Україна може опинитися в ще більшій фінансовій кризі через затягування реформ, повідомляє Reuters.
Експерти попереджають, що Україна може опинитися на межі ще серйознішої фінансової кризи в наступному році, якщо Росія не припинить свої військові дії, а уряд не втілить необхідні реформи, які вимагають міжнародні партнери.
Про це пише Reuters.
Більша частина доходів держбюджету України спрямовується на фінансування оборони держави, тоді як соціальні та гуманітарні потреби покриваються за рахунок зовнішньої фінансової допомоги. За офіційною інформацією, від початку вторгнення країна отримала вже 139 млрд дол. зовнішньої підтримки.
За словами голови Національного банку України Андрія Пишного, наразі лише третина з 65 млрд дол., необхідних на 2026-2027 роки, має підтвердження. Переговори щодо залишку тривають.
Дослідження, яке здійснив київський аналітичний центр Centre for Economic Studies серед восьми економістів, виявило, що в 2025 році Україні знадобиться від 39 до 58 мільярдів доларів зовнішніх фінансових ресурсів. Ця ситуація вимагає термінового реагування.
"Ключове завдання для уряду зараз -- знайти ще 10-15 мільярдів доларів на додаток до вже обіцяної партнерами допомоги на 2026 рік", -- зазначають в аналітичній записці компанії Investment Capital Ukraine.
Продовження переговорів з донорами може стати складнішим, оскільки Україна не виконала ряд важливих зобов'язань, серед яких призначення суддів та інших високопрофільних посадовців.
Додаткова напруга виникла внаслідок дій президента України Володимира Зеленського, який посилив контроль над системою антикорупційних органів. Після цього глава держави змінив свою позицію та подав до Верховної Ради новий законопроєкт, в якому гарантував забезпечення незалежності антикорупційних інститутів, навіть на найвищому рівні. Розгляд цього законопроєкту заплановано на 31 липня. Однак, як зазначають експерти, ситуація вже завдала певної шкоди.
"Європа, ймовірно, не ухилиться від підтримки України, проте майбутня фінансова та військова допомога підлягатиме більш детальному аналізу, що може призвести до затримок, які Україна не може собі дозволити", -- зазначає Євгенія Слепцова з Oxford Economics.
Щоб отримати подальші транші довгострокових фінансових програм від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду, Україні необхідно реалізувати ряд реформ. Це включає в себе зміцнення складу Вищого антикорупційного суду, модернізацію Агентства з розшуку та управління активами, а також призначення нового керівника Бюро економічної безпеки.
Як повідомили два обізнані з ситуацією джерела видання, у першому кварталі цього року Україна не досягла кількох показників, передбачених чотирирічною програмою Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро. У другому кварталі Київ запитав 3 млрд євро замість запланованих 4,5.
У Міністерстві економіки запевняють, що країна виконує всі зобов'язання, попри виклики, спричинені війною. Очікується надходження близько 3 млрд євро у серпні, а ще 1,45 млрд -- згодом.
Окрім цього, існує угода з Міжнародним валютним фондом на суму 15,5 мільярдів доларів, а також заплановано переговори щодо нової кредитної програми.
17 липня відбулося оновлення складу уряду -- прем'єр-міністром стала Юлія Свириденко. Це перша зміна на цій посаді за п'ять років, і вона покликана посилити економічну стабільність.
Минулого року ВВП України зріс на 2,9%, однак цьогоріч Нацбанк знизив прогноз до 2,1% -- через погіршення очікувань щодо завершення війни, на що раніше натякав президент США Дональд Трамп.
"Раніше ми вважали, що 2026 рік буде легшим, але тепер очікуємо продовження війни й наступного року", -- зазначає Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень.
Серед найбільш уразливих галузей виявляються гірничодобувний сектор та сільське господарство. Через обстріли з боку Росії на території Донеччини Україна понесла значні втрати, зокрема, знищено важливі об'єкти, серед яких єдина коксохімічна шахта поблизу Покровська. Також постраждала газовидобувна інфраструктура.
Навіть якщо в цьому році вдасться укласти мирну угоду, експерти вважають, що Україні навряд чи вдасться значно знизити витрати на оборону в 2025 році. Водночас Росія суттєво підвищила свої військові витрати.
Цього року Україна планує виділити безпрецедентні 2,6 трильйона гривень на оборонні потреби, що еквівалентно приблизно 62 мільярдам доларів. Це становитиме близько 31% від валового внутрішнього продукту країни.
Згідно з інформацією, опублікованою виданням Frankfurter Allgemeine Zeitung, Європейська комісія висловила своє занепокоєння українському керівництву, попередивши, що фінансування в рамках Ukraine Facility може бути припинене, якщо тиск на основні антикорупційні установи продовжиться.
Також стало відомо, що Євросоюз тимчасово утримує 1,5 млрд євро із загального фонду у 4,5 млрд євро, призначеного для України. Усе через те, що Києву слід досягти певних стандартів належного врядування.
Своєю чергою Свириденко назвала "повністю контрольованою" ситуацію із зовнішнім фінансуванням України. За її словами, цього року у межах Ukraine Facility передбачена допомога у 12,5 млрд євро. За словами прем'єрки, для отримання цих грошей держава виконала 14 із 16-ти індикаторів, спрямованих на реформування тієї чи іншої галузі. Ще два індикатори перебувають на фінальній стадії виконання.
