Простота не завжди є найкращим вибором. Освіта за допомогою Google забезпечує більш глибоке розуміння, ніж отримання відповідей від штучного інтелекту.
Використання великих мовних моделей, таких як ChatGPT, може спрощувати пошук інформації, але робить навчання менш глибоким. Про це йдеться у новому дослідженні професорів маркетингу Пенсільванського університету Ширі Мелумад та Джин Хо Юна, опублікованому 19 листопада 2025 року.
Дослідники провели сім експериментів, залучивши більше ніж 10 тисяч учасників. Їм було запропоновано освоїти певну тему, наприклад, "як виростити овочі на городі". Учасників випадковим чином поділили на дві групи: одна використовувала ChatGPT або іншу мовну модель, в той час як інша група здійснювала звичайний пошук через Google. Учасники мали свободу задавати додаткові питання штучному інтелекту або переглядати необмежену кількість сторінок у Google.
Після вивчення теми, учасники складали рекомендації для друга, відображаючи все, що вони засвоїли.
Дослідження виявило стійку тенденцію: учні, які використовували штучний інтелект у навчанні, відзначали, що засвоїли менше інформації, витрачали менше часу на підготовку рекомендацій і створювали тексти, які були коротшими, менш точними та більш узагальненими.
Коли ці рекомендації були представлені читачам, які не мали уявлення про джерела інформації, вони сприймали їх як "менш інформативні" та "менш корисні", що призводило до меншої готовності їх враховувати.
Дослідники також вивчили, чи є це пов'язане з тим, що Google пропонує більш різноманітні джерела інформації. У наступних експериментах учасникам надавали однакові дані – як через Google, так і через ChatGPT. В іншому випадку використовували одну й ту ж платформу (Google), але різні методи отримання інформації: традиційні линк або функцію Google AI Overview.
Результат не змінився: коли люди отримували готове узагальнення від ШІ, їхні знання були поверхневішими, ніж коли вони самі переходили за посиланнями, читали й узагальнювали інформацію.
Автори наводять зрозуміле пояснення: активне навчання, яке передбачає читання різноманітних джерел, їхнє порівняння та аналіз, сприяє глибшому засвоєнню інформації. Натомість штучний інтелект перетворює цей процес на пасивний: він миттєво надає готові відповіді, внаслідок чого людина витрачає менше зусиль.
Ширі Мелумад підкреслює: "Коли ми використовуємо Google для навчання, зустрічаємо більше "перешкод": необхідно переходити за посиланнями, читати та самостійно аналізувати інформацію". Вчена роз'яснює, що саме ця складність спонукає нас глибше досліджувати предмет.
Однак автори підкреслюють, що не закликають до відмови від штучного інтелекту. Вони вважають, що важливо усвідомлювати, для яких завдань його слід використовувати. Наприклад, якщо потрібно отримати швидку відповідь на конкретне питання, це може бути дуже зручно. Проте, коли йдеться про детальне вивчення теми, покладатися виключно на ШІ не є доцільним.
У ще одному експерименті дослідники спробували зробити навчання за допомогою ШІ активнішим -- модель надавала посилання на джерела разом із відповідями. Але це не спрацювало: отримавши стислий виклад, учасники не хотіли переходити до повних матеріалів і все одно набували поверхневих знань.
В майбутньому команда має намір дослідити можливості створення інструментів штучного інтелекту з корисними "бар'єрами", які мотивують користувачів більше читати та самостійно розбиратися у матеріалі. Автори вважають, що такі рішення є вкрай важливими для навчальних закладів, адже вони повинні не лише навчати основним навичкам, але й готувати учнів до реалій, в яких ШІ стане невід’ємною частиною повсякденного життя.





