Не українські звичаї: чи варто занурюватися на Водохреща та як уберегти своє здоров'я.

Купання на Водохреще 2025 — це розповсюджена святкова звичка, без якої це свято навряд чи обходиться. Багато українців вважають, що така активність допомагає зміцнити імунітет і навіть "очистити" душу від гріхів. Проте, насправді, цей обряд не є ані стародавнім, ані традиційно українським, адже його виникнення відбулося не так давно.

Однак, якщо ви вирішили зануритися в ополонку на свято, важливо знати, як безпечно купатися на Водохреще. Ігнорування правил безпеки може мати серйозні наслідки для вашого здоров'я, включаючи ризик захворювань або навіть летальних випадків.

Про водохресні обряди ексклюзивно для УНІАН поділилися священик Православної церкви України Василь Левченко, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості та активіст Георгій Коваленко, а також терапевт Тетяна Градик.

Василь Левченко в коментарі УНІАН пояснив, чому не можна купатися на Водохреще. Він розповів, що занурення в ополонку - це не церковна і не українська традиція, тому немає вимог щодо того, в якому одязі це робити.

За словами священика, традиція йорданських купань з'явилася в Україні в пострадянські 90-ті роки, коли представники кримінальних угруповань, які стали чиновниками, почали демонструвати свою "побожність" через фотографії під час Водохреща. Цей звичай особливо активно практикувався на території Росії.

У спогадах козацької доби є розповіді, як козаки, українці того часу з повагою ставилися до освячення води в день Водохреща. Люди йшли за водою зі своїми посудинами і ніколи не лізли у щойно освячену воду, яку з благоговінням набирали собі додому.

Цю думку висловив священник Георгій Коваленко. Він зазначив, що звичай занурюватися в ополонку після освячення води на українських землях сформувався в пострадянській епосі. Раніше напередодні Водохреща проходили масові хрещення вірних, а купання в ополонці стало своєрідним "відлунням" цієї практики, оскільки також пов'язане з освяченням води.

Звичай купань на Водохреща в освяченій воді має свої корені в регіонах, де виникло християнство, зокрема в Римській імперії. На територіях, що раніше належали цій імперії, зими значно м'якші, ніж у нашому регіоні. Цікаво, що в Греції існує звичай, коли єпископ кидає у воду хрест, а багато людей пливуть і пірнають, намагаючись його дістати. Це стало популярним святковим розвагою поряд з церквою.

І пірнання в ополонку у нас варто сприймати як певну святкову народну забаву, а не як релігійну традицію.

Терапевт Тетяна Градик в інтерв'ю для УНІАН розкрила основні рекомендації щодо безпечного пірнання в ополонку. Вона підкреслила важливість дотримання наступних правил:

Лише за цих обставин занурення стануть безпечними.

Тетяна Градик застерігає, що пірнання в ополонку є небезпечним для людей із:

Ще слід уникати занурення в ополонку особам, які мають глаукому, гострі запальні захворювання носоглотки, придаткових пазух носа чи вух або кон'юнктивіт, запалення легень, бронхіт, бронхіальну астму. Не варто пірнати й тим, хто має захворювання сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, до прикладу, виразкову хворобу шлунку, холецистит.

Також лікарка пояснила, чи можна купатися на Водохреще дітям:

Я б не радила занурювати в ополонку малюків до трьох років. Якщо ж дитині від 3 до 10 років, дозволяється купатися в ополонці лише за рекомендацією педіатра. Перед тим, як діти вирушать у холодну воду, вони повинні бути здоровими та пройти підготовку, що включає поступове загартовування, яке потрібно проводити щодня або хоча б раз на тиждень протягом року. При цьому температуру води слід знижувати поступово.

За словами терапевтки, 10-річного віку діти можуть пробувати занурюватися в ополонку разом з дорослими після попередньої підготовки, якщо у них немає протипоказань для купання.