Оновлена карта бойових дій в Україні станом на 2 серпня, фронтова мапа конфлікту з Росією.
Третій місяць масштабного "літнього" наступу російських військ добіг кінця, а попереду ще два. З одного боку, Збройні сили РФ не змогли збільшити темпи ані в наступальних діях, ані в захопленні нових територій. Проте, з іншого боку, вони наблизилися до виконання ряду важливих завдань, зокрема оточення Покровська та початку боїв за Констянтинівку і Куп'янськ.
У середині липня окупанти знизили свої наступальні дії на 10%, але вже наприкінці місяця знову активізувалися. Незважаючи на це, на початку травня активність ворога все ще була на високому рівні - 5690 атак у порівнянні з 5445 у липні. У липні загарбники захопили приблизно таку ж територію, як і в червні - понад 550 км. Збройні сили України, у свою чергу, продовжили негативну тенденцію щодо зменшення кількості ліквідованих російських військових - лише 33,2 тисячі, тоді як у минулому році цей показник становив не менше 35 тисяч щомісяця.
На Покровському напрямку все ще ведеться понад третина усіх бойових дій, а друге місце за інтенсивністю також стабільно за Лиманським фронтом. Водночас суттєво знизилась інтенсивність боїв на Сумщині та на Новопавлівському напрямку, натомість активність ворога перейшла на Сіверський, Краматорський, Оріхівський та Херсонський фронти.
втрати ворога в живій силі, інфографіка, фото: Еспресо
Ще два антирекорди липня - це найменша за весь час війни кількість знищеної бронетехніки: 85 танків та 140 ББМів. Річ у тому, що росіяни тепер використовують бронетехніку вкрай рідко, адже її лишилось мало і вона швидко знищується. Ця тенденція буде продовжуватися до кінця війни, в якій ми вже більше не побачимо великих танкових атак.
втрати супротивника, графічні дані, зображення: Еспресо
Замість цього спостерігається зворотна тенденція – зростає кількість дронів, які використовуються у війні. Лише Московія випустила 6300 "шахедів-гербер" проти нас, з яких нам вдалося знищити 89%, а понад 700 дронів досягли своїх цілей, що є рекордом за весь період конфлікту. У середньому щодня на нас запускали по 203 "шахеди".
втрати супротивника, графічні дані, зображення: Еспресо
Попри доволі вигідне захисне становище Сил оборони в Кам'янському, окупанти все ж зуміли майже повністю окупувати північну частину цього села. Хоча деякі наші воїни ще ведуть бої на його околицях, але ворог вже продовжив свій наступ на північ і атакував Степногірськ. Разом з тим тривають бої у Плавнях, половину села все контролюють наші військові. Ймовірно найближчим часом за Степногірськ зав'яжуться тривалі бої, а росіяни навряд чи спрямовуватимуть надмірні зусилля, щоб ще більше наблизитись до Запоріжжя. Адже вже зараз відстань по прямій до перших багатоповерхівок становить 27 км, що цілком достатньо для терористичних атак значним арсеналом. Водночас захопивши рокадну дорогу Кам'янське - Оріхів, радше за все окупанти спрямують свої зусилля для наступу саме на це вже майже зруйноване місто, яке, втім є потужним укріпрайоном для Сил оборони. Відтак під ударом найближчими днями будуть Щербаки й малі Щербаки.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
Проте для всього запорізького фронту виникла нова серйозна загроза, яка може призвести до його руйнування. Йдеться про наступальні дії зі сходу, де після окупації Вугледару 1 жовтня минулого року російські війська просунулися на 50 км на захід і досягли Темирівки, що розташована на адміністративному кордоні між Запорізькою та Донецькою областями. Якщо ворог зможе продовжити свій наступ, він незабаром може оточити значну частину наших оборонних позицій і вийти до північних околиць Гуляйполя.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
Поки частина ЗСУ готуються захищати нові смуги оборони по лінії Новопавлівка - Іванівка - Гаврилівка, інша частина намагається відступити так, щоб не потрапити в оточення. Після того як окупанти здійснили стрімкий прорив до чотирьох сіл: Воскресенки, Олександрограда, Зеленого Гаю та Андріївки-Кливцового, наші воїни, які залишились на своїх позиціях, опинилися в оперативному оточенні та змушені шукати шляхи для відступу, адже як показує практика, для контратак у нас тут недостатньо сил. Відтак ситуація тут є вкрай загрозливою, особливо в районі Воскресенки, де ворог скоро зможе повністю замкнути оточення. З іншого боку, російський наступ тут розтягнувся аж на 100 кілометрову лінію фронту і їм не вистачає людей, щоб контролювати усі ділянки, а тому фронт має достатньо шпарин.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
Окрім того, росіяни намагаються прорватися на північ від річки Вовча в районі села Дачне, паралельно захоплюючи сіру зону між Олексіївкою та Горіховим. Втім саме тут, на межі Дніпровщини й Донеччини, Сили оборони ведуть успішні оборонні бої, адже попри гучні заяви росіян ще місяць тому про захід на Дніпровщину, вони так і не зуміли його реалізувати.
Російські війська докладають усіх зусиль, однак на правому фланзі оборони Покровська вони не досягли жодних успіхів. Тому окупанти вирішили зосередити ще більше сил на прориві з лівого флангу, що створює загрозу не лише для Покровська та Костянтинівки, а й для Добропілля та всієї північно-західної частини Донеччини. Саме в цій зоні ворог може здійснити оперативний прорив фронту, що несе серйозні ризики для України. Поки одна група російських військ веде бої на околицях Миролюбівки та Новоекономічного, намагаючись пробитися до Мирнограда, інша значна сила проривається до Добропілля. Вони вже захопили Маяк та атакують дорогу між селами Шахове і мале Шахове, яка може відкрити їм шлях до Добропілля. Наразі залишається питання, чи вистачить у росіян сил для атаки на це місто, але навіть без цього вони серйозно ускладнюють нашу логістику та розтягують оборонні ресурси.
Ще більш загрозливим є прорив путіністів до Родинського, який вони зуміли зробити між двома водоймами, що вказує на слабку організацію захисту на цих позиціях. Одночасно ворог, окупував Федорівку і просувається на північні околиці Родинського. Таким чином, вже найближчими днями окупати зможуть атакувати Роденське з обох сторін, що робить оборону села доволі вразливою. Що гірше - після Роденського для зс РФ відкривається через поле великий простір для наступу на Гришине, яке є ключами для нашої логістики. Саме бої за Роденське визначать подальшу долю оборони Покровська, адже без логістики Сили оборони не зможуть довго утримувати місто.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
Попри заяви путіністів про захоплення Часового Яру, ця інформація є недостовірною. Збройні Сили України все ще контролюють значну частину міста, тоді як ворог змогла захопити лише кілька позицій поблизу пляжу та лісопаркової зони. Водночас на південь окупанти намагаються прорватися через дорогу, атакуючи село Ступочки.
На південному фронті, який має значну протяжність, противник продовжує стабільне просування від Диліївки до Білої Гори, охоплюючи території Торецька і Леонідівки, а також, що є найбільш критичним, Яблунівку. Саме через Яблунівку окупанти можуть вийти до берега Клебан-Бицького водосховища, яке захищає Костянтинівку з південної сторони і слугує природною оборонною лінією. Проте тут ми маємо надійні захисні позиції, тому швидкий прорив ворога малоймовірний. Швидше за все, як і на Покровському напрямку, противник максимально наблизиться до міста, але основний напрямок їх наступу буде спрямований через наш тил, де вони вже атакують Попів Яр та Полтавку. Російські війська планують оточити Костянтинівку, скориставшись виходом до Дружківки. Однак, навряд чи їм вдасться одночасно наступати на Покровськ і Костянтинівку — їм доведеться робити вибір. На даний момент здається, що пріоритет віддано Покровську, тому всі дії під Костянтинівкою мають характер підготовчих заходів.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
Сіверськ - це місто перебуває у найбільш східному фронті. Й втримує свої позиції від початку війни. Однак після окупації Білогорівки, в якій ЗСУ стримували ворога понад 2 роки, вся лінія оборони Сіверська стала вразливою. Повзучий наступ на Сіверськ отримав нове дихання - росіяни зуміли окупувати Верхньокам'янське та Івано-Дар'ївку, а також постійно атакують Виїмку та Серебрянку, щоб отримати можливість оточити Сіверськ із флангів. Однак сили окупантів тут не багаточисельні, а тому на швидкі прориви росіянам сподіватися не доводиться. Днями тут ЗСУ розбили чи не найбільшу атаку бронетехніки на всьому фронті, в яку пішли кілька танків та 7-8 бронемашин.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
3-тій армійський корпус, який тримає 120-км фронту від Лиману до Борової провів перші підсумки роботи після реорганізації - висновок такий, що хоча Лиманський фронт є найбільш складним після Покровська, але росіяни тут мають дуже малі просування. Так за останні 10 днів вони змогли розширити сіру зону біля Торського, а також окупувати Рідкодуб. Натомість наші контратаки відкинули ворога від Карпівки. Наступ на Шандриголове забуксував на місці. Це яскраве свідчення того, що у випадку налагодження якісної організаційної роботи в ЗСУ, наші герої навіть в умовах кратної меншості, зможуть якісно вести оборонні дії.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
Зс РФ змогли окупувати Радьківку, а також пробитися на захід від неї до Московки. Фактично окупанти зуміли вийти на північні околиці Куп'янська і якщо тут не вдасться відкинути загарбників назад, то вони будуть якийсь час накопичувати сили, а потім розпочнуть міські бої і не на лівому, а на правому боці Осколу. Втім наразі ситуація не виглядає настільки критичною, оскільки ворог все ще не має достатньо сил для наступу на місто, і перекидати їх з лівого берега на правий все ще є доволі проблематично.
Ситуація на фронті з 20 липня по 2 серпня: карта ілюстрація, джерело - Еспресо.
Протягом десяти днів наші дрони здійснили численні атаки на важливі залізничні вузли на півдні Росії, які мають критичне значення для фронту в Донеччині. Зокрема, під вогонь потрапили напрямки Волгоград - Ростов і Краснодар - Ростов. Було уражено більше десяти залізничних вузлів та станцій, що призвело до значного паралічу роботи залізниці, особливо в розпал пляжного сезону, коли багато росіян вирушають до Чорного моря в Краснодарський край. До того ж, сталася хакерська атака на Аерофлот. Російська логістика, яка в цей час досягла максимальної завантаженості, отримала серйозний удар і зазнала краху.
