П'ять основних функцій служби дисциплінарних інспекторів: які завдання залишає Вища рада правосуддя.

Марія Глушко, спеціалістка з комунікацій Фонду DEJURE.

23 грудня, вчора, офіційно запрацювала служба дисциплінарних інспекторів (СДІ). Цей незалежний орган є частиною Вищої ради правосуддя і має на меті проводити попередній аналіз дисциплінарних скарг, поданих щодо суддів.

Створення та запуск Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ) є ключовим завданням для України у 2024 році, згідно з думкою послів країн G7. Процес формування цієї незалежної служби через відкритий конкурс виявився непростим. Адже певні політичні сили та недоброчесні судді чинили опір, висловлюючи незадоволення тривалістю семирічного терміна роботи комісії з відбору інспекторів, до складу якої входять міжнародні експерти. Вони також намагалися скасувати рішення Верховної Ради про відновлення дисциплінарних повноважень Вищої ради правосуддя та проведення конкурсу на посади в СДІ. Це цілком зрозуміло, оскільки ефективна та незалежна служба може стати серйозним ударом по суддівській корупції.

Саме інспектори відіграватимуть значну роль в тому, чи відкриє Дисциплінарна палата справу, відмовить у відкритті або ж залишить скаргу без розгляду (за останній рік ВРП залишила без розгляду та відмовила у відкритті у понад 90% випадків). Дисциплінарні інспектори також готуватимуть всі матеріали до розгляду у палаті Ради та висновок, чи притягати суддю до відповідальності, і яке стягнення накласти.

Перед СДІ постає складне завдання — організувати свою діяльність та забезпечити оперативний розгляд більше ніж 10 тисяч скарг, які вони отримали у спадок від ВРП, а також тих, що продовжуватимуть надходити. Фахівці Фундації DEJURE діляться думками про найважливіші виклики, які чекають на СДІ в процесі їхньої роботи.

Служба дисциплінарних інспекторів -- автономний підрозділ у складі ВРП. Отже, інспектори мають підготувати висновок щодо судді, незалежно від думки членів ВРП та без їх стороннього впливу.

Фундація DEJURE вже згадувала, як члени ВРП на співбесідах начебто "підбирали" собі інспекторів, ставлячи їм ситуативні завдання. Наприклад, член ВРП Віталій Саліхов наполягав, щоб кандидатка відповіла, чи може вона як інспектор проводити перевірку декларацій та доходів судді та їхніх родичів, якщо скарга стосується недекларування або сумнівних статків. При цьому він висловив свою позицію -- що інспектор не може провести повну перевірку, а ВРП має керуватися висновками НАЗК. Водночас Саліхов зазначив, що в іншого члена ВРП відмінна позиція. Сергій Бурлаков та Саліхов також сумніваються, що інспектори без суддівського досвіду зможуть належно оцінити, чи є в діях судді проступок.

СДІ матиме можливість протистояти свавільним рішенням членів ВРП, оскаржуючи рішення Дисциплінарної палати про повернення скарги або відмову у її відкритті до повного складу Ради. У разі, якщо інспектори виявлять суттєві порушення, які не були зазначені в скарзі, вони можуть ініціювати довідкриття справи. Важливо, щоб вони активно користувалися цими можливостями.

Проте СДІ не має повноважень оскаржувати рішення палати щодо притягнення судді до відповідальності (якщо інспектор не згоден з обраним покаранням) або ж відмови в притягненні на рівні судді.

Нагадуємо, що директор СДІ підпорядковується керівнику секретаріату ВРП, в свою чергу, останній підлеглий Голові Ради, який управляє секретаріатом. Інспектори повинні залишатися не підпорядкованими помічниками ВРП, а виступати як самостійний орган першої інстанції з власними незалежними рішеннями.

Ще у листопаді 2023 року ВРП зобовʼязалась пріоритезувати розгляд скарг, зокрема тих, наслідком яких є звільнення з посади; щодо суддів, які йдуть у відставку, але на них є скарга, яка тягне на звільнення; які проходять кваліфоцінювання та скарги суспільного резонансу. Проте це завдання ВРП провалила.

Протягом майже року велися розслідування резонансних справ, пов'язаних з колишнім головою Верховного Суду Князєвим та суддями Київської апеляції, у яких виявили неправомірні вигоди, приховані в упаковках з-під кави. Водночас, суддя Куксов, що підозрюється у виправданні російської агресії, також залишався в центрі уваги. На жаль, справи щодо скандальних суддів Окружного адмінсуду Києва, пов'язаних із відомими "плівками Вовка" (серед яких Богдан Санін, Володимир Келеберда, Ігор Качур та інші), досі не були відкриті. Крім того, через затримки в розгляді скарг змогли залишити свої посади судді Майдану Чередніченко, Курило та Андрієнко, які закривали справи про нетверезе водіння. Це підтверджує нагальну потребу у терміновому розгляді скарг на суддів, які намагаються уникнути відповідальності, йдучи у відставку.

Ця тенденція затягування розгляду пріоритетних скарг стає особливо важливою, коли судді оскаржують рішення Вищої ради правосуддя про закінчення трирічного терміну для їхньої відповідальності. Така обстановка надає їм можливість уникнути звільнення. Однорідні підходи ВРП до розгляду скарг становлять запоруку успішної позиції у Верховному Суді. Про ризиковану ситуацію, в якій опинилася Велика Палата ВС, Фундація DEJURE писала тут.

Важливо зазначити, що інспектори несуть відповідальність не тільки за терміновий розгляд нових скарг, які надійдуть до ВРП після початку їхньої діяльності, але й за ті звернення, щодо яких Дисциплінарні палати не ініціювали провадження. На етапі попереднього розгляду справи інспектори, наприклад, можуть акцентувати увагу на пріоритетності певних скарг у своїх висновках і контролювати, щоб палата оперативно займалася їх розглядом.

Інспектори мають чітко визначити критерії суспільного інтересу, які так і не впровадили члени ВРП. Широкий медійний резонанс та вплив на авторитет правосуддя -- це основний акцент.

Серед таких справ можна виділити: керування автомобілем у нетверезому стані або відмова від проходження медичного огляду (неодноразово такі судді намагалися уникнути відповідальності, як, наприклад, суддя Володимир Бородійчук), підозри в корупційних діях (Василь Артимович, судді ОАСК), а також участь у розслідуваннях щодо невідомих фінансових активів (Олег Хрипун, Ігор Дашутін). Окрім того, до цієї категорії можна віднести справи, пов'язані з ухиленням від мобілізації та визначенням місця проживання дитини з батьком. Більш детальну інформацію про ці критерії можна знайти тут.

Ці питання повинні бути вирішені на спільних засіданнях СДІ та ВРП, де буде узгоджено критерії, що визначатимуть скарги, які стосуються суспільного інтересу, а також способи фіксації інформації про розгляд таких пріоритетних скарг.

Інспекторам СДІ треба дотримуватися однакової та послідовної позиції, щоб зміцнювати довіру суспільства (скаржників) до дисциплінарної процедури.

У разі виникнення конфлікту інтересів законодавство та регламент ВРП не містять чітких вказівок щодо процесу відводу або самовідводу інспекторів. Ситуація виглядає так, що необхідно керуватися антикорупційними нормами. Це означає, що відводити інспекторів має право керівник СДІ, а його самого — керівник секретаріату. Проте така процедура не є прозорою і залишається маловідомою для суспільства, що створює залежність інспекторів від рішень керівництва СДІ, а також підпорядковує останнє голові секретаріату ВРП. Більше того, конфлікт інтересів не охоплює всі можливі підстави для відводу інспекторів.

Інспекторам потрібно чітко окреслити межу між незгодою з судовим рішенням, яка може слугувати підставою для відмови у відкритті справи, та відсутністю в скарзі ознак дисциплінарного проступку судді, що є підставою для її повернення. Якщо дисциплінарну скаргу повертають, скаржник отримує можливість виправити недоліки й подати її повторно. Натомість, якщо Дисциплінарна палата, керуючись рекомендацією інспектора, відмовить у відкритті справи, це позбавить скаржника шансу повторно звернутися з тією ж проблемою.

Крім того, СДІ зобов'язані регулярно надавати звіти про результати своєї діяльності, включаючи інформацію про пріоритети дисциплінарних скарг, а також етапи та підсумки розгляду кожного випадку.

Щобільше, інспектори мають мотивувати рішення про залишення скарги без розгляду та висновок, щодо відмови у відкритті справи.

Прозорість роботи СДІ дозволить скаржникам та суспільству спостерігати за узгодженістю практик та підходів інспекторів у процесі розгляду скарг, а також сприятиме збільшенню частки відкритих справ у співвідношенні до поданих скарг. Інакше ж інспектори можуть діяти на свій розсуд, залишаючи значну кількість скарг без належного розгляду, формуючи необґрунтовані висновки про відмову у відкритті справи, а також не визначаючи пріоритети для скарг. Надмірна закритість лише підірве довіру до дисциплінарного процесу та до органу в цілому.

На службу дисциплінарних інспекторів очікує чималий пласт роботи, за її результатами вже найближчим часом можна буде оцінювати ефективність новоствореного органу. Спроможна СДІ -- це шанс українського суспільства на встановлення давно бажаної справедливості у судовій системі.

Швидкість та ефективність очищення суддівського апарату, що здійснюється через притягнення до відповідальності недоброчесних суддів, безпосередньо залежать від роботи дисциплінарних інспекторів. Це, в свою чергу, має велике значення для судової реформи, яка є ключовим елементом нашої євроінтеграції та подальшої підтримки з боку міжнародних партнерів.