідчить про те, що суспільство поки що не має чітких критеріїв для оцінки ефективності - люди прагнуть отримати конкретні результати, а не просто сигналізувати про "перезавантаження" в особах. Розподіл відповідей стосовно "оновлення влади" підтверджує, що існує запит на зміни, але він потребує управлінської логіки та реалізації рішень, а не зводиться лише до факту кадрових перестановок", - підкреслив Єременко.

На запитання, чи можна вважати рішення останніх тижнів оновленням влади, 42,5% відповіли ствердно, тоді як 46,7% - негативно. У емоційному вимірі 52,1% опитаних заявили, що кадрові перестановки дають більше надії, 29,1% - що переважає зневіра; водночас "виключно надію" відчувають 10,2%.

Серед напрямів державної політики, які, на думку респондентів, можуть посилитися внаслідок призначень, найчастіше називали зовнішню політику, дипломатію та переговорний трек: 41,5% очікують посилення, 13,2% - послаблення. Щодо оборони держави 39,0% прогнозують посилення, 20,5% - послаблення. Для низки внутрішніх напрямів - соціальної політики, економіки, роботи правоохоронних органів та боротьби з корупцією - переважають стримані або негативні очікування, при цьому значною залишається частка відповідей "важко відповісти".

При аналізі впливу кадрових змін на рівень довіри до основних державних діячів, більшість опитаних вказують на відсутність істотних змін. Зокрема, щодо президента Володимира Зеленського, 63,8% респондентів вважають, що рівень довіри залишився стабільним, 17,5% помітили підвищення довіри, тоді як 13,5% відзначили її зниження. Щодо Кирила Буданова, 54,5% опитаних не відчули змін у довірі, 24,0% повідомили про її збільшення, а 13,4% - про зниження; стосовно Михайла Федорова ці показники становлять 55,3%, 18,6% і 15,8% відповідно. Найменше позитивних відгуків отримав Денис Шмигаль: 57,5% респондентів вказали на відсутність змін, 24,9% - на зниження довіри, і лише 8,2% зафіксували її зростання.

Олександр Позній, директор соціологічної компанії Active Group, підкреслив, що емоційна атмосфера в контексті змін залишається помірною, а вплив на довіру до основних осіб є незначним.

"Понад половина опитаних говорить, що кадрові рішення дають більше надії, але лише близько 10% відчувають цю надію беззастережно. Одночасно для більшості фігурантів призначень домінує відповідь "довіра не змінилася", що вказує на відсутність ефекту швидкого відновлення довіри. У такій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення через конкретні результати - передусім у зовнішньому контурі та сфері безпеки, де баланс очікувань позитивніший, тоді як у внутрішніх напрямах, зокрема економіці, правоохоронній системі та антикорупційній політиці, зберігається значний скепсис", - додав Позній.

За результатами проведеного опитування, розподіл довіри до відомих публічних осіб демонструє певну фрагментацію. Лідером за рівнем довіри виявився Кирило Буданов, якому довіряють 43,2% опитаних, за ним слідують Валерій Залужний з 37,7% і Володимир Зеленський з 27,4%. У списку також присутні Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%) та Дмитро Разумков (11,6%). Віталій Кличко отримав 10,1% довіри. Крім того, 21,3% респондентів зазначили, що не відчувають довіри до жодної з цих осіб.

Найвищі показники недовіри, за даними дослідження, фіксуються в Олексія Арестовича (68,5%), Юлії Тимошенко (60,7%) та Юрія Бойка (54,5%); також високі рівні недовіри мають Петро Порошенко (46,7%) і Віталій Кличко (36,5%). Водночас недовіру висловлюють також до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).

Більше половини громадян України вже відчувають, що почалася передвиборча кампанія: 54,2% респондентів підтвердили це, з них 17,3% - "категорично так". У той же час 32,6% висловилися проти, а 13,2% поки що не визначилися зі своєю думкою.

У лютому 2026 року Володимир Зеленський лідирує серед можливих кандидатів на пост президента з підтримкою 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). За даними опитування, підтримка Валерія Залужного знизилася до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова піднявся до 9,4% (після 6,3% у січні), тоді як Петро Порошенко має 7,4%. Інші кандидати не набирають більше 4%. Частка тих, хто готовий голосувати "проти всіх" або зіпсувати бюлетень, зросла до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участь у виборах, а 14,5% ще не визначилися. У антирейтингах найбільшу неприязнь викликають Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі йдуть Юрій Бойко (45,3%) і Петро Порошенко (42,5%).

Електоральна ситуація напередодні можливих виборів до Верховної Ради не виявляє чітко вираженого лідера. У лютому партія Валерія Залужного отримала 11,9% голосів, що є зниженням з 14,2% у грудні. Партія Кирила Буданова показала зростання до 10,1% (з 8,8% у січні), а партія Володимира Зеленського демонструє коливання в межах 9,9-10,7%. Що стосується "Європейської солідарності", її підтримка зменшилася до 10,3% у лютому, порівняно з 11,0% у січні. Партія "Азов" також зазнала падіння, знизившись до 6,1% (з 7,6% у грудні). Водночас, кількість тих, хто готовий проголосувати "проти всіх", зросла до 10,1% (з 6,3% у грудні), 7,7% не планують брати участь у виборах, а 13,1% ще не визначилися.

Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки - 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних - 31 січня - 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.