Монети Русі, іконографічні твори та трипільські глечики. Хто і яким чином вивозить національні скарби з України?

Унікальні артефакти, такі як старовинна кераміка, зброя епохи козаччини, золоті монети та птахи, які вимерли, намагаються вивозити з України нелегально. Проте митниця перешкоджає цим спробам на кордоні. Як контрабандисти адаптуються до умов війни, що трапляється з цими історично важливими предметами і яку роль у всьому цьому відіграє Росія – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Україна потерпає від крадіжок культурних цінностей впродовж всієї своєї історії. Під час війни з РФ спроби нелегального вивезення унікальних артефактів з України нікуди не поділися. Навпаки - кількість таких випадків зросла.

До 24 лютого 2022 року митна система функціонувала по-іншому. З аеропортів у різних куточках світу щоденно вирушали десятки авіарейсів. Північно-східні кордони поблизу Сум, Чернігова та Харкова були відкриті для перетину. Однак із початком війни небо закрилося, а частина кордонів стала недоступною. Раніше спроби контрабанди здебільшого відбувалися в бік Росії, де культурні цінності або купувалися на аукціонах, або відкрито ставали частиною державних колекцій.

Контрабандисти адаптувались до умов війни та почали шукати нові шляхи для нелегальної торгівлі. Зокрема, вони зосередилися на використанні поштових відправлень.

"Особи, залучені до цієї протиправної діяльності, дуже чутливо реагують на ті нюанси, за які можна вхопитися, і мають уявлення, як зникнути в загальному потоці вантажів", - зазначає Сергій Сілюк, керівник Київської митниці, у коментарі для РБК-Україна.

Відео: Як з України під час війни вивозять унікальні історичні знахідки (youtube.com/РБК-Україна)

"Укрпошта" в даний час обробляє близько 150 тисяч відправлень щодня, що в сумі становить приблизно 3 мільйони на місяць. У періоди пікового навантаження ця цифра може бути ще вищою. Через війну багато українців змушені були виїхати за межі країни. З наближенням свят багато з них замовляють товари та надсилають їх своїм рідним. Тож у деякі місяці кількість відправлень може сягати до 4,5 мільйона. Це досить значна цифра", - зазначив керівник Київської митниці.

Усі вантажі спочатку підлягають "митному контролю", а лише потім вирушають за межі країни. Часто подібні предмети можуть бути приховані всередині м'яких іграшок або в обшивці побутових приладів. Насправді, це може стосуватися практично будь-якої посилки.

До початку повномасштабної війни "Укрпошта" щорічно обробляла близько 36-38 мільйонів відправлень. Однак з початком конфлікту цей показник знизився до 15 мільйонів. Після цього обсяги почали повільно відновлюватися. На 2024 рік, за інформацією митниці, Україна практично досягла рівня поштових відправлень, який спостерігався до початку агресії з боку Росії.

Зі зростанням обсягу відправлень також збільшується кількість випадків нелегального вивезення культурних та інших цінностей. Якщо раніше щороку фіксували близько 20-30 таких випадків, то в 2024 році вже було зафіксовано 153 протоколи.

Зображення: Учасники нелегальної діяльності мають гостре відчуття, як легко можна стати невидимим у масі вантажів, - зазначив керівник Київської митниці Сергій Сілюк.

Проте, кількість оформлених документів не відображає реального обсягу унікальних предметів, які намагаються вивезти з країни. В одній посилці часто можуть бути виявлені 10 або навіть 20 артефактів. У 2023 році було складено 108 протоколів, а загальна кількість вилучених предметів склала 2 600.

"Важливо відрізняти процес складання адміністративного протоколу щодо порушника митних норм від затримання поштових відправлень, коли особу порушника ідентифікувати не вдається. У такому випадку посилка направляється на склад митниці відповідно до актового запису," - зазначає співрозмовник.

На митниці зрозуміли поганий "тренд": з України під час війни стали частіше вивозити те, що становить цінність для держави. З цим було щось не так, і треба було щось робити. Вирішили збільшити штат людей, які займаються саме міжнародними відправленнями.

Необхідно вміти відрізняти справжні цінності від підробок, адже трапляються речі, які на перший погляд можуть виглядати як "музейні експонати", але насправді були куплені на ринку.

Після закінчення 90 днів з моменту прибуття товарів на склад, у митниці виникає право на їхнє використання. У цей час складають список предметів, який передається до Державної митної служби. Вона, у свою чергу, взаємодіє з Міністерством культури для передачі цих культурних цінностей експертним організаціям та музеям.

Для здійснення експертизи конфіскованих об'єктів митні органи звертаються до фахівців із спеціалізованих установ. Серед них можна зазначити Національний музей історії України, Національний військово-історичний музей, а також Художній музей.

Скіфи, сармати, трипільці, грецькі колонії на півдні України, а також епоха козаччини - різні народи в різні часи залишили свій слід в українській історії. Чим старішим і унікальнішим є артефакт, тим вищою є його вартість на чорному ринку.

На митниці нам демонструють склад конфіскованих предметів, де зберігаються ці артефакти. Всі вони очікують на передачу в українські музеї, де їх виставлять як експонати.

Зображення: Давні монети, виявлені в поштових вантажах.

В одному з пронумерованих пакетів зберігається ключ, якому близько тисячі років. В інших - срібні монети ацтеків і майя, які чеканили в Латинській Америці. Є золото і срібло, якому 400-500 років, монети 9-10 сторіччя.

У одній з шаф зберігаються ікони, виготовлені в українських селах XIX століття. Окремі полиці призначені для експонатів, пов'язаних із Другою світовою війною, включаючи ордени, німецькі каски та численні інші артефакти.

"На цьому столі переплелися різні історичні епохи. Цій зброї понад тисячу років, і її виготовляли майстри з Київської Русі, Скандинавії та Половців. Уявіть собі: ці історичні артефакти просто мандрували десь у пакеті, - ділиться інформацією заступник начальника Київської митниці Олексій Дірочка. - Тут представлено безліч клинків, що в ті часи мали значно вищу вартість, ніж сокири. Один з клинків, що належить до доби Київської Русі, використовувався не для битв, а для жертвоприношень богам. Особливо вражає рідкісна вікінгська сокира, виготовлена в північній Європі."

Він стверджує, що медіа, фільми та репортажі часто акцентують увагу на подібних питаннях. На його думку, стрічка про вікінгів на "Нетфліксі" виявилася іронічним жартом: після її прем'єри в Україні почали масово "замовляти" такі "товари" до країн Північної Європи.

На складі також є краб, що існує вже 250 мільйонів років.

"Вибачте, діставати його не буду, бо співробітники, які несуть відповідальність, будуть в шоці", - жартує митник. Є й ще давніші речі - у залишках каміння видно відбитки давніх тваринок або комах.

Фото: Краб, якому 250 мільйонів років

Іноді трапляється, що певні предмети лише імітують культурні цінності. Близько ста років тому існував тренд, коли на скрипках штампували прізвище Страдіварі. Це було спробою майстрів підвищити ціну своїх виробів. Однак ці інструменти не мають нічого спільного з оригінальними творіннями Страдіварі. Вони, безсумнівно, мають свою історичну цінність, але їхня оцінка і підходи до них суттєво відрізняються.

Серед інших предметів на складі знаходяться книги, яким, за зовнішніми ознаками, щонайменше 400 років.

"Серед багатьох прийнято дарувати книги, особливо старовинні. Але часом тримати таке вдома взагалі небезпечно, - каже Олексій, - Бо є свідчення, що ці книги тримав в руках священник, коли відспівував померлих від бубонної чуми. І хто знає, чи не залишилися на цьому папері спори хвороби, яку людство давно подолало!".

Часто контрабандисти і їх посібники спеціально "зістарюють" речі, щоб заробити більше. Обробляють хімічними речовинами так, щоб було схоже на старовинну річ. Насправді така "старовина" може виявитися звичайним шматком металу, за який недосвідчені покупці віддають кілька тисяч доларів.

Олексій показує деякі експонати, які тільки схожі на старовинні.

"А потім ділки обманюють європейських споживачів, продаючи їм це під виглядом чогось унікального", - каже він.

Зображення: У Об'єднаних Арабських Еміратах "підшукували" рідкісних птахів, які зникли з природного середовища.

Іноді через кордон намагаються перевезти предмети, про які багато людей навіть не здогадуються. Дивно, чому в 21 столітті такі речі все ще мають запит.

Наприклад, у Європі все ще можна зустріти замовлення на сучасні ювелірні вироби та інші предмети, що відтворюють символіку, заборонену під час нацистського режиму. Заступник голови митниці висловлює припущення, що такі замовлення можуть походити від сучасних неонацистських груп.

"Чи знайомі ви з терміном "Аненербе"? Це таємна містична організація з націоналістичними поглядами, яка колись сприяла приходу Гітлера до влади. З метою виконання стародавніх обрядів, вони виготовляли копії різноманітних артефактів. Усередину цих предметів поміщали давні тексти, надягали ритуальні халати та здійснювали обряди," - ділиться Олексій.

Через кордон намагалися перевезти як живих, так і штучних представників рідкісних птахів. На жаль, чим більше рідкісний вид, тим більша до нього увага. Особливо, якщо мова йде про птахів, що зникли з природи і занесені до "Чорної Книги", їх переслідують ще з більшим завзяттям.

"Три роки тому ми припинили постачання живих птахів до Об'єднаних Арабських Еміратів. Їх присипляли наркотиками, обертали в тканину, і так люди перевозили їх у чемоданах через аеропорт, що ще працював. Арабські шейхи купували цих птахів. Ужасно усвідомлювати, яку шкоду це завдає природному середовищу," - зазначає Олексій.

Фото: Заборонена в Україні та в Європі нацистська атрибутика

Найбільш незвичайний предмет, який було затримано під час спроби нелегального вивезення, - це трипільська ваза стародавнього походження, вік якої складає 7,5 тисяч років. Її намагалися переправити до Сполучених Штатів.

"Цей предмет прикрашений особливим орнаментом. Зауважте, що фарба досі зберегла свою яскравість. А хто ж такі трипільці? Це давня культура, яку дослідив Вікентій Хвойка. Вона була аграрною і розвивалася на території України, Молдови та Румунії," - ділиться Олексій Дірочка.

За словами митників, визначити грошову вартість таких артефактів практично неможливо.

"Ось, наприклад, ваза трипільської культури, якій 7500 років. Як її оцінити? Вона несе безцінну історичну вагу. Її значення для історії України перевищує будь-яку монетарну оцінку, адже це спадок однієї з найдавніших культур світу. Я б сказав, такі цінності перебувають поза межами грошових оцінок", - вважає Сергій Сілюк.

На жаль, багато з вилучених предметів, які можуть бути безцінними, втрачають свою історичну значущість через діяльність чорних археологів.

Фото: Трипільська ваза, якій понад 7500 років

"Є люди, для яких ці речі мають значення тільки в історичному контексті. А є люди, у яких чорне серце, - додає Олексій Дірочка, - Вони це все теж розуміють, але ховають від нас ці речі. Ось мечі, яким більше тисячі років. Де вони були знайдені? Що вони можуть сказати про місце, де їх відкопали? Нічого! Це могли б сказати тільки експерти, які проводили б там фахові, легальні розкопки і адекватні експертизи. А так - це річ, яку нелегальними діями позбавили контексту. І це додатковий злочин проти нашої культури та історії".

В Україні законодавство визначає, що археологічні знахідки є власністю держави. Це означає, що всі артефакти, виявлені під час розкопок, повинні бути передані до відповідних державних установ. Їхня наукова та культурна значущість значно перевищує будь-яку фінансову вигоду, оскільки кожна така знахідка є важливою частиною нашої історичної спадщини, яку необхідно зберегти для майбутніх поколінь.

На Київській митниці планують оцифрувати об'єкти, які у них зберігаються. Маючи тривимірне зображення вази, ікони чи меча, експерт в онлайн-режимі зможе співставити, порівняти і зробити висновки про інші речі, які вивозяться. Щоб інспектор за базовими ознаками міг принаймні запідозрити, що річ може бути цінною.

"Ми прагнемо реалізувати новий експеримент. На сьогоднішній день жодні митні служби у світі не здійснювали подібної ініціативи - оцифрувати всі затримані об'єкти. Міністерство культури створює реєстр втрачених культурних цінностей, тоді як наша мета є значно амбітнішою - створити реєстр врятованих культурних цінностей", - розповідає про свої плани Олексій Дірочка.

Зображення: Мечі епохи Київської Русі та інші артефакти були перевезені в звичайному пакуванні.

"Київ Цифровий" для митниці недавно оцифрував деякі цікаві експонати, їх тепер показують тепер на великому екрані в холі головної будівлі.

"Плануємо продовжити цифровізацію. Це будуть фактично 3D-моделі обєктів. На них буде QR-код. Ви його скануєте, і відкриваєте експонат на своєму смартфоні, крутите його з усіх боків, роздивляєтесь, знайомитесь із описом, характеристиками. Це також шлях до прозорості процесів", - додає Сергій Сілюк.

Не кожна культурна цінність заборонена до вивезення з України. Остаточне рішення виносить Мінкульт, до якого треба звернутися з висновком державної мистецтвознавчої експертизи та отримати свідоцтво на право вивезення. Тоді у митниці жодних питань не виникає.

"Ми усвідомлюємо, що в умовах війни основним споживачем контрабандних товарів є Росія – країна, яка веде проти нас бойові дії і яка викрадає нашу культурну спадщину. У них ніколи не було власної історії чи розвиненої цивілізації. Вони постійно привласнюють чужі надбання, видаючи їх за свої. Цей процес триває, і ситуація залишається незмінною", - зазначає керівник Київської митниці.

Зображення: Реліквія епохи вікінгів

Землі сучасної України були свідком різних епох, культур. Завдяки цьому мають величезну кількість скарбів. Свідчення різних історичних періодів опиняються у Сполучених Штатах, Австралії, Польщі, Франції.

"Проте в більшості ситуацій основними покупцями виявляються громадяни Російської Федерації, які придбають ці предмети на аукціонах. Частина з них згодом потрапляє до російських музеїв та загалом на територію країни-агресора", - зазначає він.

Митники почали глибше досліджувати цю тему, спілкувалися з колекціонерами, які давно працюють на ринку. Вони підтверджували, що в тих же США є аукціони, орієнтовані суто на росіян.

Зображення: Ікони з України також намагаються вивезти з країни незаконно.

Війна та окупація територій частини регіонів в сотні разів посилюють проблему, бо Росія вивозить музейні експонати на свою територію. Через відсутність обліку на окупованих територіях існує ймовірність втрати важливих історичних об'єктів.

На даний момент важко сказати, що саме відбувається з культурними та історичними цінностями на територіях, які перебувають під окупацією, зазначають учасники розмови. Частина артефактів може опинитися на чорних ринках або аукціонах, зокрема в Росії, де їх перепродують. Інші ж демонструються в музеях, де їх видають за власні.

"Всі ці викрадення - масштабні злочини проти України, які мають бути розслідувані, а винні - понести відповідальність", - підсумовує Сергій Сілюк.