Північне розширення: Як норвезькі фінансові ресурси та ісландське "дзеркало" впливають на позицію України у черзі до Європейського Союзу.
Що може очікувати Україну: три можливі сценарії розвитку подій.
Потенційний вступ Норвегії та Ісландії до Європейського Союзу може мати значний вплив на євроінтеграційні перспективи України. Як зазначають експерти в брюссельських колах, існує ризик, що Київ може опинитися в тривалій черзі на отримання членства, що може затягнутися на десятиліття. Проте, варто врахувати, що за певних обставин цей процес може навіть полегшити Україні шлях до ЄС.
Чи справді скандинави здатні фінансувати вступ України до Європейського Союзу? Які кроки повинна вжити Україна, щоб використати "північну хвилю" на свою користь? Ці питання розглядає LIGA.net.
Головний "тихий страх" старих членів ЄС - це гроші. Україна - величезна країна з колосальними потребами у відновленні, і у Парижі чи Берліні дедалі частіше порушують питання: "Хто за це платитиме?".
Згідно з оцінками Politico, всі 13 держав, які стали частиною Європейського Союзу з 2004 року, досі отримують з Брюсселя більше коштів, ніж вони вносять до бюджету. Офіційні особи очікують, що Україна, Молдова та балканські країни також слідуватимуть цьому прикладу.
На фоні цього, ситуація в українській економіці викликає занепокоєння: у 2025 році країна завершила зростання ВВП на рівні 1,8% – це найнижчий результат за останні три роки, незважаючи на помітне прискорення економічного розвитку наприкінці року.
Таким чином, перспектива приєднання Норвегії до ЄС стає важливим шансом для України. Ці держави займають місця серед десяти найбагатших країн світу за показником ВВП на душу населення. Якщо Норвегія стане частиною Євросоюзу, вона буде вносити у бюджет значно більше, ніж отримуватиме, зазначає фінський євродепутат Пекка Товері в інтерв'ю для LIGA.net.
Економіка Ісландії настільки мала, що їй майже нічого запропонувати, але Норвегія - дуже багата країна і була б великим нетто-платником, - каже він.
Прихід такого потужного донора автоматично "наповнює гаманець" Брюсселя, додає LIGA.net експертка з євроінтеграції Тінатін Акхвледіані (аналітичний центр CEPS). Це знімає фінансову напругу.
Коли норвезькі внески надійдуть до бюджету ЄС, європейським політикам стане набагато легше виділяти мільярди на українські ініціативи, такі як Ukraine Facility, Ukraine Support Loan (зокрема, кредит на 90 мільярдів євро), Державний фонд регіонального розвитку та DREAM (цифрова платформа, що об'єднує всі проєкти відновлення).
Для українського бізнесу це свідчить про певну стабільність: підтримка триватиме, оскільки з'явився новий щедрий "партнер" на рівні Європи, що сприяє загальному благополуччю.
Поки на політичному фронті ведуться дебати щодо термінів вступу, у галузі оборони Україна разом із скандинавськими країнами вже сформували єдину команду. Як зазначають два європейські дипломати, які спілкувалися з LIGA.net під умовами анонімності, Україна, Норвегія та Ісландія здобули статус повністю асоційованих учасників у спеціалізованій оборонній програмі Європейського Союзу, відомій як SAFE.
Це свідчить про те, що Київ, Осло та Рейк'явік об'єднані в спільному технологічному середовищі, де Україна виступає в ролі провідного експерта. Технології для перехоплення ракет, методи протидії радіоелектронній боротьбі та дрони-перехоплювачі — це знання, які не викладають в жодній академії НАТО, але вони є надзвичайно важливими для забезпечення безпеки арктичних кордонів Норвегії.
Без надійної та потужної України не можна забезпечити охорону інших кордонів Європи з Росією, зазначає Товері.
Так, Росія представляє собою виклик в Арктичному регіоні, але це питання, яке ми вже обговорюємо в рамках НАТО, - зазначає він. - Справжня небезпека для Європейського Союзу походить зі сходу, з боку Росії, і в цьому контексті майбутнє України має величезне значення.
Євроінтеграція цих двох держав створює чудову комбінацію для майбутнього Європейського Союзу, де кожна країна компенсує недоліки іншої: Норвегія забезпечує фінансування для розвитку європейської оборонної промисловості, в той час як Україна постачає інноваційні технології та практичний бойовий досвід.
Поява Ісландії в списку кандидатів створює для України серйозний "іспит на швидкість". Ісландія вже є частиною єдиного ринку ЄС та Шенгенської зони, а її закони - на 75% уже ідентичні європейським.
У Брюсселі активно обговорюють перспективу швидкого вступу для Рейк'явіка, адже місту практично не потрібно буде вносити зміни.
У той же час, чиновник Європейської комісії, що поспілкувався з LIGA.net анонімно, закликає "відкинути" ідею про прискорений процес вступу. Він зазначає, що це стосується всіх країн, які мають статус кандидата.
Ми повинні зупинити всі дискусії щодо "прискорених процесів", - зазначає представник Єврокомісії. - Коли існує політична воля з обох боків, необхідно просто діяти та впроваджувати реформи. Лише в такому випадку ми зможемо побачити результати.
Для України тут є ризик. У кулуарах Єврокомісії останнім часом дедалі частіше констатують, що Україна сповільнилась у проведенні реформ. Особливо тих, які стосуються судів і боротьби з корупцією. Зважаючи на конкуренцію з "ідеальною" Ісландією, будь-яка затримка Києва тепер виглядає набагато гірше.
З іншого боку, успіх Ісландії показує, що розширення ЄС - це реально. Однак Україна має зважати, що тепер її будуть прямо порівнювати з країнами, які швидко роблять реформи. Це може стати стимулом довести, що Київ може рухатися до ЄС швидко навіть під час війни.
У 2027 році завершиться програма Ukraine Facility, що підтримувала українську економіку. Паралельно закінчується семирічний бюджетний план Європейського Союзу. Це сигналізує про початок формування нового бюджету ЄС на період з 2028 по 2034 роки, який вже активно обговорюється за закритими дверима, де внески Норвегії розглядаються як ключове джерело для розширення фінансування.
Для України цей період до 2030 року є унікальною можливістю синхронізувати свої реформи з фінансовими циклами Європи, перш ніж політична ситуація після виборів зазнає остаточних змін.
На період 2027-2030 років для України в даний момент можна виокремити три можливі сценарії розвитку подій.
Перший - пакетне розширення. Україну можуть прийняти в ЄС не одну, а разом із Норвегією та країнами Балкан. У такому варіанті Норвегія фактично підсилює ЄС фінансово, а Україна - з точки зору безпеки.
Другий - це індивідуальний fast-track для північних країн. Ісландія та Норвегія можуть приєднатися до процесу швидко, в межах приблизно двох років, тоді як Україна може залишитися в статусі кандидата на тривалий час, якщо судова та антикорупційна реформи не просунуться.
Третій - часткова інтеграція. Україна може отримати доступ до економічних програм ЄС і оборонних фондів, але повноцінне членство відкладуть до завершення війни. Наразі це виглядає найреалістичнішим сценарієм.
Північне розширення ЄС може стати шансом для України. Норвегія приносить у ЄС гроші, Україна - безпеку, Ісландія - високі стандарти. Проблема лише в тому, що так Україну та її прогрес будуть порівнювати не з пострадянськими країнами, а з одними з найбагатших і найефективніших демократій світу.
