Скасування МСЕК: Які нововведення чекають на процедуру оформлення інвалідності з початку січня?
Найбільш резонансний скандал, пов'язаний із МСЕК, розгорівся восени 2024 року. Тоді правоохоронні органи виявили злочинну діяльність Тетяни Крупи, керівниці Хмельницького центру МСЕК, та її сина. У них було виявлено близько 6 мільйонів доларів готівкою, фальшиві медичні документи, а також списки осіб, які уникали мобілізації. Ця родина володіла розкішною нерухомістю, дорогими автомобілями та значними коштами на іноземних банківських рахунках.
Дослідження також виявило, що за допомогою фальшивих медичних діагнозів клієнти Крупів прагнули уникнути призову на військову службу.
Зображення: Очільницю Хмельницької МСЕК та її дитину затримали за підозрою у корупційних діях (dbr.gov.ua)
Крім того, більше 50 прокурорів Хмельницької області, серед яких і керівник, отримали підроблені сертифікати про інвалідність. Це давало їм можливість уникати мобілізації або оформляти догляд за "хворими" членами родини.
22 жовтня президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), під час якого було розглянуто випадки підробки інвалідності серед державних службовців. Внаслідок цього були ухвалені кілька рішень, націлених на реформування системи визначення інвалідності в Україні. Основні напрямки цих змін включають цифровізацію процедур, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) до кінця року, а також проведення перевірок і аудитів для виявлення можливих зловживань у цій сфері.
Того ж дня президент Зеленський підписав указ, що передбачає ліквідацію всіх медико-соціальних експертних комісій до 31 грудня 2024 року. Міністерство охорони здоров'я розпочало комплексні ревізії рішень МСЕК, зокрема щодо визначення інвалідності у чоловіків віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану.
На момент звітного періоду було розглянуто понад 90 тисяч справ, що спричинило затримання та вручення підозр певним особам. Проте ці результати були визнані недостатніми для досягнення повної прозорості в процесі. У зв'язку з цим було прийнято рішення про звільнення керівників Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України, а також кількох інших осіб, що мали відношення до зловживань.
Окрім цього, на фоні розслідування, яке стосується неправомірного отримання статусу інваліда 50 прокурорами Хмельниччини, генеральний прокурор України Андрій Костін вирішив піти у відставку. У кінці жовтня президент Зеленський підписав указ про його звільнення з посади.
Зображення: екс-генеральний прокурор Андрій Костін (Getty Images)
28 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про передачу повноважень Центральної МСЕК Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності. Це стало черговим кроком у реформуванні всієї системи.
29 жовтня Верховна Рада затвердила законопроєкт, який дозволяє пацієнтам та членам комісій проходити процедури онлайн, а також забезпечує запис результатів у електронній системі охорони здоров'я з метою підвищення прозорості процесу.
19 грудня Верховна Рада остаточно проголосувала за законопроєкт № 12178, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій та впровадження нової системи оцінювання функціонування особи.
Керівниця практики цивільного та господарського права Ірина Ан розповіла РБК-Україна, що нові правила передбачають чітке формування експертних команд і запровадження електронного документообігу.
"Експертні команди формуються з фахових лікарів відповідних напрямків на базі кластерних та надкластерних медичних закладів. Керівник медичного закладу формує такі команди та щороку переглядає їхній склад", - пояснює адвокатка.
У цьому контексті лікарі регіональних комісій не мають можливості переглядати рішення експертних груп, що працюють на центральному рівні, що має на меті знизити ймовірність корупційних дій. Новий регламент також встановлює чіткі критерії для направлення пацієнтів на оцінювання.
"Лікар, що проводить лікування, або сімейний лікар, а також медичні комісії, такі як ВЛК, повинні підготувати направлення для оцінки щоденного функціонування пацієнта в разі тривалої тимчасової непрацездатності, хірургічного втручання чи наявності певних захворювань," - підкреслює Ірина Ан.
Це має полегшити усвідомлення причин, з яких було видано направлення для оцінки стану здоров'я. Загалом, це сприятиме зменшенню випадків безпідставних чи необґрунтованих відмов у процесі формування направлень.
Зображення: процес медичного обстеження (Суспільне Львів)
Крім того, в Україні запроваджено нову систему оцінки інвалідності, яка включає впровадження визначених процедур та електронного обігу документів, що сприятиме збільшенню прозорості процесу. Тепер заяви подаватимуться через спеціальну інформаційну платформу, де їхню достовірність перевірятиме адміністратор.
"Адміністратор миттєво перевіряє, чи всі необхідні документи подані, і в разі потреби негайно повертає заявку на доопрацювання," - підкреслює адвокатка.
Комісія зобов'язана розглянути отримані документи впродовж 30 днів з моменту їхнього отримання. Надіслати пацієнта на додаткове обстеження можливо лише один раз. У випадку окремих захворювань запроваджується дистанційна оцінка, що дає можливість пацієнтам уникнути поїздок до медичних закладів.
"Юристка зазначає, що існує можливість призначити представника та подавати документи, навіть перебуваючи за межами країни."
Фото: Як зміняться правила оформлення інвалідності вже з січня (Getty Images)
Окрім цього, пацієнт може оскаржити рішення комісії. У скарзі повинно бути чітко зазначено, що саме не влаштовує особу в результатах оцінювання.
"Запровадження ясних процедур виключає можливість маніпуляцій у процесі та робить його легшим для сприйняття пацієнтами", - підкреслила Ан.
Важливим елементом нововведень є використання електронного документообігу, який дозволяє спростити аналіз кожного випадку та фіксувати всі етапи процедури. Проте існують певні труднощі.
Серед основних труднощів залишаються недостатнє оцифрування архівних медичних документів та обмежена цифрова інфраструктура в закладах охорони здоров'я, розташованих у віддалених районах. Додатково, є ймовірність, що медичні працівники, які отримують нові адміністративні завдання, можуть відчувати стрес через збільшення обсягу своїх обов'язків.
Однак, згідно з думкою фахівця, реформа, що стартує 1 січня 2025 року, має потенціал значно підвищити якість життя осіб з інвалідністю. Проте для її успішної реалізації важливо налагодити ефективну взаємодію між державними структурами, громадськими організаціями, підприємствами та суспільством.
