Репресії, WhatsApp і картопля: як режим Путіна продовжує існувати.

У Росії посилюються репресії. Символом нових часів стала смерть Романа Старовойта -- перше самогубство топчиновника за всю путінську епоху. Раніше підозрілі суїциди скоювали тільки топменеджери російських компаній.
Для топчиновників, які орієнтуються на різні вежі Кремля, це тривожний сигнал того, що, починаючи з 2022 року, правила гри в російській політиці суттєво змінилися. Не дивно, що представники істеблішменту в паніці.
Ситуація зі звільненням і трагічною загибеллю міністра транспорту, який також був губернатором Курської області, Старовойта, стала яскравим сигналом для російської еліти. Його можливе затримання за підозрою у розкраданні бюджетних коштів, призначених для будівництва оборонних об'єктів у Курській області, вказує на те, що в умовах посилення авторитарних тенденцій в режимі Путіна репресії більше не є вибірковими. Це може означати, що навіть ті представники істеблішменту, хто раніше вважався недоторканими, ризикують стати наступними жертвами цього безжального механізму.
Це ще не 1937-й. Але вже точно дуже схоже на похмуре семиріччя 1946-1953 років.
У останні місяці кількість кримінальних справ, порушених проти державних чиновників, вже не обмежується лише менеджерами державних корпорацій та міністрами регіональних адміністрацій, а також мерами й віце-губернаторами. Зловживання виявлено у випадку колишнього першого заступника головнокомандувача Росгвардії Віктора Стрігунова, а також колишніх заступників міністра оборони Тімура Іванова (якого засудили на 13 років), Дмітрія Булгакова і Павла Попова, а також заступника начальника Генерального штабу Вадима Шамаріна та інших високопрофільних військових посадовців.
Фігуранти антикорупційних розслідувань належать до різних впливових угруповань, серед яких браття Ротенберги, секретар РНБО Сергій Шойгу, голова Росгвардії Віктор Золотов та інші особи. Нещодавно вони виглядали абсолютно недосяжними. Проте їхні покровителі не змогли захистити своїх проблемних підопічних. Однією з причин цього стало зменшення суб'єктивності кремлівських структур і посилення авторитарності путінського режиму. У таких умовах старі угоди стали легшими для порушення.
Кримінальні справи в Росії виникають не лише з метою боротьби з корумпованими боярами або задоволення запитів суспільства на справедливість. Основна причина полягає в зменшенні "кормової бази", що призводить до боротьби еліт за доступ до ресурсів. Ця боротьба, що проявляється у формі рейдерства та антикорупційних розслідувань, насправді не становить загрози для режиму. Навпаки, вона отримує підтримку в Кремлі, оскільки допомагає контролювати істеблішмент і запобігати виникненню нових фігур на кшталт Прігожина.
Жертвами нових реалій стають не тільки чиновники, а й мільярдери. Як, наприклад, власник третьої за величиною золотодобувної компанії Росії "Южуралзолото" Константін Струков. Генпрокуратура Росії через суд зажадала передати у власність держави активи холдингу "Южуралзолото". Влада РФ почала відбирати приватні активи після початку війни проти України на тлі санкцій і дефіциту бюджету. У середині березня генпрокурор Ігорь Краснов відзвітував про націоналізацію компаній на 2,4 трлн руб., зазначивши, що до списку потрапили й п'ять стратегічних підприємств.
Не дивно, що в таких умовах у російській політичній системі посилюється роль тих, хто займається антикорупційними розслідуваннями. Наприклад, з появою нових справ не лише розширюються повноваження Генеральної прокуратури РФ, але й зростає вплив її очільника Ігоря Краснова, який стає самостійним гравцем, з яким прагнуть співпрацювати. Парадоксально, але в цій ситуації знижується вплив глави Слідчого комітету Олександра Бастрикіна, який виглядає як архаїчний персонаж, що не усвідомлює сучасні тенденції.
Традиційно повноваження ФСБ продовжують розширюватися. У останні тижні президент Путін затвердив закон, який забороняє російським науковцям мати контакти з іноземними колегами без контролю з боку спецслужб. Крім того, Держдума ухвалила закон, що надає ФСБ можливість створювати та управляти власними слідчими ізоляторами. Згідно з новим указом президента, з 21 липня 2025 року доступ іноземних суден до портів Росії буде дозволено лише за погодженням з капітаном гавані та представником ФСБ.
Те, що Кремль має намір сильніше закручувати гайки, а країна стає все більш авторитарною, підтверджують не тільки розширення повноважень силових структур, а й зусилля з відновлення радянської системи цензури. За словами спецпредставника Путіна з міжнародного культурного співробітництва Міхаіла Швидкого, російській владі слід офіційно створити інститут цензури, взявши за зразок радянське Головне управління з охорони держтаємниць у пресі (Головліт).
Одночасно Росія обирає китайську модель, вводячи цифровий контроль через різноманітні заходи та технології, що мають на меті посилення цензури, спостереження та "суверенізації" національного сегмента Інтернету. Це не лише про блокування доступу до мережі в різних регіонах країни: у червні 2025 року зафіксували 655 випадків відключення, що перевищує річний середній показник у світі. Російська влада аргументує це необхідністю захисту від українських безпілотників.
У прагненні розширити контроль над цифровим простором, Держдума цього тижня ухвалила законопроєкт, що передбачає накладення штрафів за пошук "екстремістського" контенту в третій редакції. При цьому, використання VPN було визнано пом'якшувальною обставиною. Після підписання президентом Путіним, нововведення набере чинності з 1 вересня 2025 року. Міністр зв'язку Росії Максут Шадаєв обґрунтував необхідність закону тим, що в іншому випадку влада змушена буде заблокувати західні платформи, такі як Google і WhatsApp.
Кремль не планує відмовлятися від наміру заборонити іноземні месенджери, зокрема WhatsApp, і замінити їх "національним додатком" MAX, який перебуває під безпосереднім контролем російських державних органів. WhatsApp є найпоширенішим месенджером у Росії, з приблизно 84 мільйонами активних користувачів щодня. Проте, Кремль має намір посилити цензуру та зміцнити контроль над інформаційними потоками, щоб просувати політичний порядок, вигідний владі.
Попри посилення авторитарних тенденцій, Росія продовжує функціонувати в умовах ринкової економіки, що дозволяє Кремлю справлятися з час від часу виникаючими проблемами з постачанням продуктів. Наприклад, минулого року країна зіткнулася з дефіцитом яєць, а цього року — з нестачею картоплі. Однак, завдяки впливу міжнародних санкцій і зосередженню на військовому виробництві, економіка Росії опинилася в складній ситуації. На Петербурзькому міжнародному економічному форумі російські чиновники відкрито висловлювали свої занепокоєння щодо цього.
Станом на сьогоднішній день, економіка Росії, після періоду активного розвитку, який значною мірою був підтриманий витратами на військові потреби, починає демонструвати ознаки уповільнення. Прогнозується, що в цьому році приріст валового внутрішнього продукту складе 1,3-1,5%, що є помітним зниженням у порівнянні з попередніми роками. Інфляція залишається на високому рівні, що негативно впливає на якість життя громадян. Ціни на основні продукти продовжують зростати.
Оборонні сектори продовжують функціонувати практично на максимальних потужностях і залишаються ключовим двигуном економічного розвитку, проте їхній потенціал для подальшого зростання досягає своїх меж. Невійськові галузі економіки зазнають труднощів через високі процентні ставки, зниження споживчого попиту та нестачу робочої сили. Виробництво у цивільному секторі демонструє тенденцію до скорочення.
Федеральний бюджет стикається з серйозними викликами. На травень 2025 року дефіцит бюджету вже становить близько 90% від запланованого на рік обсягу. Це викликано зростанням витрат на оборону та зменшенням доходів від експорту нафти та газу. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту значно зменшилися з лютого 2022 року, а заморожені резерви Центрального банку обмежують можливості для проведення монетарної політики.
Загалом, у найближчій перспективі економіка Росії демонструє стабільність, що зумовлено значними державними витратами, переважно на оборонні потреби, а також адаптацією до накладених санкцій. Проте вже до 2025 року країна може зіткнутися зі структурними диспропорціями, уповільненням економічного зростання, високими бюджетними дефіцитами та інфляційними процесами. Усе це свідчить про потенційні проблеми в довгостроковій перспективі.
Сьогодні Росія опинилася на важливому роздоріжжі: чи варто завершувати військові дії проти України та конфлікт із західними країнами, або ж продовжувати "спеціальну військову операцію", що може призвести до серйозних наслідків для економіки країни. Частина представників російської еліти починає виявляти наміри згорнути "СВО". З одного боку, вони демонструють вірність Путіну, але з іншого — в їхньому середовищі є діти, яким хочеться дати шанс на комфортне життя на Заході.
По-перше, при відході Путіна та наступному хаосі еліти можуть втратити доступ до ресурсів і фінансів. По-друге, у ситуації, коли Росія поступово трансформується з авторитарної на тоталітарну державу, підсилюється роль Путіна як суперарбітра, який сприймається ними як якась гарантія їхньої особистої безпеки.
Росіяни, здається, не виходять на вулиці з закликами зупинити війну. Хоча соціологічні дослідження свідчать про зростання кількості тих, хто вважає за необхідне припинення конфлікту, рейтинг Путіна залишається на вражаючому рівні. Навіть після значного підвищення комунальних тарифів (в середньому на 13,4%) і частих відключень Інтернету, згідно з даними Фонду "Общественное мнение", підтримка діяльності Путіна знизилася лише на 4 пункти за період з 29 червня по 6 липня, з 83% до 79%.
Що довше Путін балансуватиме між зовнішньою агресією та внутрішнім тиском, то вищий ризик, що одного разу контроль буде несподівано втрачено. Історія Росії вже неодноразово знала ситуації, коли режим, що здавався незламним, руйнувався за лічені дні. Кардинально ситуацію в країні може змінити смерть Путіна. Вплинути -- ситуація в Чечні, де глава республіки Рамзан Кадиров відчуває серйозні проблеми зі здоров'ям і намагається передати владу сину Адаму.
Саме Чечня може стати для режиму серйозним стрес-тестом: зможе адміністрація президента РФ утримати баланс між страхом, грошима та лояльністю чи система почне сипатися з околиць. Якщо Кремль не впорається з управлінням ризиками там -- отже, він більше не контролює країни. І тоді все, що сьогодні виглядає як жорсткий порядок, може дуже швидко перетворитися на некерований хаос, де кожний буде сам за себе.