Вшанування пам'яті Героя України, авіатора-штурмана Дениса Бадіки.

Помер, намагаючись врятувати поранених бійців "Азовсталі", і протягом більше двох років його вважали зниклим безвісти.

Юному офіцеру, льотчику-штурману вертольота Мі-8 Денису Бадіці був усього 21 рік, коли їхній борт збили росіяни. Це сталося наприкінці березня 2022 року, коли екіпаж намагався вивезти важкопоранених захисників "Азовсталі" з Маріуполя. Він знав, що той рейс - це шлях в один кінець, але узявся за виконання завдання без вагань...

Денис з'явився на світ 20 липня 2000 року у Вінниці. Після завершення навчання в ліцеї він вирішив продовжити освіту в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після отримання диплома хлопець обійняв посаду льотчика-штурмана в 16-й окремій бригаді армійської авіації "Броди". Його військова підготовка тривала всього пів року, проте Денис встиг зарекомендувати себе як надійний і професійний офіцер. Коли розпочалася масштабна війна, він відразу став на захист своєї країни.

"Наслідуючи мій приклад, Денис завжди мріяв присвятити своє життя військовій авіації. Вже з дитинства він мріяв про небо. Для досягнення цієї мети почав готуватися ще зі шкільних років. Відзначався відмінними успіхами в навчанні, а його улюбленим предметом була англійська мова. Крім того, він активно працював над розвитком своїх фізичних можливостей. Незважаючи на свій молодий вік, Денис навіть не розглядав можливість залишитися в тилу. Він вирушив захищати свою Батьківщину одразу," - розповідає батько загиблого воїна Михайло.

Бойовий шлях молодого бійця тривав всього трохи більше місяця. Він входив до складу екіпажу Мі-8, який здійснював бойові вильоти для ураження противника, а також виконував рейси з постачанням продуктів, медикаментів і зброї до оточених захисників "Азовсталі", забезпечуючи евакуацію поранених.

"Коли почалась війна, він був у частині. Прийшла його черга летіти на ротацію і він без розмов зразу полетів. Нас поставив одразу перед фактом. Ми дуже переживали, адже він виконував бойові завдання зі знищення ворога. А коли стався цей крайній політ, ми дізнались зі ЗМІ, що борт Дениса збили. А перед тим він подзвонив і прощався. Він сказав: "Тату, якщо я не буду виходити на зв'язок добу, більше, то даю номер друзів". Він прощався. Він знав, куди летить", - сказав пан Михайло.

Той злощасний виліт 31 березня 2022 року мав сумний кінець. На зворотному шляху, неподалік Маріуполя, ворожа ракета влучила в гелікоптер. Унаслідок цього загинули всі члени екіпажу: Денис, бортмеханік Іван Ваховський та вертолітник Юрій Тимусь. Літальний апарат впав поблизу села Рибацьке в Донеччині.

До рідного міста загиблого Дениса Бадіку привезли 11 червня 2024 року. Вшанувати його пам'ять з Кіровоградщини приїхав і батько загиблого азовця Дмитра Рейниша. Його син був серед поранених, який намагався вивезти з Маріуполя екіпаж Дениса.

Родичі, знайомі, друзі, товариші та просто земляки проводжали його в останню путь, згадуючи як вірного друга, достойного офіцера та справжнього патріота.

"З Денисом ми товаришували з першого до одинадцятого класу. Ще з десятого класу він мріяв стати військовим. Він був дуже добрим і завжди дбав про всіх нас. У нашому класі він виглядав найрадіснішим. Завжди намагався вирішити будь-які проблеми, що виникали. Це велика втрата для мене, адже він був моїм найкращим другом. Я б хотів провести з ним більше часу. На жаль, він пішов з життя занадто рано. 21 рік - це не той вік, коли люди йдуть з цього світу," - зазначив Дмитро Паламарчук.

Викладачка Денисової, Анна Шульга, згадує про свого студента як про надзвичайно ввічливого, добре вихованого та обдарованого молодого чоловіка.

"Мені було великою честю навчати групу Дениса. Я добре пам'ятаю, як старанно він навчався. Спілкування та співпраця з ним приносили тільки радість. Дуже сумно, що сталося таке. Вже минуло більше двох років з того часу, як він покинув нас. Але серце завжди болить через втрату кожного з колишніх учнів. Нехай їм буде царство небесне і вічна пам'ять", - додала вона.

Дениса поховали на Сабарівському кладовищі у Вінниці. Його колеги-льотчики вшанували пам’ять побратима, пролетівши над Алеєю Слави на шести вертольотах.

У Дениса Бадіки є батьки та younger sister.

За виявлену особисту відвагу та героїзм у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також за самовіддане служіння українському народу, старшому лейтенанту Денису Бадіці посмертно присвоєно звання Героя України з нагородою ордена "Золота Зірка" відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2024 року № 654/2024.

Вічна пам'ять та шана Герою!