Рішення Європейського суду з прав людини стосовно Росії: політичний знак чи щось більше?

Справа "Україна проти Росії" та "Нідерланди проти Росії", яку розглядав Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), вважається юристами-міжнародниками однією з найзначніших і найскладніших у всій історії суду. Вона об'єднала чотири міжурядові скарги, подані в період з 2014 по 2022 роки, і пройшла через численні етапи процесу, слухання, а також містила велику кількість доказів і десятки тисяч документів, представлених сторонами, які мають інтерес до справи.
Всі чотири скарги, які стали предметом розгляду, стосувалися порушень прав людини, що були скоєні Російською Федерацією під час війни з Україною. Перші дві скарги, подані Україною в 2014 році, вказували на порушення прав людини в окупованому регіоні Донбасу. У третьій скарзі Нідерланди звинуватили Росію у трагедії з авіалайнером Boeing рейсу MH17. Остання скарга, що стосується порушень прав людини з боку Росії, була подана Україною у 2022 році, одразу після початку масштабного вторгнення.
Ознайомтеся з іншими матеріалами: Європейський суд з прав людини: Росія відповідальна за серйозні порушення прав людини в Україні.
9 липня Європейський суд з прав людини одноголосно визнав Росію відповідальною за численні порушення прав людини, які мали місце на окупованих українських територіях з 2014 року. Суд підкреслив, що ці порушення носять масовий та системний характер, а також вказав на участь Росії у трагедії рейсу МН17. У своєму рішенні суд зазначив, що Росія повинна терміново звільнити всіх осіб, які були позбавлені волі до 16 вересня 2022 року на захоплених територіях України, а також почати міжнародну співпрацю для ідентифікації та повернення всіх незаконно вивезених українських дітей.
Росія, яку у березні 2022 року виключили зі складу Ради Європи через війну проти України, перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) 16 вересня того ж року. І хоча, згідно з нормами ЄКПЛ, Росія вважається відповідальною за порушення прав людини, які були скоєні до 16 вересня 2022 року, у Москві вже заявили, що не визнають рішень ЄСПЛ за позовами України та Нідерландів і не збираються їх виконувати. "Не збираємося виконувати, вважаємо їх нікчемними", - заявив з цього приводу речник Кремля Дмитро Пєсков.
То у чому ж тоді полягає цінність рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" і яким чином воно допоможе встановити справедливість для всіх тих, хто став жертвою порушень прав людини, скоєних РФ в Україні? За поясненнями DW звернулася до експертів.
Ознайомтеся також: Які результати можуть виникнути внаслідок рішення Європейського суду з прав людини у "кримському питанні".
Це рішення Європейського суду з прав людини є важливим юридичним досягненням для України, вважає професор Костянтин Дегтярьов з Ліверпульського університету, фахівець у галузі прав людини. "Хоча на перший погляд може здатися, що це рішення в основному має символічний характер, насправді це не так, незважаючи на те, що в найближчій перспективі ймовірність його реалізації є досить низькою," - зазначив Дегтярьов у коментарі для DW.
На його думку, особлива цінність даного рішення полягає в тому, що в ньому "встановлюється юрисдикція суду під час активної фази бойових дій", а отже, і пряма причетність Росії до дій сепаратистських угруповань на сході України. "Це усуває будь-які сумніви з приводу того, хто несе відповідальність за звірства, скоєні в Луганську та Донецьку", - наголошує експерт.
Рішення ЄСПЛ, викладене на 500 сторінках, справді визначне у багатьох сенсах, вважає і професорка права у Вищій технічній школі імені Ґеорґа Аґріколи в Бохумі, експертка з питань міждержавних позовів до ЄСПЛ Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі), вказуючи, зокрема, на те, що вперше до справи "Україна та Нідерланди проти Росії" як третя сторона долучилася "така велика кількість країн - 26".
Рісіні підкреслила, що рішення Європейського суду з прав людини "встановило остаточну відповідальність за збиття рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, внаслідок якого загинули всі 298 осіб на борту, на підтримуваних Росією сепаратистів, які використовували зенітно-ракетний комплекс "Бук", наданий Москвою". "Я задоволена, що суд розширює рамки законодавства, яке захищає права людини, виходячи за межі державних кордонів, та ефективно бореться з безкарністю, сприяючи правовій охороні у випадках найгірших військових злочинів", - додала правниця.
Обидва експерти підкреслюють, що одноголосне рішення суддів Європейського суду з прав людини є чітким сигналом на відповідь на війну, розв'язану Росією проти України, та вказує на те, що світ ніколи не прийме таке агресивне поводження. Крім того, участь численних держав, які заявили про намір виступити третьою стороною у цій справі, свідчить про їхнє бажання використати цей майданчик для висловлення засудження порушень прав людини, що їх вчинила російська влада на сході України, зазначає Костянтин Дегтярьов. Він вважає, що рішення ЄСПЛ, яке викладене у сотнях сторінок і містить безліч доказів та звітів, є не лише юридичним документом, а й важливим свідченням історичних подій.
Навіть якщо Росія не виконає рішення Європейського суду з прав людини у найближчий час, воно все ж має велике значення для майбутнього, вважає Ізабелла Рісіні. "Сподіваємося, що за 10-20 років ситуація зміниться, Путін залишить посаду, і тоді настане час для переходу до стабільного і мирного майбутнього. Документ, що відображає реальні події, є важливим для того, щоб пам'ятати і чітко усвідомлювати, хто відповідає за скоєні злочини", - підкреслила вона.