Так терпіння вичерпалося. Двадцять держав зупинили обслуговування карток найбільшого банку Росії — ось перелік.
Банки 20 країн припинили обслуговувати карти UnionPay Газпромбанку через санкції США.
Виведення готівки більше не можливе в таких країнах, як Аргентина, Угорщина, В'єтнам, Греція, Єгипет, Індія, Індонезія, Казахстан, Камбоджа, Катар, Марокко, Мексика, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Таїланд, Туніс, Туреччина, Узбекистан, Південноафриканська Республіка (ПАР), Південна Корея та Японія, згідно з інформацією, наданою The Moscow Times.
При цьому в Уругваї банкомати блокують такі карти і пропонують звернутися в банк-емітент.
Раніше надходила інформація про те, що російський підрозділ одного з ключових китайських банків вирішив припинити співпрацю з клієнтами з Росії.
Складнощі у фінансових операціях з китайськими банками в Росії виникли наприкінці 2023 року. Це стало наслідком указу президента США Джо Байдена, який дав змогу Міністерству фінансів США запроваджувати вторинні санкції проти банків третіх країн, які співпрацюють з російськими компаніями, що підпадають під санкції, та надають підтримку оборонно-промисловому комплексу Росії.
У квітні 2024 року кілька китайських банків стали відмовлятися від прийому платежів у юанях з Російської Федерації, побоюючись можливих вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів.
У липні 2024 року китайські фінансові установи оголосили, що вважають російські юані "нечистими" і відмовляються їх обробляти. В даний час близько 80% транзакцій у юанях повертаються назад до Росії. Крім того, з'явилася інформація, що Центральний банк готується до можливого сценарію, в якому може знадобитися призупинення біржових торгів юанем.
13 серпня 2024 року з'явилася інформація про те, що в Росії було зупинено можливість виведення залишків останньої доступної іноземної валюти з рахунків.
16 серпня 2024 року банки США почали обмежувати доступ до рахунків росіян, якщо вони намагалися скористатися фінансовими послугами з території Росії, зокрема для виконання переказів або платежів.
21 листопада 2024 року Міністерство фінансів США вжило заходів щодо санкцій проти Газпромбанку, який є одним із провідних банків Росії.
Складнощі виникли в Bank of China, China Construction Bank, Industrial and Commercial Bank of China та Agricultural Bank of China.
21 листопада 2024 року Сполучені Штати ввели санкції щодо Газпромбанку та шести його закордонних дочірніх компаній, розташованих в Африці, Гонконзі, Люксембурзі та на Кіпрі.
Кредитна установа зберігала доступ до системи SWIFT, незважаючи на конфлікт в Україні, ставши ключовим "центром" для розрахунків за газ з Європою. Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) підкреслило в своєму звіті, що Газпромбанк активно сприяє фінансуванню війни проти України, зокрема, через його посередництво здійснюються закупівлі військової техніки та виплати військовослужбовцям. Разом із ДПБ під санкції, які передбачають блокування всіх активів, потрапили ще 50 російських банків, серед яких "ДОМ.РФ" і БКС-банк, а також 15 посадовців фінансового сектору, включаючи двох заступників голови Центрального банку — Віктора Чистюхіна та Дмитра Туліна.
23 листопада 2024 року з’явилася інформація про те, що найбільший банк у Великобританії перестав обробляти платежі, що надходять з Росії та Білорусі.
