Відновлення театру тіней: які маневри здійснює Трамп у відносинах з Україною та Росією

Які політичні фактори насправді визначають результат зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті? І яке відношення має тунель між Чукоткою та Аляскою до цієї ситуації?

Візит президента України Володимира Зеленського до Білого дому для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 17 жовтня виявився тривалішим, ніж очікувалося – понад дві години. Після завершення переговорів український лідер здійснив терміновий дзвінок до європейських керівників.

Водночас, видання Financial Times, посилаючись на джерела, обізнані з ходом переговорів, повідомляє, що під час зустрічі у Білому домі Трамп наполягав на тому, щоб Зеленський погодився на вимоги Кремля для завершення війни, стверджуючи, що Путін нібито загрожував "знищенням України".

За інформацією, отриманою від джерел видання, зустрічі між президентами США і України не раз перетворювалися на запеклі суперечки. Як згадується, Трамп не приховував своїх емоцій, вживав ненормативну лексику та відкидав інформацію з фронту, наполягаючи на тому, щоб Україна віддала Росії весь Донбас.

Інформатори також зазначають, що президент США неодноразово повторював російські пропагандистські тези, які, ймовірно, почув від Путіна під час своєї останньої телефонної розмови. Він називав війну "спеціальною операцією", а не повноцінним конфліктом, та стверджував, що економіка Росії "в чудовому стані", що суперечить його попереднім заявам про економічну кризу. Це свідчить про явний ефект "зіпсованої пластинки", який вже не раз спостерігався у Трампа – коли він повторює почуті від інших наративи.

Тим часом Зеленський просив США про передачу ракет великої дальності Tomahawk, за якими і їхав. Але, згідно з повідомленням Axios, Трамп у цьому відмовив, оскільки після останньої розмови з Путіним зробив ставку на "дипломатичний шлях" вирішення конфлікту. У Кремлі, звісно, цьому аплодують.

Одночасно, на думку європейських дипломатів, позиція президента США демонструє непостійність і схильність до змін: згодом Трамп висловив підтримку концепції "замороження" існуючої лінії фронту.

Згідно з даними FT, Путін презентував нову-стару "мирну" ініціативу, яка нагадує стамбульські переговори: він пропонує Україні віддати Москві всі території Донбасу, що досі контролюються українською стороною, в обмін на незначні ділянки в Херсонській та Запорізькій областях.

Отже, ця версія здається більш поміркованою в порівнянні з тією, яку російський лідер, як стверджують, обговорював з Трампом у серпні на Алясці, коли він запропонував "заморозити" фронт в обмін на передачу Донбасу.

Однак Олександр Мережко, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики, висловив своє незадоволення цією пропозицією, охарактеризувавши її як неприйнятну. Він акцентував увагу на тому, що Кремль намагається "сіяти розбрат у середині українського суспільства".

"Здати Донбас без боротьби - це абсолютно неприпустимо для українського народу, і Путін це добре розуміє. Справа не лише в територіях, а в спробі підірвати нашу сутність зсередини", - зазначив він.

Під час переговорів Зеленський звернувся до Сполучених Штатів, Європейського Союзу, а також до країн G7 і G20 з проханням "вжити активних заходів для зупинки війни".

Візит президента Зеленського до Сполучених Штатів підкреслює важливість відповідальності Європи, зазначив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у коментарі для Die Zeit. Він також висловив думку, що ця ситуація є тривожним сигналом.

"Візит не виправдав сподівань Зеленського. Володимир Путін, після розпаду Радянського Союзу, не прийняв новий світовий порядок. Його прагнення полягає в тому, щоб змінити його за допомогою сили," - зазначив Мерц.

А прем'єр Польщі Дональд Туск наголосив, що "ніхто з нас не повинен тиснути на Зеленського у питанні територіальних поступок". Європейці"повинні тиснути на Росію, щоб вона припинила свою агресію, бо поступки ніколи не були шляхом до справедливого і тривалого миру", - написав він 19 жовтня в X.

Проте, як зазначає аналітик Сергій Фурса, всі ці події "можуть викликати занепокоєння" лише в тому випадку, якщо не ознайомитися з кінцевою частиною матеріалу, де Financial Times повідомляє, що в підсумку Трамп прийняв аргументи української сторони. Проте багато хто, здається, зосереджується лише на вступі статті цього авторитетного видання, не звертаючи уваги на її завершення.

"Ми всі чули або читали, що президент США озвучив свою позицію щодо замороження конфлікту, що повністю відповідає інтересам України. У цьому висловлюванні не згадано про російську Одесу, і навіть не є натяку на бажання Путіна обміняти український Донбас на частини Запорізької та Херсонської областей. Вечірньої неділі Трамп також підкреслив, що необхідно встановити замороження вздовж лінії фронту. То до чого це все? Чому Трамп повторює вимоги Путіна? З точки зору дипломатії та політичної логіки це важко зрозуміти. Але ми говоримо про Трампа, і тут не йдеться про принципи," - зазначає він у Facebook.

Як зазначає Фурса, президент Сполучених Штатів "бачить себе як посередника в бізнес-конфлікті". І що він робить у цій ролі? Він активізує так звану "трампоматію", вислуховує Путіна, а потім звертається до Зеленського, передаючи бажання російського лідера – адже це найшвидший спосіб досягти угоди, не вдаючись до глибшого аналізу питання.

Трамп не піклується про суть справи. Якщо він висловлює вимоги однієї сторони, і інша сторона їх приймає, то угода може бути укладена. Якщо ж ні, процес знову починається з нуля. Тому обговорення вимог Путіна не є катастрофою — це лише частина гри. Було б чудово, якби Трамп став нашим союзником, але він таким не є. Він виступає в ролі посередника: обговорив питання, пов'язані з томагавками, і домігся контакту з Путіним. Після розмови з ним Трамп передав вимоги Путіна Зеленському. Однак Зеленський не погодився — якщо так, то так, "не пройшло". І ми знову повертаємось до початкової стадії, де відповідно до умов, санкцій проти Росії не буде, як і прямої допомоги Україні. Нічого нового, це типовий Трамп, — підсумовує експерт.

Отже, що є ключовим для України в даний момент? Зростаюча підтримка з боку Європи, наявність репараційного кредиту та зниження світових цін на нафту, - підкреслює він.