Україна на порозі зняття обмежень на експорт озброєння: FT розкриває деталі причин цього кроку.
Це рішення обумовлене потребою стимулювати розвиток сектора виробництва військових безпілотних літальних апаратів.
Україна наближається до зняття заборони на експорт військових безпілотників. Уряд і представники галузі вважають, що це необхідно для збільшення виробництва та протистояння російським можливостям на фронті, пише Financial Times.
Українські війська терміново потребують більшої кількості дронів для розвідки, ударів і прикриття, але через обмежені державні ресурси, виробники безпілотників шукають можливості для експорту своєї продукції за кордон, щоб отримати кошти для розширення виробництва.
За словами Олександра Маріковського, голови економічного підкомітету парламенту, експорт безпілотників може принести Україні до 20 мільярдів доларів. Це є життєво необхідним для підтримки економіки та військових потреб.
Після початку повномасштабної війни з Росією в 2022 році Київ запровадив заборону на експорт військової продукції, щоб забезпечити власну армію необхідними ресурсами. Проте нині уряд не має достатньо коштів для закупівлі всіх доступних дронів і фінансування подальших досліджень, тому дозвіл на експорт розглядається як спосіб залучення інвестицій.
На фоні істотного зростання виробництва зброї в Росії українська промисловість оцінює свою перевагу у сфері безпілотників у співвідношенні 5-10 до 1. Дмитро Хасапов, директор компанії "Укрспецсистеми", підкреслює, що українські збройні сили стикаються з "значним дефіцитом безпілотних апаратів". Він зазначає, що державні контракти не забезпечують покриття існуючих виробничих можливостей, адже цьогорічний бюджет України на оборону становить лише 6 мільярдів доларів, з яких приблизно третина призначена для безпілотників, що явно недостатньо для задоволення потреб армії.
Деякі українські виробники, такі як Ukrspecsystems, вже почали виробляти дрони за кордоном, зокрема в Польщі, намагаючись обійти експортні обмеження. Однак Маріковський зазначає, що це може призвести до відтоку мізків і скорочення податкових надходжень, тому перегляд заборони є критично важливим.
Компанії, такі як Roboneers, стикаються з викликами через недостатнє державне фінансування на дослідження та розробки, що змушує їх витрачати власні кошти на тестування та експерименти. Представники цієї сфери вірять, що скасування заборони на експорт зможе привабити іноземних інвесторів та меценатів.
Крім фінансових викликів, виробники безпілотників підкреслюють важливість стандартизації та довгострокового планування з боку держави. Як зазначає Артем Колесник, технічний директор фірми Reactive Drone, для розвитку галузі необхідні спеціалізовані програми, що готують кваліфікованих інженерів, а також стратегічний план на горизонті п'яти-десяти років, щоб уникнути ризику занепаду.
"На даний момент у нас немає програми, яка б готувала кваліфікованих інженерів у вищих навчальних закладах. Нам слід задуматися про потреби майбутнього, зокрема, на горизонті п'яти-десяти років. Інакше існуюча індустрія дронів може зникнути або бути поглинута кимось іншим."
У конфлікті між Росією та Україною безпілотні літальні апарати (БПЛА) здобули значну роль. Цю війну охрестили війною дронів, адже раніше жоден збройний конфлікт не бачив настільки широкого використання безпілотників з обох сторін. Як Україна, так і Росія активно займаються розширенням потенціалу своїх безпілотних систем.
Кілька українських інновацій вже здобули світову популярність. Наприклад, розроблені безпілотні морські дрони змусили Російську Федерацію вивести свій військовий флот з Чорного моря. Окрім того, українські дрони здатні літати на відстань понад 1000 кілометрів. Зараз відомо про численні успішні операції БПЛА, які вразили військові цілі на території РФ.
Україна здійснила значний прогрес у створенні дронів-перехоплювачів. Очікується, що ці безпілотники стануть хорошим доповненням до вже наявних систем протиповітряної оборони, а їх основною перевагою буде відносна легкість у виробництві та низька вартість.