Санкції щодо колишнього власника "Дельта Банку" Лагуна: чи зможе РНБО відшкодувати державі 23 мільярди гривень - інформаційні джерела.

Північний апеляційний господарський суд 11 листопада поновить розгляд справи, в якій йдеться про стягнення приблизно 23 мільярдів гривень з Миколи Лагуна, колишнього власника неплатоспроможного "Дельта Банку", та його спільників.

У справі "Дельта Банку" планується стягнення коштів на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Важлива зустріч відбудеться після нещодавнього накладення санкцій РНБО на Лагуна через його фінансову підтримку країни-агресора. Про це повідомляє OBOZ.UA. На думку видання, ці нові обмеження можуть стати ключовим фактором, що прискорить процес правосуддя та повернення виведених з банку активів державі.

Слухання справи проходять у закритому режимі вже більше півроку, причини чого офіційно пояснюють ризиками, пов'язаними з розкриттям банківської таємниці. Після введення санкцій Радою національної безпеки і оборони, Фонд гарантування, що став фактично єдиним органом, уповноваженим стягувати кошти з екс-банкіра, отримав суттєві важелі впливу.

Основні обмеження та суть заяви.

Головним елементом санкцій є заборона Миколі Лагуну керувати своїми фінансами та активами, а також отримувати дивіденди, за винятком ситуацій, коли йдеться про погашення боргів перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Після того, як "Дельта Банк" був визнаний неплатоспроможним, Фонд гарантування вкладів змушений був активізувати державні ресурси для забезпечення повернення гарантованих депозитів громадян. Для покриття цих витрат ФГВФО було необхідно взяти під контроль та реалізувати активи банку. Проте, у зв'язку з численними схемами, які були виявлені в установі, активи виявилися "перебільшеними" або "некорисними", і фактично не залишалося майна, здатного покрити значні виплати.

Збитки, які понесли вкладники, а також державні установи "Ощадбанк" і "Укрексімбанк", Національний банк та держава, оцінюються приблизно в 23 мільярди гривень. При цьому, загальна сума відповідальності Лагуна за іншими судовими справами складає близько 2,3 мільярда доларів США. Ця сума є основою господарського позову проти Лагуна та членів спостережної ради і кредитного комітету банку.

Затримка у здійсненні правосуддя та потенційні наслідки у вигляді санкцій.

Справа перебуває в судах уже понад чотири роки. Раніше Господарський суд Києва постановив відмовити Фонду в задоволенні позову, мотивуючи це відсутністю доказів збитків на 23 млрд грн, позаяк Фонд нібито не зміг продати вимоги до "компаній-бульбашок" дорожче.

Автори цього матеріалу переконані, що введення санкцій здатне суттєво змінити обставини:

Прискорення процесу: Заборона на використання ресурсів Лагуна унеможливить подальше затягування судового розгляду за допомогою юридичних представників.

* Реальне вилучення активів: Замороження активів є першим кроком до їхнього вилучення на користь держави. Також блокування активів в Україні може сприяти аналогічним діям за кордоном, зокрема, в Австрії.

* Репутаційний тиск на суд: Офіційне визнання Лагуна РНБО "загрозою для країни" та причетним до фінансування агресора має спонукати судову систему до швидшого та виваженого ухвалення рішень, що відповідають суспільним інтересам.

* Ризик екстрадиції: Ексвласник "Дельта Банку" стикається з суттєвим ризиком бути екстрадованим з Австрії, якщо між урядами будуть досягнуті відповідні угоди.

Медіа підкреслює, що справедливі судові рішення у справі "патентованого шахрая" можуть забезпечити економію для держави в розмірі щонайменше 23 млрд грн, які можуть бути спрямовані, зокрема, на підтримку ЗСУ. У зв'язку з цим, пропонується часткове оприлюднення текстів судових рішень для формування стійкої судової практики, що стосується впливу санкцій на подібні комерційні та кримінальні справи.

Нагадаємо, що Національний банк України ухвалив рішення щодо ліквідації "Дельта Банку" ще 10 років тому. У жовтні 2014 "Дельта Банк" віднесли до категорії проблемних, а навесні 2015 було ухвалене рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Раніше повідомлялося, що в 2014 році колишній власник "Дельта Банку" Микола Лагун отримав російське громадянство. Згідно з інформацією ЗМІ, паспорт країни-агресора, нібито, був виданий йому на території анексованого Криму. В даний час, під санкціями, Лагун, за даними ЗМІ, приховує свої активи через офшорні компанії в Карибському регіоні та використовує підставних осіб.