На честь розвідника Віталія Кулінича.
Добровольця, який загинув 31 березня 2022 року у Київській області, вдома на Франківщині хоронили двічі
"Захищаючи Україну, загинув доброволець, ветеран АТО, розвідник, коломиянин Віталій Кулінич з позивним "Куля", - ще 11 квітня 2022 року повідомила керівниця Центру допомоги учасникам АТО ООС Коломийського району Оксана Вандич.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації Віталій став частиною добровольчого підрозділу "Сонечко". Він загинув під час виконання оперативного завдання з очищення населених пунктів від окупантів, коли знищував чергову колону російських десантників.
Віталій з'явився на світ 28 вересня 1992 року в Івано-Франківській області. Його завжди характеризували як людину, яка проявляє турботу, відповідальність та відданість праці. Крім того, його щира усмішка залишила незабутнє враження на оточуючих.
Місцева жителька села Грушів Коломийської громади Дарія Маруняк пам'ятає Віталія ще маленьким. Вони дружили сім'ями, хоч жили у різних селах. "Гарний був хлопчик, чемний, привітний. Приємно було з ним спілкуватися. Дорослим менше його знала. Але він був патріотом. Так його виховали. Хотів України такої, як він бачив", - цитує Дарію "Суспільне".
Ольга Пнівчук, подруга Віталія, зазначає, що він завжди шанував своїх батьків і був надійною підтримкою для своєї родини.
"Він був винятковою особистістю, сповненою доброти та щирості, завжди готовий прийти на допомогу. На нього можна було покластися в будь-якій ситуації. Не можу пригадати жодної людини, яка б не цінувала і не поважала Віталіка. Його відхід - це справжня велика втрата не лише для Коломийщини, а й для всієї країни. Дуже прикро, що йдуть від нас найкращі", - ділиться Ольга.
Віталій у 2014-2015 роках як доброволець брав участь в Антитерористичній операції на сході України. З початком повномасштабної війни молодий чоловік приєднався до добровольчого батальйону "Сонечко" - підрозділу спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Воїн разом з побратимами обороняв Київщину, де у березні 2022 року велися тяжкі бої.
Побратим Олег Свищук знав Віталія з часів АТО. Разом воювали у Пісках. Він розповів, що був його командиром у "Правому секторі", потім - Добровольчому українському корпусі. "Надзвичайний боєць; людина широкої душі; справжній друг, який чітко і вміло виконував всі накази", - згадує Олег.
Віталій загинув 31 березня 2022 року внаслідок запеклих боїв. Тільки після того, як російські війська були витіснені з Київщини, побратимам вдалося забрати тіла загиблих товаришів.
Чин похорону Віталія Кулінича відбувся 8 квітня 2022 року.
Однак через деякий час стало відомо, що виникло непорозуміння. "Перші місяці повномасштабного вторгнення були надзвичайно важкими для всіх. На жаль, через жорстокість окупантів та людський фактор, 8 квітня в Коломиї поховали іншого героя, в той час як тіло Віталія залишалося в морзі Києва. Завдяки ДНК-експертизі стало зрозуміло, що сталася помилка. Тепер, після завершення всіх юридичних формальностей та перепоховання іншого військового, Віталій Кулінич нарешті повернеться додому", - повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський 11 червня 2024 року.
Такі новини здатні завдати неймовірного болю в серці матері. Але, на жаль, мама Віталія не дожила до початку повномасштабної війни між Росією та Україною. Втрата заповнила смутком батька, сестру, кохану, друзів та знайомих.
Траурний кортеж із солдатом батальйону "Сонечко" Віталієм Куліничем прибув у Коломию 12 червня. Після молебню відбулася скорботна хода центром міста. Перепоховали захисника на кладовищі села Грушів.
8 листопада 2024 року у селі Забуччя на Київщині відкрили пам'ятний знак на честь полеглих там 31 березня 2022 року восьми героїв, які з першого дня повномасштабного вторгнення взяли до рук зброю.
Поряд із Віталієм Куліничем в той трагічний момент загинули: Микола Курик, відомий як "Калаш", з Тернополя, Михайло Горблянський, відомий під псевдонімом "Дред", Іван Антолик, який носив ім'я "Сталкер", а також Ярослав Романов, відомий як "Самурай" із Закарпаття. Окрім них, Тарас Крит, відомий як "Крот", з Львова, Андрій Романов, який був знаний як "Тренер" з Луцька, та Олексій Цибко, що мав псевдо "Регбіст" і родом зі Сміли.
Встановлення меморіального знака ініціювала пані Софія з Тернополя - мати одного із загиблих бійців - Миколи Курика. Пам'ятний знак зображує мапу України, на якій тризуб - ніби центр сонця, від якого променями розходяться добровольці-захисники.
"Меморіал "Сонечко" став важливим елементом пам'яті нашої громади, нагадуванням про те, як дорого дається мир і спокій на нашій землі. Це місце, де ми будемо завжди пам'ятати про наших Героїв, про тих, хто віддав своє життя заради нас", - акцентують у Михайлівсько-Рубежівському старостинському окрузі, куди входить Забуччя.
Ця місцевість розташована на вході до Ірпінської міської громади. Саме тут, на підходах до Києва, у березні відбувалися інтенсивні бої з російськими військами.
Вічна пам'ять і вдячність усім, хто став на захист української землі, зупинивши російських агресорів ціною власного життя! Слова шани для наших героїв лунатимуть завжди в кожному куточку нашої країни.
