Дослідники змоделювали кліматичні умови у "Грі престолів" та "Володарі перснів": для чого це роблять?

За словами дослідників, коли наука й мистецтво перетинаються, результат може бути не менш захопливим, ніж самі історії.

Дослідники вирішили об'єднати літературне моделювання вигаданих всесвітів із вивченням кліматичних процесів. Коли англійський автор Дж. Р. Р. Толкін створював свій унікальний світ Середзем'я, він використовував термін "підтворці" для опису письменників, які формують вигадану реальність з власними, але логічно узгодженими законами. Щоб такий світ виглядав правдоподібно, читачі інтуїтивно застосовують принцип "мінімального відхилення". Це означає, що все, що не є безпосередньо магічним—наприклад, гравітація чи клімат планети—повинно відповідати законам реального світу, як зазначає The Independent.

З цієї логіки вчені вирішили об’єднати літературне моделювання вигаданих світів із дослідженнями клімату. У рамках нового дослідження вони залучили складні комп'ютерні програми, які використовуються для прогнозування кліматичних умов на Землі, щоб змоделювати погоду в знаменитих фантастичних всесвітах, - підкреслюють автори.

Мова йде про Середзем'я, яке описане в творах Толкіна, континент Вестерос із серії "Гра престолів" на основі книг Джорджа Р. Р. Мартіна, а також про далеке майбутнє нашої планети, представлене в циклі "Колесо часу". Крім цього, дослідники розробили кліматичну модель для вигаданого світу одного з авторів цього дослідження.

Хоча така робота може здатися жартівливою, вона має цілком серйозні наукові цілі, підкреслює ЗМІ. По-перше, моделі дозволяють доповнити вигадані світи деталями, яких не описав автор. По-друге, це новий спосіб пояснювати широкій аудиторії основи кліматичної фізики. А дослідження поведінки кліматичних моделей у фантастичних умовах допомагає краще зрозуміти їхню роботу.

Автор "Володарів перснів" був відомий своїм дивовижним умінням приділяти увагу найдрібнішим деталям. Він уважно розраховував відстані, тривалість подорожей і навіть напрямки вітру на різних етапах подорожі своїх персонажів. Виходячи з карт, створених письменником, дослідники інтегрували топографічні особливості Середзем'я у свою кліматичну модель, враховуючи висоту суші та глибину океанів.

Оскільки Толкін задумував цей світ як давню версію нашої планети, вчені припустили, що фізичні параметри - радіус планети, швидкість обертання та відстань від Сонця - були такими самими, як на Землі. Після цього вони змоделювали клімат.

Результати виявилися надзвичайно точними. Модель продемонструвала клімат, схожий на той, що спостерігається в Західній Європі та Північній Африці. Це не викликає подиву, адже саме ці території стали джерелом натхнення для Толкіна.

Максимальна кількість опадів спостерігалася в районі Туманних гір та на захід від них. На східному схилі виникає явище, відоме як "ефект дощової тіні", коли піднімаючись вгору, повітря охолоджується і втрачає свою вологість у формі дощу чи снігу.

Модель також передбачила значні лісові масиви на більшій частині Середзем'я. Це узгоджується зі словами персонажа Елронда про те, що колись білка могла дістатися від Ширу до Дунланду, жодного разу не торкнувшись землі.

Однією з ключових рис всесвіту "Гри престолів" є непередбачувані та надзвичайно тривалі сезони у Вестеросі. Ця особливість грає важливу роль у розвитку сюжету, зокрема, вона надає можливість Білим Ходокам просуватися на південь під час тривалої зимової пори. Астрономи та кліматологи вже давно намагаються знайти пояснення цього явища. Серед можливих теорій – існування подвійних зоряних систем або інтенсивна вулканічна діяльність, проте жодна з цих версій не забезпечила б стабільних умов для життя на планеті.

У новому дослідженні вчені дослідили альтернативну гіпотезу - хаотичні коливання нахилу осі нашої планети. На Землі постійний нахил осі забезпечує передбачувану зміну сезонів. Втім, у цій моделі вісь планети «гойдалась», подібно до нестійкої юли. Результати виявилися несподіваними: якщо б планета виконувала повний «перекид» осі за одну орбітальну революцію, одна з її півкуль завжди була б орієнтована до Сонця, що призводило б до безперервного літа або зими.

"Що ж може спричиняти раптову зміну сезону? На Землі стабільність осі підтримує гравітаційний вплив Місяця. У світі Вестеросу є лише один супутник, але легенди розповідають, що колись їх було два, поки один не "наблизився надто близько до Сонця і не розколовся від спеки". Науковці припускають, що втрата другого супутника могла дестабілізувати вісь планети. Це дає фізично правдоподібне пояснення загадкових сезонів у світі Мартіна", - пише видання.

Моделювання клімату може бути корисним не лише для аналізу вже наявних історичних даних. Воно також слугує інструментом для конструювання нових вигаданих світів. Це відбулося під час створення фантастичного світу Терріос, над яким працював популяризатор кліматичної науки Джон Кук. Спільно з науковцями він відтворив кліматичні умови цієї планети. Результати дослідження надали точні відомості про температуру, опади та вітрові умови на кожному етапі подорожі персонажів через різні біоми. Це додало логіки і деталізації світу, роблячи оповідь більш переконливою для читачів.

Дослідники вважають, що використання фізичних концепцій у вигаданих всесвітах є цікавим методом залучення широкої аудиторії до складних екологічних питань.

Врешті-решт, застосування кліматичних моделей відповідає принципу Толкіна: навіть у найфантастичніших всесвітах слід дотримуватися правдоподібного поєднання реальних законів і магічних елементів. Як свідчать результати подібних досліджень, коли наука і мистецтво зливаються, результат може виявитися настільки ж вражаючим, як і самі оповідання.

Нагадаємо, що видатний науковець Стівен Гокінг висловлював свої міркування про можливі сценарії кінця світу для людства, виділяючи п’ять основних загроз. Серед них він зазначав глобальне потепління, а також небезпеку, пов’язану з розвитком штучного інтелекту, який може вийти з-під контролю. Також Гокінг підкреслював ризики, пов’язані з генетичною інженерією, за допомогою якої заможні люди можуть намагатися поліпшити свої гени та гени своїх дітей, внаслідок чого може виникнути нова раса надлюдей. Це, у свою чергу, може призвести до конфліктів між покращеними та непокращеними людьми. Окрім того, вчений висловлював занепокоєння щодо загрози з боку інопланетян та можливих невдалих спроб колонізації інших планет.