Перерви не буде. У яких регіонах Росія може активізувати наступ у зимовий період, і чи зможуть Збройні сили України утримати Курську область?
Російські війська продовжують свій поступальний наступ на Донбасі, поступово наближаючись до Куп'янська. Одночасно тривають підготовки для витіснення українських сил з території Курської області. У цьому матеріалі РБК-Україна розглядає ситуацію на найбільш напружених ділянках фронту та можливі сценарії розвитку подій у зимовий період.
Зміст
Після кількох місяців запеклих боїв наприкінці жовтня ворог досяг берегів річки Оскіл, розташованої на південь від Куп'янська. Темпи наступу знизилися після захоплення сіл Кругляківка та Колесниківка. Схоже, цей плацдарм на лівому березі Оскола росіяни потребують для подальшого просування на південь, зокрема, в напрямку північної частини Донецької області. Основною метою для них стане місто Ліман. Однак для реалізації цього плану ворогу необхідно встановити контроль над принаймні східною частиною Куп'янська, оскільки головна транспортна артерія, що забезпечує військові підрозділи, проходить через це місто з боку Сватового.
Швидкий доступ до Куп'янська можливий лише з північного напрямку. Цим і скористалися російські війська, завдавши удару. 13 листопада, минулого тижня, дві колони техніки вирушили з району Лимана Першого. У мережі з'явилися відеоматеріали, на яких видно, як один транспортер досягнув вулиці Некрасова. Після його підбиття, близько півтора десятка ворожих солдатів розбіглися по навколишніх будинках.
Наступного дня Генеральний штаб спростував інформацію про перебування росіян у Куп'янську. За даними аналітиків DeepState, частину десанту вдалося ліквідувати дронами, а в п'ятницю з'явилися відео зачистки східного району та взяття полонених.
Російські війська вже робили спроби прорватися до Куп'янська з північного напрямку, проте підрозділи Сил оборони не дозволили їм закріпитися на цій території (фото deepstatemap.live).
Поки не визначено, як часто ворог спробує повторити свої дії. Також невідомо, чи зможе він утриматися на зайнятих позиціях, зазначає військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. Він підкреслив, що факт проникнення окупантів у район Заоскілля, пройшовши близько 4 км по єдиній прямій дорозі від Лимана Першого, є тривожним сигналом.
"Мені важко зрозуміти, як можна було допустити такий прорив. Якщо подібні ситуації будуть повторюватися, то в найближчому майбутньому у них може з'явитися шанс закріпитися в околицях Куп'янська. Однак, якщо ми посилимо контроль, то до кінця року їм це не вдасться. Все залежить від того, які рішення будуть прийняті", - зазначає співрозмовник.
Військовий аналітик Владислав Селезньов підкреслює, що противник має намір захопити важливий залізничний вузол у східній частині Харківської області. Це дозволить йому не лише просуватися на південь уздовж річки Оскіл, але й створити міцну позицію для наступу на Слов'янськ і Краматорськ.
На півдні, в зоні прориву до річки, окупанти планують продовжити свій наступ як у напрямку Куп'янська, так і до Борової, зазначає Коваленко. Більше того, на сході від Борової вони розширили свої контролюючі території біля сіл Вишневе та Першотравневе, звідки пролягла пряма дорога.
"Здавалося б, там майже 15 км до лінії фронту. Але якщо не буде зроблено висновків із прецеденту на ділянці Золота Нива - Шахтарське (Донецька область, Вугледарський напрямок, прорив механізованих колон на 6,5 км, - ред.), ситуація може повторитися вже тут. Думаю, наші хлопці самі всі розуміють. Але іноді прикрі помилки впливають на окремо взяту ділянку фронту", - додав він.
У Донбасі російські війська почали наступ на Курахове, яке є ключовим логістичним центром для українських сил. Вони змогли просунутися вглиб житлового сектора з боку сходу. З цього напрямку їм вдалося досягти південної околиці поблизу села Дальнє, проте їхній наступ був зупинений контратаками Збройних сил України.
"Східні райони, зокрема вулиці Шахтарська і Степова, а також сусідні провулки, знаходяться під контролем російських загарбників. Східна частина регулярно піддається атакам, і ворог намагається пробитися до центру. Проте, окрім нашого опору, їм також заважає природна перешкода – балка. Це подібна на перешкоду, якою колись був канал у Часовому Яру," – зазначає Коваленко.
Повідомляється про постійні механізовані штурми та спроби десантувати піхоту. Після одного з них ворог закріпився у школі №3, але його вдалося вибити.
Ворожі сили здійснюють frontal assault на гарнізон у Кураховому зі східного напрямку, одночасно тиснучи з півночі та півдня (джерело: deepstatemap.live).
Водночас фланги стають все вужчими. На півночі "сіра зона" наближається до села Берестки, що розташоване на березі місцевого водосховища, яке, ймовірно, частково контролюється ворогом. У той же час на південь від Курахового окупанти змогли просунутися до населеного пункту Дальнє. Додатково, на лівому фланзі спостерігається ще один небезпечний прорив у бік цього міста - з напрямку Вугледара на північ. Також, по лінії Ясна Поляна - Максимівка ворог намагається просуватися у напрямку траси Н15, що з'єднує Запоріжжя та Донецьк.
Виходячи з характеру атак, можна припустити, що він прагне створити загрозу оточення для підрозділів Сил оборони, які займають позиції між умовними напрямками Курахівки та Вугледара.
Курахівське водосховище, розташоване між північними та південними підступами до міста на річці Вовча, стало місцем вибуху Тернівської греблі 11 листопада. За офіційною інформацією, інцидент став наслідком російських обстрілів. У коментарі до YouTube-каналу РБК-Україна, військовослужбовець ЗСУ Сергій Волков зазначив, що ще місяць тому основна траса до Курахового проходила через цю дамбу.
Експерт Селезньов вважає, що в найближчому майбутньому українські військові можуть ініціювати ар'єргардні бої, аби створити умови для безпечного відступу основних сил з Курахового.
"Ми фактично не маємо альтернатив для підтримки гарнізону в Кураховому. Якщо постане питання про пріоритети - життя військових чи збереження території, то слід віддати перевагу життю. Адже з часом логістичні виклики стають все більш серйозними", - підкреслив він.
Він також зазначає, що ситуація в окрузі Курахового скоро може опинитися в умовах "військового хаосу", подібно до того, що сталося у Вугледарі та Селидовому. "Навіть якщо туди направлять значні підкріплення, навряд чи це суттєво вплине на розвиток подій", - підкреслив Селезньов.
Оборона Покровська змусила російське командування переглянути стратегію своїх військових дій на сході України, згідно з повідомленням Інституту вивчення війни (ISW). Це сталося через те, що їх фронтальний наступ зазнав невдачі. Він розпочався в той час, коли Україна стискалася в ресурсах через призупинення американської підтримки восени 2023 року.
Протягом приблизно останнього місяця ворог фактично закріпився на відстані 7-8 км від Покровська, зосередивши свої зусилля на просуванні з південної сторони. За цей час йому вдалося захопити Селидове і наблизитися майже до тієї ж відстані з напрямку Вишневого.
Битва за Покровськ, ймовірно, буде відтермінована до січня (джерело: deepstatemap.live)
Раніше багато аналітиків вважали, що битва за Покровськ стане ключовим зіткненням 2024 року. Однак, схоже, що Сили оборони змогли принаймні відстрочити цей сценарій. Чи буде ця затримка тривалою, поки важко оцінити. За словами Олександра Коваленка, подальший розвиток подій залежатиме від ситуації навколо Курахового. Російські війська не розпочнуть наступ, доки не створять південний фланг, захопивши Курахове і контроль над усіма ділянками вздовж річки Сухі Яли.
"Якщо оборона Курахового триватиме хоча б до початку грудня, не виключаю, що наступ на Покровськ може розпочатися аж у першому кварталі наступного року", - розповів експерт.
Тут противник змушений зробити оперативну паузу. Однак існує питання щодо ресурсів, які має його армія. Прогнози, які лунали від військового керівництва про те, що російські сили вичерпають свій наступальний потенціал до жовтня, виявилися невірними, зазначає Владислав Селезньов.
"Мабуть, не варто розраховувати, що ворог взимку не атакуватиме агломерацію Покровська та Мирнограда. Але, можливо, буде деяке зміщення акцентів", - зазначив він.
Мова йде про те, що противник постійно шукає вразливі місця в українській обороні. Якщо йому вдається їх виявити, він перекидає свої сили з інших напрямків. Коли російські війська помічають, що на будь-якому з фронтів можливий оперативно-тактичний або навіть тактичний успіх, вони починають зосереджувати свої основні зусилля в цьому районі. За словами Селезньова, така загроза може стати актуальною для оборонців Торецька та Часового Яру.
У Торецьку противник на кілька тижнів брав тактичну паузу, але знову активізувався. Тактика звична - "м'ясні штурми" малими групами, бронетехніка в міських боях не застосовується, по Торецьку сильно працює артилерія, заявила речниця ОТГ "Луганськ" Анастасія Бобовникова.
Окупантам може знадобитися "перемкнутись" на Торецьк та Часів Яр, щоб досягти Констатнинівки (зображення deepstatemap.live).
Щодо Часового Яру, ситуація поки що виглядає більш спокійною. Є інформація про те, що російські війська зосереджують свої сили, невеликі підрозділи переправляються через канал і намагаються закріпитися на іншому березі.
"Вони приховуються в укриттях, підземних приміщеннях і чекають, поки наберуться сил для атаки. На жаль, ми маємо інформацію про те, що противник зібрав значні резерви особового складу, тому очікуємо, що найближчим часом бойові дії поблизу Часового Яру відновляться," – зазначила вона.
На картах DeepState "червона зона" просунулася через канал у мікрорайон Жовтневий, тоді як "сіра зона" вже доходить до центральних районів і північних кварталів.
"Росіяни останнім часом розширили зону контролю. Це небезпечний момент, тому що вони майже вийшли до центру міста, знаходяться біля ставка Жовтневий, а з півночі вперлися в промзону. Тому ситуація там насправді дуже напружена", - каже Коваленко.
Через Часів Яр та Торецьк окупанти хочуть вийти на Костянтинівку. Водночас у Торецькому районі оборони бойові дії відбуваються без несподіванок. За останні тижні ворог розширив зону контролю біля Забалки на південь від Торецька, а у місті вперся в багатоповерхівки та промзони на перехресті вулиць Центральної та Маяковського.
"Поки рано говорити, що у них є можливість через Торецьк вийти і створити серйозну загрозу для Костянтинівки. Думаю, до кінця року їм це зробити не вдасться", - додав він.
Давно немає гарних новин із Курської області. Тут український плацдарм продовжує скорочуватися, але противник так і не зміг вибити ЗСУ з лісового масиву між Кореневим та Суджею. На захід від Суджі оборона української армії поступово продавлюється, ворог намагається закріпитися у Новоіванівці та атакує Малу Локню.
Також російські підрозділи частково зайняли село Дар'їне. Його втрата може коштувати дорого, оскільки воно знаходиться на східному березі річки Снагость (найближчому до Суджі), звідки українська армія відбиває атаки.
Атаки на плацдарм ведуться й зі сходу. На початку листопада росіяни колонною техніки безуспішно намагалися зайти до Плехова. Але потім обійшли його з півночі, форсували Псел та зав'язали бої на околицях. Загалом перша фаза "контрнаступу" закінчилася. У міру скорочення лінії фронту спротив Сил оборони України лише посилюється.
На території Курської області прогнозують початок другої стадії російського наступу (зображення з deepstatemap.live)
Наступний етап очікується в найближчому майбутньому. Раніше інформовані джерела РБК-Україна повідомляли, що Путін дав вказівку своїм військам відновити контроль над Курською областю до лютого. За даними українських експертів, туди було перекинуто близько 12 тисяч північнокорейських військовослужбовців, а загальна чисельність угруповання може перевищувати 50 тисяч.
Напередодні було офіційно оголошено, що західні союзники надали Україні можливість використовувати далекобійні ракети ATACMS та Storm Shadow/SCALP для атак на територію Росії. Як зазначали зарубіжні медіа, готовність Москви залучити війська з Північної Кореї стала каталізатором для зняття обмежень, які тривали кілька місяців. Очікується, що цей крок стане попередженням для Пхеньяну не відправляти додаткові сили. Основними цілями для ракетних ударів можуть стати ключові логістичні точки, маршрути постачання, склади боєприпасів та скупчення військовослужбовців.
І вчора, ймовірно, ATACMS вперше вдарили по арсеналу в Брянській області для того, щоб зламати російський план наступу, вважає Селезньов.
"Звичайно, щоб повністю позбавити ворога можливості забезпечити угруповання в Курській області, мають горіти ще ціла низка стратегічних складів там і на території сусідніх областей. Оскільки з цих об'єктів здійснюється постачання курського угруповання", - пояснив він.
На думку Коваленка, дозвіл на удари західними ракетами навряд чи вплине на наміри росіян. А про те, як довго Сили оборони зможуть утримувати позиції на російській території, можна буде судити лише після того, як розпочнеться новий наступ РФ.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Що стосується можливих подій на фронті взимку - навряд чи Україна перейде від оборони до наступу. Як мінімум до інавгурації наступного президента США Дональда Трампа 20 січня 2025 року. Він обіцяв швидко завершити війну, посадити сторони за стіл переговорів і надсилав тривожні сигнали про можливе припинення військової допомоги. Але до того часу Росія, ймовірно, намагатиметься тиснути на полі бою з усією силою.
"Після інавгурації ми проаналізуємо обставини та загальний контекст зовнішньої політики. Проте, принципові зміни у нашій тактиці та стратегії ведення бойових дій не плануються. Чи є ймовірність проведення несподіваної операції? Я б не виключав такої можливості, особливо якщо виникне потреба підсилити наші позиції під час можливих мирних переговорів", - зазначив Коваленко.
