Сурен "Донн" Саргсян: людина, яка здобуває перемогу у війні через мовчання.
У його оповіданні немає величності — тільки рішення. Рішення, яке виходить із серця.
Народжений у Вірменії, вихований Україною, Сурен Саргсян усе життя будував тут своє майбутнє: родина, діти, друзі, робота. І коли в лютому 2022-го російські війська зайшли на українську землю, він прийняв рішення, яке згодом визначить його ім'я в історії.
11 березня він вже був у лавах Збройних Сил.
Спочатку -- сапер, майстер-технік. Потім -- фахівець із бойових дронів. Він працював тихо, акуратно, без зайвих слів -- і саме тому його робота була настільки ефективною. Його підготовка та холодна зосередженість перетворювали кожне завдання на ювелірну операцію. "Пташки" Сурена приносили ворогу те, що він жартома називав "вибуховими смаколиками".
Він подолав Київську, Миколаївську та Херсонську області. Займався роботою в Кураховому, поблизу Гуляйполя, але справжнім викликом для нього став Бахмут — місто, в якому кожен поверх і кожен підвал перетворювалися на окрему битву.
У тих руїнах вірменський доброволець продемонстрував, що таке справжній підривник, рівень майстерності якого зустрічається раз на покоління.
Коли російські війська захопили дві стратегічні висоти та перетворили їх на укріплені опорні пункти, більшість людей впевнено стверджували, що витіснити їх звідти буде практично неможливо. Обстановка була ретельно контролювана, підходи до позицій були під вогневим контролем, а спостережні пункти унеможливлювали будь-які спроби наближення.
Проте Сурен досяг того, що інші вважали б неймовірним.
Тиждень, присвячений аналізу, спостереженням і підготовці. Тиждень, коли він наважився зайти туди, куди інші навіть не сміли зазирнути. Ніхто не помітив його присутності, ніхто не відчув його дій. Він проклав шлях, який не фіксували тепловізори, виявив сліпі зони, про які не здогадувалися російські оператори. Він ретельно підготував вибухівку під кожну з позицій, так що всі заряди спрацювали синхронно.
Дві вежі піднялися в небо в одну мить.
Два зміцнені пункти з усім особовим складом.
Операція, яку товариші Сурена охрестили "вибухом, що кардинально змінив обстановку на фронтовій лінії".
Це не було простим збігом обставин. Це була праця справжнього фахівця, який усвідомлював свої дії та цінував кожну секунду.
Ця війна не щадить навіть найсильніших.
У березні 2025 року, під час запеклих боїв у Гуляйполі, Сурен отримав серйозне поранення. Він втратив кисть лівої руки, а осколки вразили його обличчя і живіт. Проте він не зламався. За його словами, це боляче — але не лякає. Лякає лише відсутність можливості діяти відповідно до своїх переконань.
"Ми з українцями єдині в своїх прагненнях. Маємо спільного противника, який намагається забрати найцінніше у наших народів," -- зазначив він після проведення операції.
Сьогодні Сурен -- не лише воїн. Він символ того, що означає вибір -- чесний і свідомий. Він нагадує, що інколи тихі люди роблять найгучніші речі. І що є люди, які працюють не заради слави, а заради життя своєї землі і тих, хто поруч.
Його ім'я не лише записане у військових звітах. Воно стало частиною історії тих, хто в найтемніші часи виконував свою місію, наближаючи момент світанку.
