Путін застосовує угоду з КНДР, щоб уникнути нової хвилі мобілізації в Росії, - зазначає ISW.
Цю інформацію наводить РБК-Україна, посилаючись на звіт Інституту вивчення війни (ISW).
В Інституті зазначили, що не можуть підтвердити інформацію про створення батальйону з 3 тисяч громадян КНДР для проведення військових операції РФ у Курській області, а також про дезертирство групи північнокорейських солдатів.
Натомість у звіті нагадали, що російський диктатор Володимир Путін 14 жовтня вніс на ратифікацію у Держдуму Росії текст договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю, який обидві країни підписали в червні 2024 року.
Зазначається, що речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі ТАСС підкреслив, що договір між Росією та Північною Кореєю "недвозначний" у тому, що стосується "взаємного співробітництва у сфері оборони та безпеки".
Кремль, ймовірно, скористався умовами угоди про "взаємну оборону", щоб легітимізувати розміщення північнокорейських військових у бойових зонах в Росії у відповідь на вторгнення Збройних сил України в Курську область. Останнім часом з'явилася інформація про те, що невеликий підрозділ північнокорейських солдатів здійснював діяльність поблизу окупованого Донецька, згідно з даними звіту.
Проте, як відзначають експерти ISW, крім правового аспекту, намір Кремля укласти угоду про взаємну оборону з КНДР вказує на те, що Путін все ще шукає інші способи зміцнення Збройних сил, уникаючи при цьому оголошення часткової чи загальної мобілізації.
В Інституті вивчення війни зазначили, що російський лідер продовжує використовувати криптомобілізацію та створення нових добровольчих підрозділів, аби уникнути негативних соціальних наслідків, пов'язаних із загальною мобілізацією або новою хвилею часткової мобілізації.
За оцінками ISW, ця дилема стала особливо актуальною для Путіна після того, як у серпні 2024 року Україна здійснила вторгнення в Курську область. Це змусило російські збройні сили враховувати нові вимоги до особового складу, адже необхідно стало охороняти зовсім новий фронт на території Росії.
Проте, як зазначено далі у звіті, реакція російського диктатора на вторгнення в Курську область відповідала його методам організації збройних сил Росії протягом усієї війни. Він, таким чином, продовжує уникати серйозних дій у відповідь на вторгнення, не вдаючись до масштабнішої мобілізації.
Натомість, зазначають в ISW, Путін зосередився на спеціальному створенні нових підрозділів територіальної оборони, передислокації чинних підрозділів з України, а також використанні призовників.
Згідно з аналітичним звітом Інституту вивчення війни, імплементація північнокорейських військових у рамках угоди про взаємну оборону між Росією та Північною Кореєю є складовою частиною більш масштабних ініціатив. Путін, здається, готовий активніше залучати північнокорейських військових до російських збройних сил і вживати заходів для створення нерегулярних підрозділів, замість того, щоб ініціювати більш значущу мобілізацію для вирішення актуальних бойових викликів на фронті.
