Коли осінь настане, листя опаде, а шляхи стануть вологими, російські війська позбудуться своєї стратегічної переваги, - зазначив експерт.
Аналіз літнього етапу наступальних операцій російських військ повинен грунтуватися на їхніх основних стратегіях.
Цю інформацію в коментарі для Еспресо озвучив Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ та колишній речник Генерального штабу ЗСУ в період з 2014 по 2017 роки. Він підкреслив, що фактично російська агресія триває з середини жовтня 2023 року.
Російські сили сподівалися, що до серпня цього року їм вдасться повністю захопити Донецьку область. Проте, на кінець серпня ми спостерігаємо лише невелике тактичне просування на деяких ділянках фронту. Близько 30% території Донеччини, включаючи її укріплені частини, залишаються під нашим контролем. Амбіції противника щодо захоплення Слов'янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки виглядають малореальними. Потужна система інженерних укріплень дозволяє нашим військам ефективно стримувати атаки ворога. Хоча противник намагається взяти під контроль Покровськ і Мирноград, він робить це не через прямі штурми, що є неможливим, а шляхом блокування логістичних шляхів, таких як траса Павлоград-Покровськ та інші. Яким чином розвиватиметься ситуація на цій ділянці фронту, залежить від ресурсів, які будуть у розпорядженні сторін, - підкреслив Селезньов.
КАМАЗ та російські збройні сили, зображення: Getty Images
Він зазначив, що російські війська зосередили поблизу Покровська значні контингенти – приблизно 110 тисяч військовослужбовців, а також перекидають додаткові резерви з північних районів Харківської та Сумської областей. Українські сили також укріпили свої позиції в цій зоні фронту. Одним із ключових чинників, що вплине на ситуацію, стане погодні умови.
"Протягом півтора місяця, або, можливо, навіть раніше, розпочнуться осінні дощі, що суттєво вплине на ситуацію на фронті. На даний момент російські війська використовують природні укриття та адаптовану техніку для просування вглиб наших оборонних позицій, зокрема, в напрямку Добропілля. Проте, коли листя опаде, а ґрунтові дороги стануть непрохідними через багнюку, їхня стратегічна перевага зникне. В умовах погоди вони не зможуть наступати так ефективно, як раніше. Водночас, загроза з боку дронів, ракет і артилерії все ще залишається, і противник активно використовує ці засоби, намагаючись підірвати нашу оборону", - зазначив експерт.
Владислав Селезньов вважає, що амбіційні задуми росіян потерпіли невдачу з ряду причин.
"По-перше, існують труднощі з логістикою та організацією наступальних дій, які спричинили Збройні Сили України. По-друге, слід визнати, що деякі успіхи противника стали наслідком наших власних помилок. У західних арміях практикується аналіз дій після операцій, що дозволяє вивчати допущені помилки та вдосконалювати тактичні підходи. На жаль, у нас ця практика ще не стала звичною, хоча могла б значно підвищити ефективність наших підрозділів. Загалом, підсумок російського наступу є результатом їхніх дій у поєднанні з нашою протидією. На картах, таких як DeepState, або у звітах Генерального штабу ЗСУ, можна спостерігати, що ворог досяг лише незначних територіальних здобутків, витративши при цьому величезні ресурси. Ми вже помічаємо зменшення кількості бронетехніки на полі бою та скорочення чисельності піхотних груп, які атакують наші позиції. Після звільнення Херсона українськими військами, росіяни змогли захопити менше 1% території України. Таким чином, ми бачимо, що друга армія світу має досить обмежені можливості," - зазначає Селезньов.
Щодо ситуації на інших секторах фронту, військовий аналітик зазначив, що російські війська виконують завдання, яке було визначене Путіним ще навесні минулого року - формування "санітарної зони" на територіях Харківської, Сумської та Чернігівської областей.
Російські війська розпочали наступальні дії на північному фронті Харківщини, зокрема в районах Вовчанська та Липців, однак змогли просунутися лише на 6-8 км, після чого їхній наступ зупинився. Подібна ситуація спостерігається й у Сумській області, де просування досягло лише 10-12 км, а далі російські сили застрягли. Усвідомлюючи безперспективність своїх дій, російське командування передислоковує резерви з цих ділянок до Покровська, Мирнограда та південної частини Запорізької області. У Куп'янському, Лиманському та Сіверському напрямках противник намагається створити плацдарми для наступу на Слов'янськ і Краматорськ, але ці плани також не вдалося реалізувати. У Херсонському напрямку шанси росіян перетнути Дніпро є нульовими — це технічно неможливо. Путін не має достатньої кількості ресурсів для кардинальної зміни ситуації. Це парадоксально, але навіть з майже 700 тисячами військових, які беруть участь у бойових діях, росіяни не можуть досягти успіху через ефективну оборону Збройних Сил України, - резюмував Владислав Селезньов.
