Оподаткування міжнародних відправлень: досвід Європейського Союзу.
асоційований фахівець CASE Україна, експерт у сфері правової політики Економічної експертної платформи
В останні тижні активно ведуться дискусії щодо оподаткування міжнародних відправлень.
Бізнес-асоціації звертаються до уряду з проханням вирішити питання, що виникло внаслідок невиправданого використання податкових пільг на імпортовані товари.
Згідно з аналізом, проведеним аналітичними центрами, найбільш розповсюдженими методами ухилення від сплати податків в Україні виявилися "конвертна заробітна плата" та "порушення митних норм і контрабандна діяльність".
У 2023 році обсяги можливого контрабандного обігу та сірого імпорту оцінюються в 380-540 млрд грн. Внаслідок діяльності цієї категорії схем державний бюджет зазнав втрат у межах 120-167 млрд грн протягом року.
Протягом багатьох років товари перетинають митний кордон України з метою ухилення від сплати митних зборів. Одним із найпоширеніших методів є маніпуляції з пільгами, які визначені міжнародними угодами та податковими нормами України.
Зокрема, маскування ввезення промислових партій товарів на митну територію України під поштові або кур'єрські відправлення - товари низької вартості (ТНВ) - чи під особистий імпорт. Такі ввезення не підлягають оподаткуванню і для них передбачений спрощений процес декларування та оформлення.
Маніпуляції та зловживання з ТНВ, відомі як "поштова контрабанда", перетворилися на серйозну бюджетну проблему для багатьох держав, які традиційно застосовували неоподаткований поріг для ввезення товарів з низькою вартістю.
Це поняття, відоме як мінімальне (de minimis) звільнення від оподаткування, означає, що податок або зовсім не сплачується, або стягується за зниженою ставкою, якщо вартість імпортованих товарів не перевищує визначений поріг. Наприклад, до 2021 року в країнах Європейського Союзу поріг de minimis для цілей ПДВ складав 22 євро.
Таке звільнення свого часу, з одного боку, значно спрощувало адміністрування, а з іншого боку, в умовах експоненційного зростання транскордонних онлайн-продажів призвело до значних втрат податкових надходжень.
Цей зсув значно вплинув на спроможність митних та правоохоронних органів протидіяти загрозам безпеці і правопорядку, які несе масове переправлення в посилках з ТНВ заборонених товарів або переміщення яких обмежене законом.
Безподатковий імпорт товарів створював нерівні умови для національної торгівлі, яка зобов'язана була сплачувати непрямі податки, зокрема податок на додану вартість за стандартною ставкою. У той же час, іноземним постачальникам надавалися пільги, що ставило внутрішніх підприємців у невигідне становище.
Негативні тенденції досягли таких значних масштабів, що у 2018 році Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала Рамкові стандарти для боротьби з незаконною торгівлею. У цих стандартах було визнано, що проблема de minimis у міжнародних посилках є одним з найбільших викликів для митних органів.
У документі сказано, що використання мінімальних порогів звільнення від оподаткування негативно вплине на стягнення національних податків, викривить конкуренцію, призведе до зловживань із заниження вартості, подрібнення великих комерційних партій, ввезення товарів формату B2C без оподаткування.
ЄС оцінив щорічні втрати ПДВ 5 млрд євро, що було наслідком схем з ухилення, заниження вартості, недостовірного декларування імпорту, а також ігнорування правил продажу всередині ЄС. Лише внаслідок маскування дорогих товарів під товари вартістю до 22 євро бюджет ЄС щорічно втрачав 1 млрд євро.
У підсумку країни ЄС переглянули або скасували de minimis, змінили моделі адміністрування для товарів низької вартості в бік посилення контролю.
У 2015 році Європейський Союз впровадив концепцію Mini One Stop Shop (MOSS), що дозволила спростити процес декларування та сплати ПДВ для постачання телекомунікаційних, радіомовних та електронних послуг бізнесом споживачам в країнах ЄС.
З липня 2021 року система MOSS отримала розширення, охопивши нові категорії B2C-послуг, дистанційні продажі товарів у межах Співтовариства, а також певні внутрішні поставки. Згодом її замінили на розширену версію – One Stop Shop (OSS). Ця нова система оподаткування передбачає два варіанти: non-Union для постачальників, які не є членами Європейського Союзу, та Union для компаній, зареєстрованих у країнах ЄС.
Для постачальників, що не входять до ЄС, за схемою non-Union, OSS дозволяє постачальникам послуг B2C зареєструватися платником ПДВ в одній з держав ЄС (тобто державі ідентифікації) та обліковувати в цій державі ПДВ, що підлягає сплаті в усіх державах-членах, до яких здійснюються відповідні поставки.
Постачальник, що не входить до ЄС, може вільно обирати країну ЄС, у якій він реєструється. Після того, як держава-член ідентифікації підтвердила інформацію, вона зберігається в її базах даних та передається іншим державам-членам. Платник, який використовує схему non-Union, отримує індивідуальний ідентифікаційний номер платника ПДВ від держави-члена ідентифікації.
Схема The Union діє так само, але має три основні відмінності.
Перша - на додаток до всіх послуг B2C схема The Union також застосовується до дистанційних продажів товарів усередині Євросоюзу, а також до певних внутрішніх поставок товарів через електронні інтерфейси (маркетплейси).
Друга - для підтримки мікробізнесу запроваджений щорічний поріг обороту в розмірі 10 тис. євро, до якого ПДВ на дистанційні поставки товарів у межах ЄС, телекомунікаційних та електронних послуг споживачам сплачується державі-члену, де заснований постачальник, а не там, де перебуває споживач.
Третя - постачальник може зареєструватися в кожній з держав-членів, задекларувати та сплатити ПДВ в національній декларації з ПДВ відповідної держави-члена або зареєструватися за схемою The Union в державі-члені, де заснований постачальник, і використовувати там OSS для всіх транскордонних дистанційних продажів товарів та послуг клієнтам в інших країнах ЄС.
З 1 липня 2021 року в Європейському Союзі скасували пільгу щодо ПДВ для ввезення малих партій товарів вартістю до 22 євро. Натомість була впроваджена нова система під назвою Import One Stop Shop (IOSS), яка регулює продаж товарів, що імпортуються з поза меж ЄС, вартість яких не перевищує 150 євро (за винятком акцизних товарів).
IOSS - добровільна схема. Постачальники з будь-яких країн (продавці та маркетплейси) можуть вибрати сплату ПДВ на імпорт низької вартості з країн за межами ЄС або через режим IOSS, або при імпорті через звичайні митні процедури, або за спеціальними домовленостями для операторів поштового зв'язку та експрес-перевізників щодо стягнення ПДВ.
Система IOSS надає можливість підприємствам, які не є частиною Європейського Союзу (включаючи постачальників і маркетплейси), здійснювати реєстрацію, декларування та звітування з ПДВ в одній з країн ЄС (країні-ідентифікації). Це дозволяє їм ефективно обробляти продажі до кінцевих споживачів і бізнесів у різних країнах-членах. Після цього система автоматично розподіляє ПДВ між тими державами-членами, де були здійснені покупки та їх використання.
Після реєстрації для отримання IOSS податкові органи в державі-члені ідентифікації видають ідентифікаційний номер платника ПДВ IOSS постачальникам або торговим майданчикам.
Митні органи при отриманні ідентифікаційного номера платника ПДВ IOSS у наборі даних митної декларації проводять автоматичну перевірку її дійсності. Якщо номер IOSS дійсний, а вартість партії товару не перевищує 150 євро, митні органи не вимагають сплати ПДВ з товарів низької вартості, ввезених за IOSS.
Україна взяла стратегічний курс на набуття членства в ЄС. Однією із цілей угоди про асоціацію з ЄС є запровадження умов для посилених економічних і торговельних відносин, які вестимуть до поступового виходу України на внутрішній ринок ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої зони вільної торгівлі, зокрема шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС.
Згідно з українським законодавством, товари, що надсилаються поштою для особистого використання і вартість яких не перевищує 150 євро, не підлягають оподаткуванню. Таким чином, одна особа може отримувати одне поштове відправлення на день, що дозволяє їй імпортувати безподаткові товари на загальну суму до 4500 євро за місяць (150 євро помножено на 30 днів).
Якщо зібрати велику групу фізичних осіб (наприклад, 100 паспортів), які щодня отримуватимуть три посилки, то загальна вартість товарів, що щомісяця потраплятимуть на митну територію України, складе приблизно 1,34 мільйона євро.
Це вже значна партія промислового призначення, для якої не потрібно сплачувати податки. На відміну від цього, імпорт товарів для комерційного використання підлягає обкладенню ПДВ за стандартною ставкою 20% та ввізним митом.
Такі великі обсяги ввезення товарів в Україну без сплати податків через транскордонні міжнародні доставки та онлайн-торгівлю спотворюють ринкову ситуацію і призводять до недобросовісної конкуренції.
За інформацією Мінфіну, протягом 2021-2023 років в Україну було ввезено 153,1 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень на 157,5 млрд грн. Імовірні суми надходжень митних платежів за три роки за умови скасування пільгового ліміту оподаткування могли б становити 17,72 млрд грн. Розрахунок на базі 2024 року дає потенційні надходження 8 млрд грн податків до держбюджету.
Окрім застосування цієї пільги в схемах податкової оптимізації, вона істотно спотворює конкурентне середовище в Україні та завдає шкоди вітчизняним компаніям, які виготовляють продукцію на українській території та виконують свої податкові зобов'язання. Підтримка місцевих виробників, які генерують робочі місця та сприяють фінансуванню обороноздатності країни, повинна бути основним пріоритетом державної політики в ці непрості воєнні часи.
На сьогоднішній день Україна не здатна забезпечити ефективний контроль та запобігти масовому імпорту товарів через пошту до встановленого безподаткового ліміту, оскільки відсутня можливість ідентифікації отримувачів за будь-якими даними (такі як паспортні дані, ідентифікаційний номер чи адреса доставки).
