В честь Героя України, воїна Олексія Циханюка.

Під час свого останнього бою не допустив просування ворога

Військовослужбовець 139-го окремого батальйону 115-ї бригади Сил територіальної оборони Олексій Циханюк трагічно загинув 29 травня 2023 року в Луганській області.

"Велике горе для всіх нас: загинув житель села Терехове Семенівської громада Циханюк Олексій Русланович 13 січня 2000 року народження. Сумна звістка, в яку до останнього не хотілося вірити. До останньої хвилини сподівалися, що найгірше - це неправда, а військовослужбовець Льоша Циханюк отримав тільки поранення чи взятий в полон. Проте офіційно прийшла звістка, що ворог нещадно забрав життя ще одного нашого молодого Героя", - повідомила про загибель воїна голова Семенівської громади Наталія Семенюк.

Олексій з'явився на світ в селі Терехове, що на Житомирщині, де отримав освіту, закінчивши дев'ять класів місцевого навчального закладу. Далі він вирішив продовжити освіту в професійно-технічному училищі в Бердичеві. Після завершення навчання молодий чоловік працював у різних приватних компаніях у Житомирі, проходив строкову військову службу, а згодом вирушив до Києва для нових можливостей.

"Змалку він був жвавий, швидкий і його цікавив тільки рух. З дитинства любив велосипед. Він скоріше навчився їздити на велосипеді, ніж ходити. Сів - і по всіх горбах! Травмпункт був наш. Лікар нас добре знав. У школі його не цікавило навчання. Він був такий, щоб швидше зробити щось удома і піти. Зробить - і пішов з хлопцями на футбол. У п'ятому класі він їздив на тракторі і виконував усі роботи по городі вдома. Він був хорошим хлопцем, слухняним. Але якщо він не хотів щось робити, то його вже і не заставиш", - згадує мама Ірина Педесюк.

За її словами, син мав сильний характер і був справедливою людиною. Він завжди захищав слабших та не ховався за спинами інших, коли якась важлива справа стосувалася його.

Володимир Педесюк, вітчим Олексія, який виховував його з раннього віку, підкреслює, що хлопець відрізнявся неймовірною працелюбністю і завжди прагнув довести, що здатний виконати будь-яке завдання. У вільний час він не уникав підробітків, щоб підтримати своїх батьків.

Хлопець мав веселу вдачу. Рідні кажуть, що коли Олексій вдома починав сміятися, його сміх чула вся вулиця.

"У дитячі роки ми разом гралися, бігали на змагання і жартома влаштовували бої, де чергувалися з перемогами... Льоша завжди був добрим, ніколи не відмовляв у допомозі, постійно приходив мені на виручку і давав мудрі поради. Я довіряла йому свої найпотаємніші думки. Спілкування з ним завжди проходило легко. Коли він вирушив на війну, наша дружба стала ще міцнішою. Ми часто телефонували один одному і обмінювалися листами. Коли він повертався додому в відпустку, я із задоволенням приміряла його військову форму. Олексій ніколи не скаржився на тяжкі часи", - згадує молодша сестра Світлана.

Коли почалася війна у повному обсязі, Олексій отримав повістку і вирушив до ТЦК. Мати благала його почекати кілька днів, але син відповів, що зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Олексій востаннє зв'язувався з батьками 27 травня 2023 року. У своєму повідомленні він повідомив: "Вирушаю на завдання. Усе буде гаразд". Проте наступного дня він більше не відповідав.

Мати військового відкриває, що не могла повірити у смерть сина, навіть коли цю новину офіційно оголосили. Вона також зазначає, що друзі Олексія, з якими він зростав, на жаль, теж стали жертвами війни.

Олексія Циханюка поховали у його рідному селі.

Посмертно воїну присвоїли звання Герой України за мужність, яку він проявив під час свого останнього бою поблизу Новоселівського на Луганщині.

"Сили противника, маючи чисельну перевагу і під прикриттям артилерійського вогню, розпочали атаку на взводний опорний пункт. Під час запеклої сутички наші військові зуміли відбити дві хвилі ворожого наступу. Незважаючи на те, що техніка не витримувала навантаження, наші бійці боролися до останнього. У цій битві Олексій вичерпав усі наявні боєприпаси, продовжуючи зупиняти атаки ворога гранатами, проявляючи при цьому неймовірну відвагу та героїзм. На жаль, у цьому бою Олексій віддав своє життя, але не дозволив ворогу захопити позиції," - йдеться в повідомленні 115-ї бригади Сил ТРО.

Повага і визнання Захисникові!