Мобільним операторам рекомендують підготуватися: у разі відключень електроенергії зв’язок підтримуватимуть генератори.

Влада розробила метод, який дозволяє забезпечити українців мобільним зв'язком навіть у випадках тривалих відключень електрики. Проте не всім це рішення до вподоби.

Протягом останніх трьох років у українців сформувався чіткий рефлекс: коли вимикається світло, зникає і зв'язок.

У перший рік інтенсивних обстрілів ситуацію сприймали з певним розумінням: жодна мобільна мережа у світі не може функціонувати під час масштабних криз з постачанням електроенергії. Проте на третій рік конфлікту проблема зв'язку стала настільки критичною, що про неї відкрито заговорив президент Володимир Зеленський. Влітку 2024 року на Ставці вперше були обговорені нові, досить суворі вимоги до мобільних операторів, які вимагали значних інвестицій та всебічної модернізації інфраструктури.

Протягом року, незважаючи на сумніви, конфлікти та затяжні переговори в урядових установах, оператори змогли досягти істотних успіхів. Цієї осені, коли відбувалися нові атаки на енергетичну інфраструктуру, це дало свої плоди: мобільний зв'язок, хоча й із перебоями, функціонував протягом 8-10 і навіть більше годин без наявності електрики.

Однак останні тижні показали іншу реальність: росіяни змінили тактику й б'ють по енергосистемі жорсткіше. Масштабні атаки балістикою та спроби "відрізати" від світла цілі області, особливо прикордонні Сумську й Чернігівську, означають значно триваліші відключення.

Усвідомлюючи ці загрози та можливе подальше ускладнення становища в енергетичному секторі, уряд ухвалив рішення підвищити вимоги: зобов'язати операторів мобільного зв'язку ще більше резервувати свої мережі. Аргументація на вищому рівні є зрозумілою: безпрецедентні виклики для енергетики вимагають відповідних та значних зусиль щодо мобільної інфраструктури.

ЕП дізналась як держава уявляє роботу мобільного зв'язку цієї зими, які ризики це створює для операторів, і чи не доведеться в підсумку за все це заплатити звичайному абоненту у своїй щомісячній платіжці.

У літку 2024 року, в умовах значних відключень електроенергії, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оновив вимоги для функціонування базових станцій мобільних операторів. Це рішення стало відображенням позиції верховного головнокомандувача, який наголошував на важливості збереження зв'язку для населення України під час блекаутів.

В результаті нові вимоги спричинили шок та обурення серед учасників телекомунікаційного ринку. Економічна правда тоді ретельно аналізувала, чому оператори не здатні виконати плани уряду у вказані терміни та в такому обсязі. Як наслідок, ситуація розвинулася саме так: всі терміни, встановлені в наказі НЦУ, були не виконані.

Однак українська енергосистема зіграла на користь зв'язку. Зима 2024/2025 років минула без масових відключень, і прогнози про "20 годин без світла на добу" не справдилися. Відсутність нових блекаутів дозволила уникнути повторення проблем зі зв'язком, які українці відчули влітку 2024 року.

Паралельно мобільні оператори продовжували закуповувати обладнання, щоб підтягнути мережі до цілі в 10 годин автономної роботи. Ще восени 2024 року представники компаній у розмовах з ЕП найчастіше називали горизонт закінчення підготовки в середині літа 2025 року.

Хоча навесні цього року попередні вимоги були офіційно знижені (про що йтиметься далі), деяким операторам все ж вдалося досягти близькості до заявленого 10-годинного стандарту резервування своїх мереж.

Втім, зі значним посиленням російських обстрілів енергетичної інфраструктури готовність мереж працювати від 8 до 10 годин без світла, на думку керівництва держави, може виявитися недостатньою. Як стало відомо ЕП, на одному з останніх засідань Ставки, яке відбулося наприкінці жовтня, ухвалили нові вимоги до мобільних операторів.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у уряді, було ухвалено рішення не публікувати дану інформацію. Це пояснюється бажанням уникнути розкриття деталей заходів, що стосуються забезпечення зв'язку під час потенційних блекаутів. Проте їхня обережність викликає запитання щодо реалістичності реалізації таких умов у реальному житті.

У минулорічних указах НЦУ зазначалося, що в кожному регіоні не менше 25% базових станцій повинні бути оснащені генераторами з резервом пального або мати змінні блоки акумуляторних батарей, здатні забезпечити роботу протягом перших 72 годин без доступу до електрики.

Нові вимоги передбачають підвищення пропорції базових станцій на генераторах. На відміну від попередніх рішень, тепер ця частка буде варіюватися в залежності від регіону — це відповідь на ризики, з якими енергосистема може зіштовхнутися в зимовий період у різних частинах країни.

Раніше акцент робився на акумуляторах, спроектованих для незалежної роботи протягом 10 годин, що вважалося достатнім для подолання блекаутів. Однак нині, ймовірно, враховують, що, по-перше, відключення можуть тривати довше за 10 годин, а по-друге, періоди з доступною електрикою можуть бути занадто короткими для ефективної зарядки батарей.

Внаслідок ситуації мобільні оператори знову стикаються з необхідністю масштабного оновлення своїх мереж. Минулого року їм довелося імпортувати тисячі одиниць устаткування та встановити сотні тисяч акумуляторних батарей на десятках тисяч базових станцій. Тепер, за словами джерела, близько 15 тисяч генераторів потрібно буде придбати та доставити.

На даний момент немає чіткої оцінки витрат, але представники різних компаній зазначають, що потрібні додаткові інвестиції в розмірі мільярдів гривень. Закупівля нових генераторів вже розпочалася і, ймовірно, триватиме до завершення року.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у уряді, зміни, що стосуються підтримки мобільного зв'язку, є відповіддю на загрози нових обстрілів і пошкодження генераційних потужностей. Водночас визнається, що поставлені цілі дійсно є досить амбітними, але підкреслюється, що у трійки операторів є необхідні ресурси для підготовки, посилаючись на фінансові результати компаній.

Попри нові вимоги у настроях операторів відчувається радше прийняття, ніж спротив. "Ми розуміємо виклики, які стоять перед енергосистемою, і готові посилювати захист мереж. Найбільше зараз хвилює не так закупівля, як організація процесу: зробити так, щоб тисячі генераторів вчасно вмикалися, заправлялися та обслуговувалися", - каже співрозмовник ЕП на ринку.

Європейський парламент звернувся до трьох мобільних операторів з запитами стосовно нових вимог, проте на момент публікації матеріалу були отримані лише часткові відповіді.

У компанії "Київстар" підтвердили, що отримали розпорядження Національної комісії, яка регулює зв'язок, про посилення вимог до надійності мережі. Однак деталі цього документа залишаються конфіденційними через гриф "для службового користування". Оператор запевняє, що підтримує тісну співпрацю з державними та місцевими органами для забезпечення безперебійного зв'язку, навіть у складних ситуаціях.

Компанія lifecell повідомила, що 94% їхньої мережі можуть функціонувати самостійно до 10 годин, а 23% базових станцій оснащені генераторами для випадків тривалих відключень електроенергії. За їхніми оцінками, це дасть можливість забезпечити автономну роботу до 70% мережі під час тривалих знеструмлень.

Представники компанії утрималися від коментарів щодо нових державних вимог, зазначивши лише, що активно співпрацюють з владою. Вони підкреслили складність завдання, яке охоплює закупівлю, логістику, технічне обслуговування та постачання пального.

Протягом останніх тижнів керівники обласних військових адміністрацій активно діляться новинами у соціальних мережах про свої зустрічі з представниками мобільних операторів, екстрених служб та комунальних підприємств. Основна тема обговорень залишається незмінною: шляхи забезпечення стабільного мобільного зв'язку в умовах потенційних відключень електрики.

Найпоказовішою стала нарада на Київщині. Там повідомили, що в області вже сформовано 125 мобільних бригад, які мають оперативно обслуговувати базові станції, перевозити та підключати генератори й реагувати на позаштатні ситуації. На базі цих бригад запускають пілот у Золочівській, Дівичківській та Бучанській громадах, щоб протестувати алгоритми залучення, правила взаємодії та координації між операторами й адміністраціями на рівні всього регіону.

Крім того, нещодавно Міністерство цифрової трансформації України почало заохочувати громадян надавати свої генератори для живлення базових станцій мобільних операторів за плату. "Якщо у вас є генератор потужністю від 7,2 кВт, підключайте його та отримуйте приблизно від 110 до 140 грн за годину. Наприклад, якщо базова станція працює 12 годин, фізична особа може заробити близько 1320 грн, а юридична особа - близько 1720 грн", - зазначили в міністерстві, закликаючи населення та підприємства долучитися до ініціативи.

На практиці ці пілоти є складовою частиною угод між урядом та операторами, що стосується реалізації нових стандартів. Як зазначають деякі учасники ринку, основною проблемою є не лише придбання та монтаж генераторів, а й забезпечення їх стабільної та безперебійної роботи.

"Купити генератори ми можемо. Найбільше питання не в залізі, а в паливі", - пояснює співрозмовник ЕП на телеком-ринку. Для базових станцій потрібні генератори потужністю від 7,2 кВт, які в середньому споживають близько 4 літрів пального на годину. Стандартної 20-літрової каністри вистачає на 5-6 годин роботи, тоді як за рішенням НЦУ окремі БС мають бути готові працювати автономно до 72 годин.

Якщо розглядати це в контексті запланованих закупівель, мова йде про понад 4,5 мільйона літрів пального, яке необхідно імпортувати, зберігати та своєчасно доставляти на майданчики. Як зазначає один з наших співрозмовників, який має досвід у цій сфері, операторів фактично спонукають до придбання бензовозів.

Для виконання таких завдань необхідно створювати логістичні процеси з нуля, починаючи від закупівлі пального і закінчуючи його доставкою на тисячі розташованих по всій країні майданчиків. При цьому слід враховувати різну щільність базових станцій: в одних районах може бути 10 об'єктів на відстані 15 км, тоді як в інших - лише одна станція на відстані 150 км від обласного центру.

Як зазначають джерела ЕП серед операторів, без належної співпраці з обласними адміністраціями неможливо організувати таку масштабну роботу. Необхідна справжня команда фахівців, які можуть тижнями не виконувати жодних завдань, а потім протягом кількох днів активно запускати, заправляти та перевіряти генератори по всій території області.

Історія з новими вимогами Національної комісії України з питань регулювання зв'язку та інформатизації (НЦУ) нагадує події минулого року. Тоді також для втілення амбітних рішень, ухвалених на вищому рівні, тривалий час намагались знайти стратегію для вирішення проблем, що виникали на нижчих рівнях влади спільно з компаніями. Врешті-решт, коли питання мобільних мереж втратило актуальність для держави, липневе розпорядження було тихо пом'якшене.

Але якщо минулорічна зима пройшла без значних відключень електроенергії, то прогнози на цю вже менш оптимістичні та включають погодинні відключення протягом всієї зими. Попри це співрозмовники ЕП на телеком-ринку не виключають, що з часом і нові вимоги можуть бути переглянуті, як це сталося із попередніми.

Поки що модернізація мереж потребуватиме ще більших ресурсів. Лише на пальне для роботи базових станцій трьох мобільних операторів протягом 72 годин може піти близько 400 млн грн. За даними ЕП, компанії поки що рахують майбутні бюджети, тому ще не знають, чи виллються нові вимоги у підвищення абонплати для користувачів.

І, зрештою, найважливіше. Мобільні генератори навряд чи зможуть стати "чарівним вирішенням" для підтримки зв'язку під час блекаутів. Вони не призначені для безперервної роботи цілодобово: їм потрібні проміжки для відпочинку, технічного обслуговування та заміни оливи. Масове впровадження генераторів не зможе відновити зв'язок на рівні, як у звичайний час, хоча, безумовно, здатне значно підвищити стійкість мережі та забезпечити базові послуги.

Поведінка користувачів залишається ключовим чинником у цій ситуації. Вони здатні як суттєво перевантажити мережу, так і сприяти її стабільності під час пікових навантажень. Оптимальний варіант — коли користувачі заздалегідь організовують резервування домашнього інтернету і під час відключень користуються мобільними мережами переважно для дзвінків і текстових повідомлень. Ті, хто потребує стабільного інтернет-з'єднання в будь-який час, повинні розглянути можливість переходу на xPON та інші рішення з більш надійним резервуванням.